Справа № 1-151/ 08 р.
В И Р О К
І М « Я М У К Р А Ї Н И
17 червня 2008 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі :- головуючого Ковальського В.І.
при секретарі Маліщук Н.А.
з участю прокурора Попеска О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-на України, уродженця м. Ямпіль Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, без конкретного місця проживання, позапартійного, з базовою загальною середньою освітою, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 3.11.1998 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 82, ст. 44, ст. 46-1 КК України ( 1960р.),
19.02.2004 року Жмеринським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, 71, 78 КК України на три роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 13.01.2007р. у зв'язку із закінченням призначеного строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, гр.-на України, уродженця смт. Браїлів, мешканця АДРЕСА_2, позапартійного, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов'язаного, не працюючого, раніше судимого Жмеринським міськрайонним судом 26.04.2004 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років, 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково від відбування призначеного покарання Крижопільським районним судом Вінницької області 23.08.2007 року на один рік, 9 місяців і 17 днів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,
у с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_1 з 9-ї години ранку 28 січня 2008 року в будинку АДРЕСА_3 разом з родичем ОСОБА_2, громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4 розпивав алкогольні напої. На столі замітив мобільний телефон, який вирішив викрасти. Зі столу забрав телефон, заховав його у кишеню і вийшов з будинку. Стартовий пакет з телефона викинув, а сам телефон заховав на вулиці і знову зайшов в будинок. Квартиранти запідозрили його у крадіжці телефона, просили, щоб він його їм віддав, на що почули відповідь, що телефон він не викрадав.
Вийшов з будинку, забрав викрадений телефон, пішов в будинок АДРЕСА_4, де в одного із циганів позичив 30 гривень, передавши у заставу викрадений телефон моделі « Нокіа-6151».
Позичені гроші використав на придбання алкогольних напоїв та закуски.
Під час провадження оперативних заходів телефон вилучено і передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 24 від 24.02.2008 року вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_3 майна складає 1073 грн. 75 коп.
Підсудній ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні цього злочину визнав повністю.
Показав, що злочин вчинив за обставин, викладених вище.
Перед викраденням телефона вживав алкогольні напої. Про викрадення телефона не домовлявся ні з ким. Телефон викрадав сам. Викрадений телефон не продав, а залишив як заставу, позичивши у ОСОБА_5 30 гривень. Після повернення позичених грошей ОСОБА_5обіцяв повернути телефон. З вартістю викраденого чужого майна згоден.
У вчиненому щиро розкаявся.
Винуватість підсудного у вчиненні цього злочину установлена в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, які під час провадження досудового слідства показали, що під час розпивання алкогольних напоїв ранком 28 січня 2008 року в будинку № 56 по вул. Шевченка у потерпілого ОСОБА_3 пропав мобільний телефон моделі « Нокіа-6151» зі стартовим пакетом « Київстар » та карткою пам'яті ємкістю 1 гб. Вони у цьому запідозрили ОСОБА_1, який разом з ними вживав алкогольні напої, але останній це заперечував. 31.01.2008р. ОСОБА_3 звернувся у райвідділ міліції із заявою про викрадення у нього телефона зі стартовим пакетом та карткою пам'яті, а 5.02.2008 року викрадене належне йому майно повернено у райвідділ міліції; цивільний позов потерпілий не заявив ( а. с. 36,37,9,21); - підсудний не заперечував проти цих показань і просив суд розглянути справу у відсутності цих осіб; показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5; висновком судово-товарознавчої експертизи № 24 від 24.02.2008 року з якого вбачається, що дійсна вартість викраденого ОСОБА_1 у потерпілого ОСОБА_3 майна складає 1073,75 грн.( а. с. 107-108): речовими доказами.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що ранком 28.01.2008 року разом з родичем ОСОБА_1 зайшли до знайомих ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Вживали алкогольні напої. ОСОБА_1 виходив з будинку, після чого ОСОБА_3 замітив, що у нього пропав мобільний телефон. ОСОБА_1 заперечував крадіжку і пішов з будинку. Він ще побув зі знайомими і десь через півтори години також пішов від них.
