УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11/2690/1065/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Антонюк М.С.
Категорія - ч. 5 ст. 191 КК України Доповідач - Верховець Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т. М.
суддів Ковальської В.В., Полтавцевої Г.А.,
за участю прокурора Отроша В.М.,
захисників ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 212, ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України, повернено прокурору м. Києва на додаткове розслідування.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він будучи в період часу з 2005 по 2009 рік акціонером, головою спостережної ради та президентом ЗАТ «Фінансовий Союз Банк», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 94, а також здійснюючи фінансово-господарську діяльність як приватна особа, в 2007 році, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, що представляли інтереси ТОВ «ЦЕМД Тридента», вчинив заволодіння коштами державного бюджету в розмірі 10 120 000 грн., які в подальшому легалізував шляхом здійснення з цими коштами фінансових операцій, а також ухилився від сплати податку з доходів фізичної особи в сумі 1 425 000 грн., використовуючи підроблені документи.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, на обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що в обвинувальному висновку не вказано місце та час заволодіння ОСОБА_3 чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; час і місце здійснення обвинуваченим фінансової операції як способу легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; час та місце ухилення ОСОБА_3, який займався підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, від сплати податку з доходів фізичних осіб в особливо великих розмірах; а також час, місце й обставини підписання підроблених офіційних документів.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати а справу повернути на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що час, місце й обставини вчинення ОСОБА_3 інкримінованих злочинів встановлені досудовим слідством і вказані в обвинувальному висновку. Зокрема, як зазначає апелянт, місцем підписання підробленого договору купівлі-продажу цінних паперів був офіс ТОВ «ФК «Самара», грошові кошти були перераховані на особовий рахунок ОСОБА_3, відкритий у ЗАТ «ФСБ», що розташоване в м. Дніпропетровську по вул. Артема, 94, та зняті обвинуваченим готівкою у цьому ж банку, тобто всі злочини ОСОБА_3 вчинив на території м. Дніпропетровська. На думку прокурора, неправильність та неповнота досудового слідства відсутня, а справу районний суд має направити до суду вищого рівня для визначення підсудності та передачі матеріалів на розгляд іншого суду.
Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляції просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. При цьому зазначає, що органом досудового слідства встановлено час і місце вчинення злочинів, про що фактично вказує і суд у постанові. Порушень права ОСОБА_3 на захист не було допущено, а інших істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду, в оскаржуваній постанові не наведено. Крім цього, захисник звертає увагу, що, всупереч вимогам ст. 240 КПК України, суд не розглянув по суті клопотання її та прокурора про направлення справи до суду вищого рівня для визначення підсудності та не прийняв жодного процесуального рішення з цього приводу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисників, які підтримали апеляції прокурора й захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про неконкретність пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, що унеможливлює призначення справи до судового розгляду та є підставою для її повернення на додаткове розслідування, є правильним, умотивованим та грунтується на вимогах кримінально-процесуального закону.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 132, 223 КПК України та роз'яснень, наведених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», обвинувачення особи у вчиненні злочину повинне бути конкретним за змістом. Для цього в описовій частині постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Недодержання органами досудового слідства зазначених вимог може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Згідно з постановою про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого та обвинувальним висновком 04 липня 2007 року кошти в розмірі 9 500 000 грн. невстановлені слідством особи, які здійснювали діяльність від імені ТОВ «ФК «Самара», перерахували на особистий рахунок обвинуваченого в ЗАТ «Фінансовий Союз Банк». В подальшому вказані кошти ОСОБА_3 перерахував на свій особистий рахунок № НОМЕР_1, відкритий у цьому ж банку, з якого зняв їх готівкою та використав на власні потреби, чим здійснив розпорядження грошовими коштами, що були безпідставно отримані з державного бюджету під виглядом відшкодування податку на додану вартість ТОВ «ЦЕМД «Тридента» за березень 2007 року.
