Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2006 р. Справа № АС-37/41-06
Судова колегія у складі:
головуючого судді Токара М.В., суддів Лакізи В.В., Сіверіна В.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача – Москаленко О.М. (довіреність у справі)
відповідача – Шпак В.В. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1498Х/1-11) на постанову господарського суду Харківської області від 23.03.2006р. по справі №АС-37/41-06
за позовом Приватної фірми “АПІЯ”, м. Харків
до Харківської митниці, м. Харків
про оскарження повідомлення, -
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання податкових повідомлень №№19, 20, 25 від 28.10.2005 р. такими, що не відповідають діючому законодавству. Підставами заявленого позову позивач визначає неоднозначне тлумачення розділом ХІV Закону України "Про Митний тариф України" системи кодування холодильників та з посиланням на п. п. 4.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Постановою господарського суду Харківської області від 23.03.2006 року (суддя Доленчук Д.О.) позовні вимоги задоволені. Визнано податкові повідомлення Харківської митниці №№19, 20, 25 від 28.10.2005 р. такими, що не відповідають діючому законодавству.
Відповідач, з постановою господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нову , якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що ухвалене судове рішення від 23.03.2006р. є незаконним у зв'язку з порушенням господарським судом Харківської області норм матеріального права у вигляді застосування закону, який не поширюється на правовідносини сторін даної справи, а саме пп. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Зазначає, що фактичні обставини виникнення спору за справою не відповідають умовам застосування нормативним положенням п.п.4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. для їх врегулювання.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу де зазначив, що постанова суду є законною і обґрунтованою та просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу Харківської митниці без задоволення.
Справа вирішувалась на умовах оголошення перерви в судовому засіданні з 14.06.2006р. до 21.06.2006р. до 16год. 30хв.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи відповідно до вантажних митних декларацій №800000004/5/343814 від 20.07.2005 року, №800000004/5/343798 від 21.07.2005 року, №800000004/5/343485 від 12.07.2005 року, позивачем було імпортовано комбіновані холодильники і морозильники з роздільними двома зовнішніми дверима побутові, компресійні торгівельних марок «Gorenie», », «Ariston»місткістю 238, 243, 286, 350л.
У відповідності до розділу XVI Закону України „Про митний тариф України", декларантом у ВМД було зазначено код товару 8418109900 і визначена ставка ввізного мита 10%. Товарною підпозицією 841810 визначено комбіновані холодильники і морозильники, з роздільними зовнішніми дверима.
Податковим повідомленням Харківської митниці від 28 жовтня 2005 року
№19, позивачу було визначено суму податкового зобов'язання по вантажній митній декларації за №800000004/5/343814 від 22.07.2005 року за платежем: ввізне мито-у розмірі 2261,75 грн., та штрафні санкції 5% у розмірі 113,09 грн., відповідно до п.п.17.1.4. та п. п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
Податковим повідомленням Харківської митниці від 28 жовтня 2005 року №20, приватній фірмі „Апія" було визначено суму податкового зобов'язання по вантажній митній декларації за №800000004/5/343798 від 21.07.2005 року за платежем: ввізне мито - у розмірі 383,78грн., та штрафні санкції 5% у розмірі 19,19грн., відповідно до пп..17.1.4. та пп. 17.1.7. п.17,1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Податковим повідомленням Харківської митниці від 28 жовтня 2005 року №25, приватній фірмі „Апія" було визначено суму податкового зобов'язання по вантажно митній декларації за №800000004/5/343485 від 12.07.2005 року за платежем: податок на додану вартість - у розмірі 3795,13грн., та штрафні санкції 5% у розмірі 189,76грн., відповідно до пп.17.1.4. та пп. 17.1.7. п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підставою для прийняття відповідачем вищезазначених податкових повідомлень №№19, 20, 25 зазначено акт камеральної перевірки від 20.10.2005р. №84/35.
Відповідач стверджує, що позивачем невірно визначений код ввезеного товару і у відповідності до наведеного Закону України „Про Митний тариф України" холодильники належить класифікувати у товарній підпозиції 841821 - холодильники побутові, за ставкою ввізного мита у розмірі 25%. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на діючі національні та міжнародні стандарти, зокрема, ДСТУ 3023-95 (ГОСТ 30204-95) „Прилади холодильні побутові", ЕN28187, які дають визначення побутового холодильника та побутового холодильника з морозильним відділенням, та на думку відповідача визначають, що основним критерієм належності холодильників є сфера його застосування, а кількість дверей, камер, або холодильних електричних агрегатів не впливають на функціональну належність холодильників до побутових.
Також при цьому у відповідності до ГОСТ 26678-85 „Холодильники та морозильники побутові електричні компресіонні параметричного ряду" відповідачем наведено поняття „Комбіновані холодильники-морозильники - це холодильні побутові пристрої, що складаються з холодильника та морозильника та об'єднані в єдиний виріб з автономним холодильним агрегатом". Виходячи з наведених ГОСТів саме поняття Комбіновані холодильники-морозильники характеризуються як побутові пристрої.