Згодом йому стало відомо, що телефон викрав родич ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що вечором 28.01.2008 року до нього зайшов ОСОБА_1, родич ОСОБА_2. Просив позичити йому 30 гривень. Показав мобільний телефон. Гроші він ОСОБА_1 позичив, а телефон відібрав, плануючи повернути його ОСОБА_3, який перед цим до нього заходив і жалівся, що у нього викрали мобільний телефон моделі « Нокіа» чорного кольору.
31.01.2008 року він добровільно видав працівникам міліції цей телефон.
Висновок судово-товарознавчої експертизи є науково обґрунтованим, відповідає вимогам закону, узгоджується з іншими матеріалами справи, тому суд приймає його до уваги.
Таким чином суд прийшов до висновку, що підсудній ОСОБА_1 повторно, з корисливою метою, вчинив таємне викрадення чужого ( приватного ) майна на загальну суму 1073 грн.75 коп., тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України.
Підсудний ОСОБА_2 вечором 30 січня 2008 року разом з родичем ОСОБА_1 в будинку знайомого ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої.
Грошей на придбання чергової партії алкоголю не мали.
Підсудний ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 зайти в одну із квартир в будинку АДРЕСА_5 і в борг взяти самогону. ОСОБА_1 погодився на таку пропозицію. Зайшли у двір будинку, відчинили вхідні двері, пройшли у коридор і нікого не побачили.
Кожен із них, не домовляючись перед цим, стали шукати речі, які можна було б викрасти.
ОСОБА_1 нічого не знайшов і вийшов з квартири. Коли йшов двором до хвіртки, зустрівся з незнайомим йому чоловіком, який поцікавився, що він тут робить. Відповівши, що нічого не робить, вийшов з двору на вулицю і пішов по ній.
ОСОБА_2 знайшов мішок з лущеними горіхами, банки з маринованими грибами і почув голоси із двору ( це говорили ОСОБА_1 і незнайомий чоловік). Вийшов з будинку. В цей час до нього підійшов незнайомий чоловік і намагався його затримати. ОСОБА_2 відштовхнув від себе цього чоловіка ( а це був ОСОБА_6) і став тікати, залишивши мішок з горіхами та двома однолітровими банками грибів біля будинку.
Пробігаючи повз ОСОБА_1, гукнув, щоб також тікав, що останній і зробив. Обидва розбіглися у різні сторони.
Подружжя ОСОБА_6 з допомогою інших громадян затримали ОСОБА_1 в районі 4-ї платформи залізничного вокзалу ст. Жмеринка і передали працівникам міліції.
Підсудній ОСОБА_2 намагався відкрито заволодіти належним потерпілій ОСОБА_7 майном на загальну суму 262 грн. ( 10 кг горіхів та 2 однолітровими банками грибів).
Разом з тим він злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був викритий під час його вчинення.
ОСОБА_2 винним себе у намаганні вчинити викрадення чужого майна визнав повністю.
Показав, що злочин намагався вчинити за обставин, викладених вище.
Про викрадення чужого майна з квартири ОСОБА_7 з ОСОБА_1 не домовлявся.
Знайдені у квартирі горіхи та банки з грибами думав після викрадення продати, а одержані гроші використати на купівлю спиртного та закуски.
Коли його намагався затримати ОСОБА_6, він зрозумів, що його виявили; викинув мішок з горіхами та грибами; вирвався від ОСОБА_6 і утік з місця вчинення злочину. З впевненістю не може пригадати, де покинув майно, яке намагався викрасти.
У вчиненому щиро розкаявся.
Винуватість підсудного ОСОБА_2 у намаганні вчинити відкрите викрадення чужого (приватного) майна установлена в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, протоколом огляду місця події від 30.01.2008 р. ( а. с. 25); протоколами відтворення обстановки та обставин події від 15.02.2008 року ( а. с. 46-49); речовими доказами, та іншими матеріалами справи.