Таким чином, в обвинуваченні не вказано час і місце перерахування ОСОБА_3 грошових коштів на свій особистий рахунок № НОМЕР_1 та зняття їх готівкою, що є моментом закінчення ним злочину - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем , вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Також ОСОБА_3 інкриміновано підроблення з метою заволодіння державними коштами договору купівлі-продажу цінних паперів №Д706221 від 22 червня 2007 року й акту прийому-передачі цінних паперів за цим договором. Час, місце й обставини вчинення таких злочинних дій також органом досудового слідства не вказані.
Крім цього, згідно з обвинуваченням ОСОБА_3, зареєстрований у АДРЕСА_1, з метою ухилення від сплати податків приховав свій дохід від фінансово-господарської діяльності за 2007 рік у розмірі 9 500 000 грн., не зазначивши його в декларації про доходи фізичної особи, внаслідок чого не сплатив податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1 425 000 грн.
Час і місце ухилення від сплати даного податку ОСОБА_3 як особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, в постанові про притягнення як обвинуваченого й обвинувальному висновку не зазначено.
Таким чином, пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення є неконкретним, оскільки не містить даних про обов'язкові складові об'єктивної сторони інкримінованих злочинів - час, місце та обставини їх вчинення, а також вказівок про неможливість встановити ці обставини.
Зазначене перешкодило реалізації обвинуваченим на досудовому слідстві своїх прав, передбачених ст. 43 КПК України, а в разі призначення справи до судового розгляду могло перешкодити реалізації його прав, передбачених ст. 263 цього Кодексу - знати, в чому його обвинувачують, та захищатися від пред'явленого обвинувачення, що є порушенням права на захист та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду. З огляду на зазначене, доводи захисника в апеляції на предмет відсутності таких порушень не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону та є безпідставними.
Наведені в апеляціях прокурора й захисника доводи про те, що час, місце та обставини вчинення всіх злочинів були встановлені органами досудового слідства та зазначені в обвинуваченні, до уваги не приймаються. Оскільки інформація, на яку посилаються апелянти, стосується лише періоду господарської діяльності ОСОБА_3, місця реєстрації ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» та дат, які були проставлені в підроблених документах, що не є даними про час і місце вчинення об'єктивної сторони самих злочинів - заволодіння коштами державного бюджету, ухилення від сплати податків та підроблення документів.
Посилання прокурора в апеляції на встановлення органом досудового слідства місця підписання підробленого договору, яким нібито є офіс ТОВ «ФК «Самара», не заслуговують на увагу, оскільки постанова про притягнення як обвинуваченого й обвинувальний висновок вказівок на це не містять.
Доводи прокурора в апеляції про відсутність неповноти й однобічності досудового слідства позбавлені підстав та не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону, оскільки підставою повернення справи на додаткове розслідування є допущені органом досудового слідства порушення кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Більш того, згідно зі ст. 246 КПК України неповнота або однобічність досудового слідства не можуть бути підставою для прийняття судом такого рішення на стадії попереднього розгляду справи.
Викладені в апеляціях прокурора і захисника посилання на необхідність вирішення питання про зміну територіальної підсудності справи, а захисника - також про те, що судом не розглянуто відповідні клопотання її та прокурора - не беруться до уваги.
Оскільки згідно зі ст. 37 КПК України критерієм визначення територіальної підсудності є місце вчинення злочину, а в разі неможливості встановити останнє - місце закінчення дізнання чи досудового слідства. Місце вчинення інкримінованих ОСОБА_3 злочинів на даний час органом досудового слідства не встановлене, підлягає встановленню в ході досудового розслідування та даних про неможливість його встановити в матеріалах справи не міститься, Таким чином, на момент попереднього розгляду справи суд був позбавлений можливості вирішити ці клопотання по суті, про що правильно вказано в мотивувальній частині постанови.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість постанови суду та підстав для її зміни або скасування не вбачає.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б зумовлювали зміну чи скасування судового рішення, у справі не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 212, ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України, на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 - без задоволення.
С У Д Д І :
____________ ______________ ____________