УКРАЇНА

Справа № 22-6154/07 p.                           Головуючий в 1 інстанції - Майданевич А.В.

Доповідач - Усик Г.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2007 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.  Києва в складі: головуючого - Усика Г.І. суддів - Лесько А.О.,  Кравець В.А. при секретарі - Полонській А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного Суду м.  Києва від 26 квітня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  треті особи: ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  Дарницьке РУ ГУ МВС України у м.  Києві про визнання таким,  що втратив право користування жилим приміщенням,

встановила:

У січні 2007 р. ОСОБА_2. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання його таким,  що втратив права користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1,  посилаючись на те,  що він з 2003 р. без поважних причин не проживає на вказаній житловій площі.

Рішенням Дарницького районного суду м.  Києва від 26.04.2007 р. позов задоволено.

Ухвалено визнати ОСОБА_1 таким,  що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення,  яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2.,  посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначав,  що суд не прийняв до уваги його доводи про тимчасове непроживання його на спірній житловій площі з поважних причин - у зв'язку з конфліктом який виник між ним та його дружиною у першій половині 2003 р.

Крім того поза увагою суду залишилось його твердження про те,  що пайові

внески за квартиру вносились в тому числі і за рахунок його коштів,  а тому спірна

квартира є спільною власністю членів сім'ї.                                              /

Також вважав,  що суд безпідставно відмовив йому у прийнятті зустрічного позову,  чим порушив його процесуальні права.

В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримував доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

ОСОБА_2.,  а також треті особи: ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.  та представник ОСОБА_3 .3аперечували проти доводів апеляційної скарги,  посилаючись на те,  що вони,  є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб,  які приймали участь у справі,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів виходить з наступного.

Судом   першої   інстанції   встановлені   наступні   обставини   та   відповідні   їм правовідносини.

На підставі ордеру на жиле приміщення №592 від 31.10.1987 р. ОСОБА_2. було надано спірне жиле приміщення: на нього,  дружину,  дочку,  відповідача та онуку.

Зазначена квартира належить ЖБК «Харчовик-7»,  членом якого є позивач з 23.12.1983 р.

Згідно довідки ЖБК «Харчовик-7» сума пайового внеску за квартиру сплачена ОСОБА_2. в повному обсязі 02.07.1992 р. Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру,  виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпеченням м. Києва №34-С від 17.02.2000 p.,  він є власником зазначеної квартири.

Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 44, 00 кв.м.

15.03.2005 р. шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_4. розірвано.

На час звернення з позовом до суду в спірній квартирі було зареєстровано п'ять осіб (сторони по справі та треті особи).

Відповідно до  ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. суд виходив з того,  що ОСОБА_1. не проживає у спірній квартирі без поважних причин з серпня 2003 р.

Відповідач не заперечував факт непроживання його у квартирі АДРЕСА_1 з серпня 2003 p.,  і не надав будь-яких доказів на підтвердження поважності його не проживання та що він є співвласником спірної житла.

Надання ним договору про оренду іншого жилого приміщення не свідчить про те,  що для проживання у спірній квартирі йому чинились перешкоди. З заявами чи скаргами до правоохоронних чи житлових органів з приводу неможливості проживання у квартирі АДРЕСА_1 він не звертався.

Не грунтується на доказах і твердження ОСОБА_1. про безпідставну відмову суду від прийняття його зустрічного позову.

Ураховуючи наведене,  колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність відповідача у спірному помешканні понад строки встановлені законом без поважних причин,  та задовольнив позов про визнання його таким,  що втратив право користування спірним жилим приміщенням.

Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права,  доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість висновків суду не спростовують,  а тому підстав для її задоволення не вбачається.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313,  315 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити,  а рішення Дарницького районного суду м.  Києва від 26 квітня 2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.