Колегія суддів зазначає, що законодавством України не визначено товарні позиції „побутові холодильники" та „не побутові холодильники" або інша сфера їх застосування, а визначено саме товарна позиція 841810 якою визначено комбіновані холодильники і морозильники, з роздільними зовнішніми дверима та товарна позиція 841821 - яка визначає побутові холодильники. Кожна підпозиція містить у собі ряд підкатєгорій які дозволяють більш конкретно визначити товар.
Крім того, листом Державної митної служби України від 30.04.2004 року №25/4-14-37/5650-ЕП начальників регіональних митниць та начальників митниць повідомлено, що комбіновані холодильники та морозильники з роздільними зовнішніми дверима відносяться до товарної підпозиції 841810, але вже 01.08.2005 року листом Державної митної служби України №11/8-29/9257-ЕП начальників регіональних митниць та митниць було повідомлено про необхідність класифікувати товар „Холодильники побутові", незалежно від кількості зовнішніх дверей, камер або холодильних електричних агрегатів, як компресійні, абсорбційні електричні та інші у визначених листом підпозиціях та підкатегоріях.
Заперечення відповідача, що при прийнятті оскаржуваних повідомлень він керувався Законом України „Про Митний тариф України", а не листами Державної митної служби, які носять роз'яснювальний характер правомірно не прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до акту про результати камеральної перевірки від 20.10.2005 року, а саме пунктами 5,8. серед фактів встановлених результатами перевірки зазначається про проведення перевіряємих митних оформлень в рамках терміну дії листа Державної митної служби України від 30.04.2004 року №25/4-14-37/5650-ЕП та про його відкликання. Зазначений факт свідчить про неоднозначне трактування Закону самою Державною митною службою України, та про залежність декларантів від наявності цих листів та їх відкликання.
У відповідності п. п. 4.4.1. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 2181-111 від 21.12.2000 року, у разі коли норма Закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Закону, або коли норми різних Законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вантажно-митні декларації №800000004/5/343814 від 22.07.2005р., №800000004/5/343798 від 21.07.2005р., №800000004/5/343485 від 12.07.2005р. були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача –інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній вантажно-митній декларації відповідним штампом „сплачено” та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв’язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мале місце) митниця не скористалась.
Будь-яких доказів того, що посадова особа відповідача, яка здійснювала контроль по вищезазначених вантажно-митних деклараціях діяла всупереч інтересам Харківської митниці та у зв’язку з цим була притягнута до відповідальності, відповідач суду не надав.
Зміни позиції Митного органу щодо розміру сплати мита та податку відбулася після оформлення вантажно-митних декларацій та полягає у тому, що нібито позивачем невірно було визначено код ввезеного товару. Після засвідчення сплати позивачем митних зборів та податків і пропуску товару на митну територію України, відповідач змінив своє відношення до класифікації товару та вважає, що холодильники належить класифікувати у товарній підпозиції 841821 –холодильники побутові, за ставкою ввізного мита у розмірі 25%.
В обґрунтування заявлених заперечень відповідач посилається на діючі національні та міжнародні стандарти, зокрема, ДСТУ 3023-95 (ГОСТ 30204-95)„Прилади холодильні побутові", ЕN28187, які дають визначення побутового холодильника та побутового холодильника з морозильним відділенням, та на думку відповідача, визначають, що основним критерієм належності холодильників є сфера його застосування, а кількість дверей, камер, або холодильних електричних агрегатів не впливають на функціональну належність холодильників до побутових.
Також, при цьому у відповідності до ГОСТ 26678-85 „Холодильники та морозильники побутові електричні компресіонні параметричного ряду" відповідачем наведено поняття „Комбіновані холодильники-морозильники-це холодильні побутові пристрої, що складаються з холодильника та морозильника та об'єднані в єдиний виріб з автономним холодильним агрегатом".
Погоджуючись з Постановою господарського суду Харківської області, судова колегія зазначає, що відповідно до ст..2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про те, що на час декларування товару позивачем невірно визначений код ввезеного товару або доказів того, що посадова особа відповідача під час здійснення контролю повноти та правильності сплати митних зборів та податків діяла всупереч інтересам самого відповідача з винних дій позивача, що в подальшому потягло прийняття повідомлень-рішень по донарахуванню мита та податку.
Зважаючи на викладене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, п.1) статті 198, статтями 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 23.03.2006р. по справі № АС-37/41-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Справу повернути до господарського суду Харківської області.
Ухвала складена у повному обсязі 23.06.2006 р.
Головуючий суддя (підпис) Токар М.В.
Суддя (підпис) Лакіза В.В.
(підпис) Сіверін В.І.