Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6975/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Пітель В.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Харакоза О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Законом України від 16.06.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» викладена в наступній редакції: «Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство». Однак ст. 7 чинного Закону України «Про фермерське господарство» передбачає, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Як зазначає позивач, на виконання ст. 7 вищезазначеного Закону при зверненні до відповідача він зазначив в заяві всю необхідну інформацію, додав вичерпаний перелік документів.
Листом від 29.05.2012 року за № 01-1744-26/01 Першотравнева районна державна адміністрація Донецької області повідомила позивача про відмову у наданні земельної ділянки під ведення фермерського господарства, при цьому як на підставу відмови послалася на ту обставину, що на час його звернення з заявою про намір створення фермерського господарства Урядом не затверджений перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві.
Проте організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначені Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
Статтею 41 зазначеного Закону врегульовано порядок прийняття актів з питань, віднесених до компетенції місцевих державних адміністрацій, відповідно до частини першої якої, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Позивач зазначає, що рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки, оформлене листом від 29.05.2012 року за № 01-1744-26/01, розпорядження з цього питання не приймалось, тобто прийнято у спосіб та з підстав, не передбачених законом, а відтак є протиправним.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про фермерське господарство» Кабінету Міністрів України було доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
Як вказує позивач, згідно з ч. 4 ст. 38 Закону України «Про фермерське господарство» до приведення законів України, інших нормативно-правових актів з питань діяльності фермерських господарств у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області від 29.05.2012 року «Про відмову в наданні дозволу на складання проекту землеустрою для відводу та передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства»; зобов'язати відповідача надати дозвіл на складання проекту землеустрою для відводу та передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив наступне.
Райдержадміністрація розглянула вищезазначену заяву позивача та за результатами розгляду відповідно ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» надала мотивовану відмову у її наданні (лист райдержадміністрації від 29.05.2012 року № до 01-1744-26/01). У відповіді зазначено, що бажаючі отримати у власність або в оренду земельну ділянку державної власності необхідно надати документи, що підтверджують досвід у сільському господарстві або наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, доручено затвердити Кабінету Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики. На теперішній час перелік не затверджено.
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на адресу позивача направлено роз'яснення з вищезазначеного порушеного питання у якому робиться акцент на ст.7 вищезазначеного Закону, а саме про наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі або документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1270 «Про внесення змін до Типового регламенту місцевої державної адміністрації», розпорядження голови облдержадміністрації від 21.07.2008 року № 351 «Про Положення про розпорядження голови Донецької облдержадміністрації», ст.41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Регламентом роботи Першотравневої районної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови райдержадміністрації від 26.11.2007 року, було прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2008 року № 376 «Про Положення про розпорядження голови Першотравневої райдержадміністрації», яким зазначено, що підставами прийняття розпорядження голови райдержадміністрації є:
- виконання актів законодавства;
- виконання доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, облдержадміністрації;
- забезпечення виконавчої і розпорядчої діяльності з метою виконання держадміністрацією покладених на неї завдань і функцій. Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Відповідно до зазначеного закону розпорядження голови райдержадміністрації про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності є документом дозвільного характеру. Зазначеним переліком не передбачено надання дозволів з інших питань.
На підставі викладеного, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
05.08.2011 року позивач звернувся до Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області із заявою про виділення йому у власність та в оренду з метою організації фермерського господарства землі загальною площею 499, 25 га (а.с.8).
До зазначеної заяви позивачем було додано пакет документів згідно переліку, які відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, були надані копія витягу трудової книжки, копії дипломів переможця підприємства, копії довідок з аграрного інституту, що, на думку позивача, підтверджують досвід роботи у сільському господарстві.
Зазначені обставини не заперечуються сторонами.
Першотравнева районна державна адміністрація Донецької області, розглянула заяву позивача та листом від 29.05.2012 року за № до 01-1744-26/01 відмовила позивачу у наданні земельної ділянки під ведення фермерського господарства, мотивуючи відмову тим, що Кабінетом Міністрів України не затверджено перелік документів, які підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі, та не надано документів про освіту (а.с.9).
Як вбачається з Довідки АБ № 376452 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Тітан» було зареєстровано 16.03.2000 року, керівником підприємства є ОСОБА_1
Видами діяльності підприємства є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у тваринництві; вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; допоміжна діяльність у рослинництві; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; розведення інших тварин; допоміжна діяльність у рослинництві; допоміжна діяльність у тваринництві.
З копії витягу трудової книжки позивача, яка надана до матеріалів справи, вбачається, що позивач працює у сільському господарстві, а саме директором сільськогосподарського підприємства «Тітан» з 21.09.2007 року.
Згідно з ч. 1 ст. 2, ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.
Відповідно ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
За вимогами п. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», який є спеціальним законом у сфері даних правовідносин, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Пунктом 4 ст. 38 Прикінцевих положень цього Закону визначено, що до приведення законів України, інших нормативно-правових актів з питань діяльності фермерських господарств у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону від 16.06.2011 року № 3523-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств», який набрав чинності 17.07.2011 року, тобто дійсного як на дату звернень позивача, так і на дату надання спірної відповіді відповідачем, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом було доручено:
1) прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
На теперішній час Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, Кабінетом Міністрів України не визначено.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту листа відповідача від 29.05.2012 року № до 01-1744-26/01 випливає, що відмову у наданні земельної ділянки відповідач мотивував тільки тим, що Перелік документів, затверджений Кабінетом Міністрів України, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, не затверджений.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до абз.3 ст. 41, абз.3 ст.42 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
За вимогами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, матеріали справи, а саме копія витягу з трудової книжки, копії дипломів переможця підприємства, тощо, підтверджують, що позивач разом із заявою про виділення йому земель для організації фермерського господарства надав документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві.
Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», який діє на теперішній час, позивач має право на створення фермерського господарства, і відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку документів, які підтверджують досвід роботи у галузі сільського господарства, не повинно впливати на реалізацію права позивача на отримання спірних земельних ділянок.
З огляду на зазначене, спірне рішення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області про відмову у наданні земельної ділянки під ведення фермерського господарства, оформлене листом від 29.05.2012 року № до 01-1744-26/01, є незаконним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги про визнання цього рішення незаконним та його скасування - задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача надати дозвіл на складання проекту землеустрою для відводу та передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства, слід зазначити наступне.
Згідно до ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Статтею 122 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, відповідно до п. «а» ч.3 якої районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як було зазначено вище, згідно зі ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
З вищезазначених приписів діючого законодавства вбачається, що надання дозволу на складення проекту землеустрою є виключною компетенцією районної державної адміністрації. Суд не може підміняти компетенцію іншого державного органу та спонукати його до вчинення дій, що залежать від прийняття таким органом певних рішень, що входять до виключної компетенції цього органу.
З огляду на зазначене, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на складання проекту землеустрою для відводу та передачі ділянки для ведення фермерського господарства задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області від 29.05.2012 року № до 01-1744-26/01 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки під ведення фермерського господарства».
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 16, 09 грн. (шістнадцять гривень дев'ять копійок).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 04 липня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 09 липня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голуб В. А.