СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
22 серпня 2006 року | Справа № 2-17/5681-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Самойлова Олександра Леонідовича, дов. № б/н від 23.05.2006;
відповідача: Аметова Сірана Дурсіновича, дов. № 01/98 від 16.01.2006, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
третьої особи: Яшиної Людмили Олександрівни, дов. № 545 від 13.06.2006, Санаторій "Юність"Міністерства охорони здоров'я України;
третьої особи: не з'явився, Фонд державного майна України;
третьої особи: не з'явився, Міністерство охорони здоров'я України;
прокурор: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 15.06.2006 у справі № 2-17/5681-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекс" (вул. Промислова, 4,Калуш, Івано-Франківська обл.,77300)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
3-ті особи Санаторій "Юність"Міністерства охорони здоров'я України (вул. Радянська, 39,Сімеїз, м. Ялта,98680)
Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
Міністерство охорони здоров'я України (вул. М. Грушевського, 7,Київ 21,01021)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
про зобов'язання виконати дії, пов'язані зі здійсненням процесу підготовки об'єкту до приватизації
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006 року у справі № 2-17/5681-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс” задоволено. Суд зобов’язав Фонд майна Автономної Республіки Крим, як орган приватизації, у двомісячний строк з дня набрання рішення у даній справі законної сили виконати дії, пов`язані із здійсненням процесу підготовки до приватизації об`єкту нерухомості, що знаходиться на балансі санаторію „Юність” та орендується позивачем: спального корпусу № 3, ігрового майданчику, які розташовані за адресою: вул. Радянська, 39, смт. Сімеїз, м. Ялта.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на приватизацію спірного нерухомого майна шляхом викупу є встановленим на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 року у справі № 2-17/10681-2005. Дослідивши матеріали справи, а також прийнявши до уваги той факт, що зазначене рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 року не скасоване та підлягає виконанню, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс”.
Не погодившись з цим судовим актом, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс” відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції були невірно застосовані положення Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, оскільки підготовка до приватизації здійснюється з моменту прийняття рішення про приватизацію, що виражається у затвердженні Фондом державного майна України переліку об`єктів, які підлягають приватизації. У даному випадку такий перелік не затверджувався та даний факт не прийнятий судом до уваги. Відповідач також вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги у якості доказу Інструктивний лист Фонду державного майна України від 17.07.2000 року № 10-20-8586, а також зазначає, що позивачем не були належним чином виконані дії, спрямовані на включення до переліку об`єктів приватизації спірного нерухомого майна.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Борисову Ю.В.
Розглянувши справу у порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Фонду майна Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.05.2004 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дімекс" (орендар) був укладений договір оренди державного нерухомого майна, - будівлі корпусу № 3 та грального майданчика, які розташовані за адресою: вул. Радянська, 39, смт. Сімеїз, м.Ялта та знаходяться на балансі санаторію „Юність”.
Згідно з пунктом 1.3 договору, вартість об`єкта оренди складає 458700,00 грн.
Відповідно до пункту 5.2.2 договору оренди державного нерухомого майна від 20.05.2004 року, орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переобладнання, які обумовлюють підвищення його вартості, погоджувати з орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.
Факт здійснення будівельних робіт, спрямованих на поліпшення орендованого позивачем приміщення встановлено рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 року у справі № 2-17/10681-2005 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс” до Фонду майна Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання певних дій. Вказаним рішенням, на підставі актів прийому виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, договорів підряду та платіжних доручень, також встановлено вартість виконаних будівельних робіт –1291470,00 грн. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду зазначене рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 року залишено без змін.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Законом України "Про державну програму приватизації" №1723-111 від 18.05.2000 року затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації. Чергової Державної програми приватизації не затверджувалось, тому норми Державної програми приватизації на 2000-2002 роки є чинними та застосовуються до даних правовідносин.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про державну програму приватизації" №1723-111 від 18.05.2000 року, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що спірне орендоване майно включено до переліку об`єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу на підставі рішення господарського суду АР Крим від 18.10.2005 року.
Частиною 2 пункту 8 Інформаційного Листа Вищого господарського суду України № 01-8/500 від 25.04.2001 року „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна” також встановлено, що пунктом 51 розділу IX Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації", передбачено право пріоритетного (пільгового) викупу орендарем орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) за умови здійснення ним за рахунок власних коштів за згодою орендодавця невідокремленого поліпшення (капітального ремонту тощо) вартістю не менше 25% залишкової вартості будівлі (споруди, приміщення).
Таким чином, право позивача на приватизацію орендованого об`єкту шляхом викупу є підтвердженим матеріалами справи та нормами законодавства.
Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на невірне застосування судом першої інстанції положень Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” стосовно необхідної наявності рішення про приватизацію, яке виражається у затвердженні Фондом державного майна України переліку об’єктів, які підлягають приватизації, судова колегія вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.
09.12.2004 року позивач, на підставі здійснених невідокремлюваних поліпшень орендованого нерухомого майна, звернувся до Фонду майна Автономної Республіки Крим із заявою приватизацію.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, орган приватизації розглядає подану заяву та у разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до необхідного переліку.
Однак, у даному випадку має місце наявність рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 року у справі № 2-17/10681-2005, яким Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов’язано прийняти рішення про включення спірного нерухомого майна, що знаходиться на балансі санаторію «Юність»та орендується позивачем: спального корпусу № 3, ігрового майданчику, розташованих за адресою: вул. Радянська, 39, смт. Сімеїз, м. Ялта до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Даних про те, що зазначене рішення господарського суду АР Крим скасовано у матеріалах справи не міститься.
Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Таким чином, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 року у справі № 2-17/10681-2005 свідчить про те, що спірне нерухоме майно вже віднесено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, а рішення про приватизацію майна є прийнятим. При цьому, виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2005 року, свідчить про те, що прийняття органом приватизації іншого рішення, окрім включення орендованого позивачем об`єкту до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, є неможливим. У зв'язку з цим, додаткового затвердження необхідного переліку саме Фондом державного майна України у даному випадку не потребується.
На підставі викладеного, посилання відповідача на неправильне застосування норми пункту 1 статті 8 „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” є також необґрунтованим.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом Автономної Республіки Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної республіки Крим від 15 червня 2006 року у справі № 2-17/5681-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар