Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2006 р. Справа №17/217-04
судова колегія у складі:
головуючого судді Шепітько І.І., суддів Лакізи В.В., Токара М.В.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Каліман П.Г. (доручення у справі)
відповідача –не з’явився
3-я особа –Марченко С.С. (доручення у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи вх. № 1680С/1-11 на рішення господарського суду Сумської області від 27.03.06р. по справі № 17/217-04
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми
до Відкритого акціонерного товариства "Краснопільський маслозавод", смт. Краснопілля
3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відкрите акціонерне товариство "Роменський молочний комбінат"
про розірвання договору купівлі-продажу та повернення приміщення
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.03.2006р. по справі №17/217-04 (суддя Миропольський С.О.) позовні вимоги позивача задоволені частково, розірвано договір купівлі - продажу №217 від 01.03.2000р., укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та Відкритим акціонерним товариством "Краснопільський маслозавод".
Крім того, стягнено з Відкритого акціонерного товариства "Краснопільський маслозавод" в доход державного бюджету України 85грн. держмита, а також стягнено на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 98грн. 33коп. та ПДВ в сумі 19грн. 67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні позовних вимог про повернення у власність Держави будівлі магазину загальною площею 57,1 кв. м., що знаходиться за адресою: смт. Краснопілля, Сумської області, вул. Жовтнева,11 відмовлено.
Третя особа з рішенням господарського суду Сумської області не погодилась, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Сумської області скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог Регіональному відділенню Фонду державного майна по Сумській області, посилаючись на порушення судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Позивач вважає рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим, в зв’язку з чим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу третьої особи без задоволення.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав.
Судова колегія розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.
Позивач –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив суд розірвати договір купівлі-продажу № 217 від 01.03.2000р. та повернути у власність держави будівлю магазину, загальною площею 57,1 кв. м., що знаходиться за адресою смт. Краснопілля, вул. Жовтнева, 11, який був проданий відповідачу по вищевказаному договору.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не виконує обов’язків, передбачених 5.1 розділу 5 договору купівлі-продажу від 01.03.2000р., а саме те, що магазин не працює, об’єкт знаходиться у неробочому стані та руйнується, прилегла територія знаходиться в неналежному стані.
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.03.2006 р. по справі № 17/217-04 позовні вимоги позивача задоволено частково та розірвано договір купівлі-продажу № 217 від 01.03.2000р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до ч. 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, ухвала про призначення справи до розгляду надсилається всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення про вручення адресатові ухвали залучається до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи (Т.I а. с. 130) ухвала господарського суду Сумської області від 20.03.2006 р. направлена судом сторонам, згідно відмітки на зворотній стороні, 21.03.2006 р. Докази про те, що зазначена ухвала була вручена третій особі до 27.03.2006 р. (дата слухання справи) в матеріалах справи відсутні, а третя особа стверджує, що ухвала була отримана лише 28.03.2006 р.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що третя особа не була належним чином повідомлена про місце засідання суду, що є порушенням норм процесуального права та безумовною підставою для скасування рішення господарського суду Сумської області від 27.03.2006 р. по справі № 17/217-04 відповідно до п.2) ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України в разі скасування рішення апеляційна інстанція повинна прийняти нове рішення.
Як вже було зазначено вище, позивач звернувся з позовом про розірвання договору № 217 від 01.03.2000 р. посилаючись на невиконання відповідачем обов’язків, передбачених пунктом 5.1 розділу 5 договору.
В обґрунтування позовних вимог позивачем прикладено до позовної заяви акт перевірки від 12.03.2004 р. (Т.I а. с. 11, 12).
Але як вбачається з акту перевірки від 12.03.2004 р. він складений без участі представника ВАТ „Краснопільський маслозавод”, ним не підписаний, докази про те, що представник ВАТ „Краснопільський маслозавод” був належним чином повідомлений про час перевірки в матеріалах справи відсутні, оскільки до позовної заяви прикладені лише листи про направлення акту перевірки арбітражному керуючому Лінкевич О.М. (Т.I а. с. 8, 9), але докази направлення листа № 04/587 від 15.03.2004 р. та листа № 04/632 від 19.03.2004р. арбітражному керуючому Лінкевич О.М. позивачем також не подані, таким чином, судова колегія дійшла висновку, що акт перевірки від 12.03.2004 р. не має належної доказової сили.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи (Т.I а. с. 55) Постановою господарського суду Сумської області від 17.11.2003 р. по справі № 6/2 ВАТ „Краснопільський маслозавод” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора боржника, в зв’язку з чим, судова колегія вважає, що неналежне виконання ВАТ „Краснопільський маслозавод” умов договору купівлі-продажу № 217 від 01.03.2000р. мало місце з поважних причин, а саме в зв’язку з порушенням відносно заводу справи про банкрутство 10.01.2003 р. (як зазначено в постанові від 17.11.2003 р. (Т.I а. с. 55) та визнання його банкрутом.
З матеріалів справи також вбачається, що магазин площею 57,10 кв. м., розташований за адресою: смт. Краснопілля, вул. Жовтнева, 11 продано ліквідатором ВАТ „Краснопільський маслозавод” Лінкевичем О.М. ВАТ „Роменський молочний комбінат” по договору купівлі-продажу від. 18.10.2004 р. (Т.I а. с. 114, 115). Про те, що „Роменський молочний комбінат” є власником магазину підтверджується витягом про реєстрацію (Т.I а. с. 116). Договір купівлі-продажу від 18.10.2004 р. не визнано недійсним у встановленому порядку, а тому підстави для вилучення у ВАТ „Роменський молочний комбінат” приміщення магазину відсутні.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання договору № 217 від 01.03.2000р. та повернення приміщення магазину площею 57, 1 кв. м. у власність держави відсутні, оскільки відповідно до статті 49 Закону України „Про власність” володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.
Згідно ч. 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власником приміщення магазину площею 57,1 кв. м., розташованого в смт. Краснопілля, вул. Жовтнева, 11 є ВАТ „Роменський молочний комбінат” і незаконність набуття товариством права власності на магазин не встановлена судом.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 27.03.2006р. по справі №17/217-04 скасувати.
Прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
Суддя Лакіза В.В.
Суддя Токар М.В.