ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.07.12Справа №2а-1223/12/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді -Дудкіної Т.М.,
за участю секретаря - Прокопенко О.О.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -Корольової Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4408 про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення 1 893,17 грн.,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Військової частини А4408 про: визнання неправомірною бездіяльності Військової частини А4408 з невиплати грошової компенсації за не отримане речове майно; стягнення з відповідача грошової компенсації за речове майно у розмірі 1 893,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період проходження військової служби позивач не забезпечувався речовим майном й відповідно до довідки Військової частини А4408, у якій позивач знаходився на речовому забезпеченні, заборгованість з грошової компенсації замість не отриманого речового майна складає 1 893,17 грн., яка на день подання позову до суду відповідачем не виплачена.
Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив: позивач у військовій частині А4408 службу не проходив, тому ніякого права на пред'явлення претензій до неї немає; військова частина А4408 здійснювала лише видачу речового майна у натуральному вигляді та видає довідки про заборгованість за речове майно; у Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»та кошторисах Міністерства оборони України видатки на виплату грошової компенсації замість речового майна не передбачені, тому підстав для видачі військовослужбовцям та звільненим у запас особам грошової компенсації замість них немає /а.с.13-14/..
Позивач у судовому засіданні 09.07.2012 заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2012 проти позову заперечував, просив у позові відмовити.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, остання посада -розвідник команди спеціальних операцій Військової частини А0702 /а.с.5/.
Наказом командира Військової частини А0702 від 21.04.2012 №71 ОСОБА_1, звільненого з військової служби у запас наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 19.03.2012 №41-ПМ, з 21.04.2012 виключено із списків особового складу частини, фінансового забезпечення у військовій частині А0702, речового забезпечення у військовій частині А4408, продовольчого забезпечення у військові частині А4408 /а.с.5/.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.
Статтею 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частини перша та друга статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1444 (далі - Положення №1444), визначено, що військовослужбовці забезпечуються речовим майном та отримують лазнево-пральні послуги за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу.
Речове майно видається військовослужбовцям згідно з нормами забезпечення з урахуванням переліку місцевостей України (з жарким та помірним кліматом), а також кліматичних умов місцевостей перебування миротворчих і стабілізаційних контингентів та військовослужбовців, відряджених за межі держави (пункт 13 Положення №1444).
Речове майно особистого користування офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається у власність (пункт 13 Положення №1444).
За правилом частини другої статті 91 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Пунктом 27 Положення №1444 передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Згідно довідки №11 від 20.04.2012, виданої позивачу Військовою частиною А4408, заборгованість по грошовій компенсації за невикористане речове майно складає 1 893,17 грн. /а.с.6/.
Відповідно до абзацу 1 пункту 242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженому Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій пункту 242 вказаного Положення).
Отже, відповідач мав провести розрахунок з позивачем, у тому числі щодо забезпечення речовим майном чи виплати компенсації його вартості, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
З огляду на той факт, що позивач під час проходження військової служби перебував на речовому забезпеченні у Військовій частині А4408 й ця військова частина веде облік заборгованості (має відомості) за невиданим речовим майном, саме вона має відповідати за вимогою про стягнення відповідної компенсації.
Оскільки до теперішнього часу розрахунок відповідачем з позивачем не проведений, всупереч вимогам наведених нормативних актів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Відсутність бюджетних асигнувань на відповідні витрати не є підставою для звільнення відповідача від зобов'язань перед особами, які проходять чи проходили військову службу у Збройних Силах України.
З метою більш повного захисту порушеного права позивача суд вважає можливим на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог й визнати дії командира Військової частини А0825 щодо не нарахування (не видачі наказу про виплату) компенсації за належне речове майно в сумі 8 148,95 грн. неправомірними.
Постанова складена у повному обсязі 11.07.2012.
Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Військової частини А4408 (99002, м. Севастополь, ідентифікаційний код 24976869) з невиплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошової компенсації за не отримане речове майно у розмірі 1 893,17 грн.
Стягнути з Військової частини А4408 (99035, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а, ідентифікаційний код 24291501) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 1 893,17 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто три грн. 17 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя підпис Т.М. Дудкіна
Згідно з оригіналом
Суддя Т.М. Дудкіна