Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"5" липня 2006 р. Справа №13/130-06
судова колегія у складі:
головуючого судді Токара М.В., суддів Лакізи В.В., Івакіної В.О.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Почтарьова Ю.І. (доручення у справі)
1-го відповідача -не з'явився
2-го відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. НОМЕР_1 на рішення господарського суду Сумської області від 03.04.06 по справі №13/130-06
за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, м. Конотоп
до 1. Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Унава-Плюс", м. Київ
про визнання недійсним договору та стягнення в доход держави всього одержаного за договором
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.04.2006 р. по справі №13/130-06 (суддя Лиховид Б.І.) позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про взаємні поставки укладеного між ТОВ «Унава-Плюс»та СПД ПП ОСОБА_1 та стягнення в доход держави всього отриманого за договором в зв'язку із необґрунтованістю заявлених вимог та відсутністю підстав для їх задоволення.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Сумської області скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Перший відповідач -Приватний підприємець ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, а також просить розглянути справу без його участі.
Другий відповідач -ТОВ „Унава-Плюс” відзив на апеляційну скаргу до суду не надав.
Судова колегія розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала представника позивача і встановила наступне:
Перший та другий відповідачі будучи належним чином ухвалою апеляційного господарського суду від 14.06.06 р. повідомлені про місце та час судового засідання, своїх представників у судове засідання не направили, а перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить розглянути справу без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи 12 січня 2005 р. між ТОВ „Унава-Плюс” та СПД ФО ОСОБА_1 був укладений договір про взаємні поставки (а. с. 6).
На виконання умов договору про взаємні поставки від 12.01.2005 р. перший та другий відповідачі здійснили взаємні поставки запасних частин, що підтверджується матеріалами справи, а саме накладними та податковими накладними (а. с. 7-11).
Позивач -Конотопська МДПІ в позовній заяві із посиланням на ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України просив суд визнати недійсним договір про взаємні поставки від 12.01.2005 р., посилаючись на те, що зазначений договір укладений з метою завідомо суперечного інтересам держави.
Оскаржуваним позивачем рішенням господарського суду Сумської області позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог в зв'язку із їх необґрунтованістю та відсутністю підстав для їх задоволення.
Позивач не погодився з рішенням місцевого господарського суду посилаючись в апеляційній скарзі на те, що прийняте рішення з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, зокрема зазначаючи, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано те, що рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2005 р. у справі № 33/21 скасована державна реєстрація ТОВ „Унава-Плюс”.
Судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, на яку посилається і позивач в позовній заяві, господарське зобов'язання що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Таким чином, для визнання недійсним господарського зобов'язання на підставі вищезазначеної статті позивач повинен довести, що воно вчинене з метою завідомо суперечного інтересам держави.
В обґрунтування мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, позивач посилається на рішення господарського суду м. Києва від 12.01.2005 р. по справі № 33/21, яким скасована державна реєстрація ТОВ „Унава-Плюс” в зв'язку із незнаходженням останнього за юридичною адресою, указаною в свідоцтві про державну реєстрацію.
Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, в разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Таким чином, рішення господарського суду від 12.01.2005 р. по справі № 33/21 набрало законної сили 22.01.2005 р., а тому на момент укладення першим та другим відповідачами договору про взаємні поставки від 12.01.2005 р. державну реєстрацію ТОВ „Унава-Плюс” скасовано не було, а значить товариство мало повний обсяг процесуальної правоздатності на укладення договору про взаємні поставки.
Будь-які інші докази в підтвердження того, що ТОВ „Унава-Плюс” на момент укладення договору про взаємні поставки від 12.01.2005 р. діяло з метою завідомо суперечного інтересам держави та суспільства позивачем не надані, як не надані і жодні докази в підтвердження зазначеної мети і з боку приватного підприємця ОСОБА_1.
Твердження позивача про те, що оскільки виконання договору від 12.01.2005 р. проводилось після скасування державної реєстрації, то сторони діяли з метою завідомо суперечного інтересам держави та суспільства, оскільки хотіли приховати від оподаткування доходи (а. с. 3) також не може бути прийняте до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, між сторонами здійснювались товарообмінні операції і докази про наявність у сторін будь-якого доходу позивачем не подані.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2006 р. по справі № 13/130-06 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2006р. по справі №13/130-06 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Токар М.В.
Суддя (підпис) Лакіза В.В.
Суддя (підпис) Івакіна В.О.