Так, потерпіла ОСОБА_7 і її чоловік, свідок ОСОБА_9 суду показали, що вечором 30.01.2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 намагалися викрасти належне їм майно з квартири АДРЕСА_5. Цього не дали їм зробити сусіди, подружжя ОСОБА_6, які виявили і припинили грабіж. Так як майно їм повернуто, претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 не мають.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8 суду показали, що вечором 30.01.2008 року почули, як у сусідів ОСОБА_7 хтось щось робить. Підійшли до подвір'я сусідів і побачили, що звідти виходить незнайомий чоловік ( у його руках нічого не було). На запитання, хто він такий і що тут робить, він відповів, що чекає господаря і пішов з подвір'я. В цей час вони замітили, що у веранді будинку знаходиться ще один чоловік, який замітивши їх, став виходити на подвір'я. В руках тримав мішок. ОСОБА_6 схватив ОСОБА_2 (а це був він) за рукав, але він вирвався від нього і побіг з подвір'я в сторону залізничного вокзалу. Стали доганяти його, але, він викинувши мішок, утік від них. Тоді вони з допомогою інших громадян затримали в районі 4-ї платформи вокзалу іншого чоловіка ( це був ОСОБА_1). Привели його назад, а згодом передали працівникам міліції. Після цього знайшли мішок з горіхами та двома банками грибів.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 15.02.2008 року після 13-ї години підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_1 детально описали у його присутності обставини події, яка мала місце вечором 30.01.2008 року на подвір'ї та у квартирі ОСОБА_7. Зі сторони працівників міліції ніякого тиску на цих осіб не було. Усе відтворення проходило у спокійній обстановці. ОСОБА_2 сам показав місце, де викинув мішок з майном ( це було за подвір'ям).
Свідок ОСОБА_1 підтвердив показання підсудного ОСОБА_2
З висновку судово-товарознавчої експертизи вбачається, що вартість 10 кг горіхів складає 240 грн., а двох однолітрових банок маринованих грибів - 22 грн. ( а. с. 150-151).
Висновок експертизи є науково обґрунтованим, узгоджується з іншими матеріалами справи, тому суд приймає його до уваги.
Так як підсудний ОСОБА_2 повторно, з корисливою метою, намагався вчинити відкрите викрадення чужого ( приватного) майна на загальну суму 262 грн. ( грабіж), але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину, до кінця, тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, щиро розкаявся у вчиненому; немає конкретного місяця проживання; ніде не працює; за місцем реєстрації характеризується з негативної сторони ( а. с. 65 ); під час провадження до судового слідства і в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини по справі.
Підсудний злочин вчинив, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тому цю обставину суд відносить до таких, що обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного суд вважає за можливе засудити ОСОБА_1 до обмеження волі і не може в даному конкретному випадку засудити його до арешту або застосувати до нього вимоги ст. 69, 75 КК України.
Так, як ОСОБА_1 немає конкретного місця проживання, суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо нього залишити без змін.
ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину; цей злочин намагався вчинити в період умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання; щиро розкаявся у вчиненому; негативно характеризується за місцем проживання ( а. с. 62 ); ніде не працює; проживає з батьками, які хворіють; під час провадження досудового слідства і в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини по справі;потерпіла до нього претензій матеріального характеру немає.
Підсудний злочин намагався вчинити, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тому цю обставину суд відносить до таких, що обтяжують відповідальність.
З урахуванням наведеного суд вважає, що підсудний може бути виправлений і перевихований тільки в умовах позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 71 КК України і тому не може застосувати до нього вимоги ст. 69, 75 КК України.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України , суд
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винуватим і призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років обмеження волі.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з 9 лютого 2008 року ( а. с. 75), поклавши на керівництво тюрми № 1 виконання вироку.
ОСОБА_2 визнати винуватим і призначити покарання за ч. 3 ст. 15,ч. 2 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
За ст. 71,81 КК України до цього покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду від 26.04.2004р. і остаточно призначити чотири роки і шість місяців позбавлення волі ОСОБА_2.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Строк відбування призначеного покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речовий доказ по справі залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3 ( а. с. 20-21).
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави 280 гривень судових витрат ( а. с. 108).
Речові докази по справі залишити у розпорядженні потерпілої ОСОБА_7 ( а. с. 146).
Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь держави 295 гривень судових витрат ( а. с. 151).
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим ОСОБА_1 у той же строк з моменту вручення його копії через Жмеринський міськрайонний суд.
Головуючий ( підпис )
З оригіналом Вірно :
ГОЛОВА ЖМЕРИНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ КОВАЛЬСЬКИЙ В.І.
Секретар :