Справа №1-26; 1-31/07 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року. Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                  Чумаченка О.В.,

при секретарі                                                          Ткаченко Н.А.,

з участю підсудних                                                 ОСОБА_1., ОСОБА_2.,

представника потерпілого                                   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в   м.Богуславі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Москаленки Богуславського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, військовозобов"язаного, працюючого охоронцем в ТОВ "Адамант", раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, військовозобов"язаного, працюючого техніком-інвентаризатором в Білоцерківському МБТІ, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2006 року приблизно в 13 годин 30 хвилин в АДРЕСА_2 Богуславського району на подвір'ї біля будинку АДРЕСА_3 на грунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2виникла сварка, яка потім перейшла в бійку, під час якої ОСОБА_2. наніс ОСОБА_1. удар металевою трубою по кисті його лівої руки, а ОСОБА_1 потягнув ОСОБА_2. за джемпер та наніс йому при цьому удар рукою в обличчя.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2. тілесні ушкодження у вигляді садна на шиї та крововиливу навколо лівого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи №37/153 від 12.03.2007 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли короткочасний розлад здоров'я.

Своїми умисними діямиОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани четвертого пальця лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи №38/152 від 12.03.2007 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я більше 6 днів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, не визнав і пояснив, що 27.12.2006 року він проходив медкомісію і зустрів в приміщенні Богуславської ЦРЛ свого батька ОСОБА_3, в якого було сильно побите обличчя. Батько йому розповів, що цього дня його побив ОСОБА_2. нібито за те, що він застрелив його собак. Він вирішив особисто спитати у ОСОБА_2., за що той побив його батька. Але оскільки він особисто не знав ОСОБА_2 і не знав де він проживає, то він звернувся до дружини свого батька ОСОБА_3., яка також знаходилась в приміщенні Богуславської ЦРЛ, щоб остання показала йому, де проживає ОСОБА_2. При цьому він запевнив ОСОБА_3., що не має наміру вчиняти з ОСОБА_2 бійку, а лише бажає дізнатись

2

дійсну причину побиття його батька. Близько 14.00 год. він на власному автомобілі разом із ОСОБА_3. під"їхав до подвір"я будинку, в якому проживав ОСОБА_2 і який знаходиться в АДРЕСА_2. Автомобіль він зупинив на вулиці напроти вхідних дверей на подвір"я і зайшов в нього. ОСОБА_3. в цей час залишилась в салоні автомобіля. Оскільки хвіртку на подвір"я він залишив відкритою, то ОСОБА_3. могла спостерігати за тим, що відбувається на подвір'ї. Він підійшовши до дверей будинку і покликав господаря. З будинку на ґанок вийшов ОСОБА_2. і запитав що йому потрібно. Він в свою чергу спитав у ОСОБА_2 за що той побив його батька і попросив, щоб ОСОБА_2 показав йому яких собак нібито застрелив його батько. У відповідь на це ОСОБА_2 почав нецензурно лаятись на його адресу, кричати, що він його зараз "завалить". При цьому ОСОБА_2 накинувся на нього і спробував його вдарити правою рукою у верхню частину тіла, але йому вдалося заблокувати удар ОСОБА_2. Тоді ОСОБА_2 схопив обрізок металевої труби, який стояв біля ґанку і наніс йому ще один удар. Однак в цей час він відстрибнув назад, внаслідок чого удар вийшов не сильним і зачепив лише палець на лівій руці. Цією ж лівою рукою йому вдалося перехопити цю трубу і вихопити її з рук ОСОБА_2, а правою рукою він схопив ОСОБА_2 за плече і сильно потягнув за світер, внаслідок чого останній впав на доріжку. В той момент коли ОСОБА_2 наносив йому удар, до них підійшов його батько і вийшла його малолітня дочка, яка стала кричати, тому сварка між ними припинилась, ОСОБА_2 пішов у хату, а він, прихопивши із собою обрізок труби, яким ОСОБА_2 наносив йому удар, вийшов із подвір"я. Він побачив, що ОСОБА_2 сильно розбив йому пальця, а тому сказав ОСОБА_2, що звернеться із заявою на його протиправні дії в міліцію. Відразу після цього він звернувся в міліцію, де написав відповідну заяву та цього ж дня пройшов медосвідування, де було зафіксовано, що від нанесеного ОСОБА_2 удару в нього був розбитий ніготь. Оскільки внаслідок неправомірних дій він переніс дуже значний фізичний біль, а також усвідомивши, що металевою трубою ОСОБА_2 міг його і вбити, він переносить сильні душевні страждання, тому він просить стягнути із ОСОБА_2. в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 1500 грн. Свою вину в заподіянні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень він не визнає, оскільки не наносив останньому ударів, а лише оборонявся від нападу ОСОБА_2.

Підсудний ОСОБА_2. в судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 4.2 КК України не визнав і пояснив, що 27 грудня 2006 року він знаходився в себе вдома. Близько 13 години в двері будинку постукали. Він вийшов на ґанок і побачив невідомого йому чоловіка. Цей чоловік запитав у нього щоб він показав яких собак постріляв його батько. Він зрозумів, що це син ОСОБА_4. Оскільки дійсно 20.12.2006 у нього були застрелені дві собаки то він відповів, щоб ОСОБА_1 сам спитав у свого батька де він посреляв собак. Пісяля цього ОСОБА_1 вдарив його по обличчю. Він відхилився, але ОСОБА_1 відразу наніс йому ще три удари: один в голову та два в праве око. При цьому ОСОБА_1 схопив його за світер та тримав за нього, натягнувши його на голову. Перебуваючи в зігнутому стані він схопив палицю, яка стояла біля ґанку і яку його баба використовувала як ціпок, та наніс удар цією палицею ОСОБА_1. по спині, вище поясниці. При цьому він міг попасти цією палицею ОСОБА_1. і по пальцю руки. Від нанесеного удару ОСОБА_1 відсахнувся від нього. При цьому йому вдалося звільнитися від світера, за який його тримав ОСОБА_1 В цей час до них підійшов його батько та вийшла з хати його дочка, яка стала сильно плакати. Він став заспокоювати дочку, а ОСОБА_1 пішов із подвір"я. Цього ж дня він звернувся із заявою до міліції, де зустрів ОСОБА_1. та його батька ОСОБА_3 Він визнає, що представлений ОСОБА_1 як речовий доказ обрізок металевої труби дійсно належить йому і він використовував його для того, щоб підпирати ворота. Однак він заперечує, що бив цим обрізком труби ОСОБА_1., а стверджує, що цей обрізок труби ОСОБА_1 викрав з його подвір"я. Він вважає, що ОСОБА_1 вчинив на нього напад в його подір"ї, чим порушив його право власності, злякав його дочку та заподіяв йому тілесні ушкодження, а тому повинен відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду, яку він оцінює в 2000 грн. Своєї вини в заподіянні ОСОБА_1. тілесних ушкоджень він не визнає тому, що не наносив йому удару металевою трубою та тому, що діяв обороняючись від нападу ОСОБА_1., тобто в межах необхідної оборони.

Незважаючи на    те, що підсудний ОСОБА_1  свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, не визнав, його вина в умисному спричинені ОСОБА_2

 3

ОСОБА_2. легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, підтверджується сукупністю доказів досліджених і перевірених в судовому засіданні.

Також незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2. не визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, його вина в умисному спричиненні ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров"я, доведена в судовому засіданні дослідженими по справі доказами.

Так, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в сусідньому будинку біля свого сина ОСОБА_2. В грудні 2006 року він вдень сидів на лавочці біля свого будинку і почув, що хтось зайшов на подвір"я до його сина і став кликати господаря. Він пішов до будинку сина і в той час коли вже підходив до нього то побачив, що з будинку на ґанок вийшов його син ОСОБА_2., а ОСОБА_1 відразу почав його бити. ОСОБА_1 вдарив правою рукою сина в голову, а потім натягнув синові на голову джемпера і тримаючи за джемпер ще наніс ударів два в голову і один раз ударив у груди. Син в цей час схопив дерев"яного ціпка, який стояв на ґанку біля дверей, і вдарив ним ОСОБА_1. В цей час будинку вийшла його внучка і стала кричати та плакати, а він схопив ОСОБА_1. за руку і відтягнув від сина. Відразу після цього бійка припинилась і ОСОБА_1 вийшов з подвір"я. При цьому вони не кричали один на одного, оскільки відразу після того як син вийшов на ґанок, ОСОБА_1 його вдарив.

Малолітній свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона знаходилась в туалеті на подвір'ї біля будинку, в той час, як почула і побачила, що дядько б"є її тата ОСОБА_2. Дядько кричав татові щоб тато показав де його батько бив собак. Дядько один раз вдарив тата, а після цього натягнув татові світера на голову і більше не бив. її дід, який був неподалік, підійшов і розборонив тата та дядька. Після цього дядько відразу вийшов на вулицю, сів у свій автомобіль, який стояв трішки нижче від їх воріт біля їх двору і який вона бачила через свій забор, і поїхав. Вона не знає чи бив її тато дядька металевим предметом, але бачила, що її тато на землю не падав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що в першій половині дня 27.12.2006 року її чоловіка ОСОБА_3 побив ОСОБА_2. і вона знаходилась разом із своїм чоловіком в приміщенні Богуславської ЦРЛ. В цей час до них підійшов син її чоловіка ОСОБА_1, який проходив там медкомісію, і дізнавшись що сталось, попросив її щоб вона показала йому, де проживає ОСОБА_2. Знаючи ОСОБА_2., як вкрай неврівноважену і агресивну особу, вона попросила щоб ОСОБА_1 не їхав до нього. Однак він запевнивши, що хоче з ним лише поговорити, наполіг на тому, щоб поїхати до ОСОБА_2. Під"їхавши до подвір"я ОСОБА_2., вона попросила ОСОБА_1., щоб він зупинив свій автомобіль біля подвір"я таким чином, щоб їй було видно, що відбувається в подвір"ї. ОСОБА_1 зайшов у подвір"я, не зачиняючи за собою хвіртку, а вона, залишаючись в автомобілі, через відкриту хвіртку бачила все подір"я та ґанок перед будинком ОСОБА_2. ОСОБА_3 підійшов до будинку і позвав господаря. З будинку вийшов ОСОБА_2. і почав нецензурно лаятись на ОСОБА_1. і втой час коли вони знаходились на ґанку будинку, ОСОБА_2. схопив залізний предмет квадратної форми і вдарив ОСОБА_1. по руці. ОСОБА_1 вихопив залізяку та вхопивши ОСОБА_2 за світер потягнув його, внаслідок чого ОСОБА_2 впав на зацементовану підлогу біля ганку. В цей час вийшла дочка ОСОБА_2 і почала плакати. На цьому сутичка припинилась і ОСОБА_1, прихопивши із собою, залізний предмет, яким ОСОБА_2 його вдарив, вийшов з подвір"я і вони поїхали в міліцію. У ОСОБА_1. від нанесеного ОСОБА_2 удару був розбитий ніготь і сильно текла кров. Після того, як ОСОБА_1, написав заяву в міліції, він пішов проходити медосвідування, а вона оплатила вартість проведення медосвідування за свого чоловіка та за ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він є рідним братом дружини ОСОБА_2. 27 грудня 2006 року він проїзджав по вулиці на якій знаходиться будинок ОСОБА_2. і бачив, що сірий автомобіль АУДІ стояв не безпосередньо біля подвір"я ОСОБА_2., а через дорогу від нього і трохи нижче.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №38/152 від 12.03.2007 року потерпілому ОСОБА_1. спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани четвертого пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний

4

розлад здоров'я. Вищеописані пошкодження утворилися від дії твердого предмета (предметів), могли утворитися в час та за обставин вказаних в постанові, можливо в результаті дії дерев"яної палиці.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №37/153 від 12.03.2007 року потерпілому ОСОБА_2. спричинені тілесні ушкодження у вигляді садна на шиї та крововиливу навколо лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Вищеописані ушкодження утворилися від дії твердого предмета (предметів), могли утворитися в термін та при обставинах вказаних в постанові.

Оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що вищевказаними доказами повністю підтверджується вина підсудного ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, і його дії правильно кваліфіковані потерпілим ОСОБА_1 в скарзі приватного обвинувачення за вказаною статтею кримінального кодексу України, поскільки він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_3. легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Вищевказаними доказами також повністю підтверджується вина підсудного ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, і його дії правильно кваліфіковані потерпілим ОСОБА_1 в скарзі приватного обвинувачення за вказаною статтею кримінального кодексу України, поскільки він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2. легкі тілесні ушкодження, що не потягли короткочасний розлад здоров'я.

Встановлюючи фактичні обставини справи, суд приймає до уваги покази ОСОБА_2. та ОСОБА_1. про час, місце і причину виникнення конфлікту та сутички між ними. В судовому засіданні встановлено, що конфлікт між ОСОБА_2 ОСОБА_2. та ОСОБА_1, який переріс в коротку сутичку між ними, під час якої вони нанесли один одному удари, виник внаслідок того, що батько ОСОБА_1. повідомив йому про побиття його ОСОБА_2 ОСОБА_2. нібито через постріляних собак. А ОСОБА_1 приїхав до ОСОБА_2., щоб з"ясувати через яких собак ОСОБА_2. побив його батька. Покази ОСОБА_1. та ОСОБА_2. щодо нанесення їм тілесних ушкоджень у спосіб вказаним кожним з них узгоджуються із висновками судово-медичних експертиз, якими підтверджено, що в місцях, на які вказують потерпілі як на такі, куди їм наносились удари, були виявлені тілесні ушкодження характерні для твердих предметів і які могли утворитися при обставинах на які вказують потерпілі.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_1. в тій частині, в якій він заперечує сам факт нанесення ним будь-яких ударів в голову потерпілому ОСОБА_2., вказуючи що він лише вхопив рукою за світер на плечі ОСОБА_2 та сильно потягнув за нього, внаслідок чого на спині могли утворитись подряпини, а синець під оком у потерпілого ОСОБА_2. міг утворитися від падіння на зацементоване подвір"я. Суд вважає, що ці покази підсудний дав, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Його покази в цій частині суперечать дослідженим судом, доказам.

Суд критично оцінює також покази підсудного ОСОБА_2. в тій частині, в якій він вказує, що діяв в межах необхідної оборони захищаючись від протиправного посягання на його власність та здоров"я з боку ОСОБА_1. Оскільки покази його були непослідовними і він спочатку взагалі заперечував сам факт нанесення ОСОБА_1. ударів по руці, але згодом змінив свої покази в цій частині і після того, як потерпілий ОСОБА_1 вказав на суперечливість показів ОСОБА_2 в судовому засіданні та в його поясненні, яке він писав в міліції, ОСОБА_2 визнав, що він дійсно міг вдарити ОСОБА_3 і по руці, коли бив його палицею по спині вище пояса. Крім того, суд критично ставиться по показань ОСОБА_2 щодо того, що ОСОБА_1 раптово та несподівано здійнив на нього напад, а він змушений був лише оборонятись від нього, оскільки підсудний ОСОБА_2. і під час судового засідання необноразово допускав агресивні випади в сторону як ОСОБА_1. так і в сторону його батька ОСОБА_3 та провокував сварки з ними, чим змушував суд неодноразово робити йому зауваження. Суд вважає, що ці покази підсудний дав, щоб уникнути кримінальної відповідальності, а тому не приймає їх до уваги.

Судом також встановлена суперечливість в показах свідків та підсудних. Так свідок ОСОБА_6. пояснювала, що вона почула і побачила сварку, між її батьком та дядьком, перебуваючи    на подвір"ї, оскільки в цей час вона ходила в туалет, який знаходиться на

5

подвір"ї. Свідок ОСОБА_5. та підсудний ОСОБА_2. наполягали, що ОСОБА_6. під час конфлікту вийшла саме з будинку. Свідок ОСОБА_6. вказувала на те, що вона бачила, як ОСОБА_1 вийшов з їх подвір"я і сів у свій автомобіль, який стояв біля їх забору, трішки нижче воріт і який вона побачила через свій забор, а свідок ОСОБА_8. та підсудний ОСОБА_2. заперечували, що автомобіль ОСОБА_1. стояв безпосередньо біля подвір"я ОСОБА_2. і стверджували, що він стояв нижче по вулиці і з протилежної до подвір"я ОСОБА_2. сторони. Покази свідка ОСОБА_5. суперечать показам свідка ОСОБА_6. та підсудного ОСОБА_2. в тій частині, що він вказує на те, що сварки між його сином ОСОБА_2 ОСОБА_2. та ОСОБА_1 не було, оскільки останній відразу почав бити його сина, а підсудний ОСОБА_2. та свідок ОСОБА_6. підтверджують, що перед сутичкою сварка відбулася, оскільки вони з"ясовували, яких собак постріляв батько ОСОБА_1.

Суд критично оцінює і не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_5. про те, що його син ОСОБА_2. не бив ОСОБА_1. та покази свідка ОСОБА_6. про те, що вона не бачила чи бив її батько ОСОБА_1., оскільки вони є близькими родичами з ОСОБА_2 ОСОБА_2., а тому суд розцінює ці свідчення як такі, що дані з метою уникнення ОСОБА_2 ОСОБА_2. відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_7 і не приймає їх до уваги в тій частині в якій свідок вказує, що ОСОБА_1 лише оборонявся від нападу ОСОБА_2. і не наніс останньому жодного удару, а тілесні ушкодження ОСОБА_2. міг отримати внаслідок падіння на зацементовану підлогу. Суд вважає, що покази свідка, яка є дружиною батька ОСОБА_1, в цій частині не відповідають об"єктивному перебігу подій і дані свідком з метою сприяння підсудному ОСОБА_1. уникнути відповідальності за спричинену потерпілому ОСОБА_2. шкоду.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_8., який є близьким родичем дружини ОСОБА_2, оскільки він самого конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_2. не бачив, а лише вказав, що автомобіль АУДІ, схожий на той, що належить ОСОБА_1., він бачив не біля подвір"я ОСОБА_2., а нижче по вулиці на протилежній стороні, оскільки його свідчення не дають можливості встановити, чи цей автомобіль схожий на той, що належить ОСОБА_1. він бачив під час конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_2., до цього конфлікту, після нього, і через який проміжок часу щодо конфлікту.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та його особу.

Судом не встановлено обставин, що обтяжували б, або пом"якшували відповідальність підсудного.

Оцінюючи особу підсудного, суд приймає до уваги, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю роботи, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1. покарання за ст. 125 ч. 1 КК України   у вигляді штрафу.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та його особу.

Судом не встановлено обставин, що обтяжували б, або пом"якшували відповідальність підсудного.

Оцінюючи особу підсудного, суд приймає до уваги, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи та має на утриманні неповнолітню дитину.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає' за необхідне призначити ОСОБА_2. покарання за ст. 125 ч.2 КК України   у вигляді виправних робіт.

Цивільний позов потерпілго ОСОБА_2. про стягнення із ОСОБА_1 2000 гривень за заподіяну моральну шкоду є завищеним і не відповідає ступеню та характеру моральних страждань, які переніс потерпілий. ОСОБА_2. дійсно переніс фізичні та моральні страждання, оскільки під час конфлікту отримав тілесні ушкодження, але із врахуванням характеру заподіяних тілесних ушкоджень, короткочасності конфлікту, характеру моральних

6

страждань, перенесених потерпілим суд   визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 500 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1. про стягнення із ОСОБА_2. 1500 гривень за заподіяну моральну шкоду є завищеним і не відповідає ступеню та характеру моральних страждань, які переніс потерпілий. ОСОБА_1 дійсно переніс фізичні та моральні страждання, оскільки під час конфлікту йому було пошкоджено палець на лівій кисті, в зв"язку з чим в послідуючому він не міг повноцінно працювати, але із врахуванням ступеню та характеру моральних страждань, перенесених потерпілим суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 600 гривень.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді виправних робіт строком на шість місяців з відрахуванням 10% від заробітку засудженого в дохід держави.

Цивільний позов ОСОБА_2. задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 гривень за заподіяну злочином моральну шкоду.

Цивільний позов ОСОБА_1. задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600 гривень за заподіяну злочином моральну шкоду.

Після вступи вироку в законну силу речовий доказ по справі - металева трубу квадратної форми знищити.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Богуславський районний суд.