ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

15 червня 2012 р. (15:46) Справа №2а-4939/12/0170/28

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., при секретарі Кириченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

до Долинненської сільської ради Бахчисарайського району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунальне підприємство "Качинський оазис"

про стягнення 11793, 31 грн.

за участю представників:

від позивача - Джемілова А.Н.- представник, довіреність №33/2Д-1/10 від 03.03.2012 року;

від відповідача - Бекірова Г.Р.- представник, довіреність №б/н від 25.05.2012 року;

від третьої особи -не з'явився;

Суть спору: Державна податкова інспекція в Бахчисарайському районі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Долиненської сільської ради про стягнення податкового боргу комунального підприємства «Качинський оазис» в сумі 11947,47 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4939/12/0170/28.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунальне підприємство "Качинський оазис".

Ухвалою суду від 13.06.2012 року залишено без розгляду позовну заяву Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим до Долинненської сільської ради Бахчисарайського району третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунальне підприємство "Качинський оазис", в частині позовних вимог щодо стягнення з Долинненської сільської ради Бахчисарайського району 154,16 грн. заборгованості.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на положення статуту КП «Качинський оазіс», вважає що майно належить комунальному підприємству на праві господарського відання, воно повинно відповідати цим майном за податковими зобов'язаннями, Долиненська сільська рада не повинна нести відповідальність за податковими зобов'язаннями комунального підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Качинський оазис» зареєстроване Бахчисарайською районною державною адміністрацією 28.08.2006р. і знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у Бахчисарайському районі.

На сьогоднішній день, згідно довідки про розрахунки з бюджетом №280 від 08.11.2011р. у КП «Качинський оазис», числиться податкова заборгованість у розмірі 11497грн. 47коп. (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто сім гривень 47 коп.):

-2557,31грн. з податку на доходи фізичних осіб (код платежу 11019900),

нараховані з декларації №14608 від 14.04.2011р. з терміну сплати 30.05.2011р.;

-9236,00грн. з податку на додану вартість (код платежу 14010100):

4130,00грн. з декларації №27857 від 20.09.2011р. з терміну сплати

30.09.2010р.;

5106,00грн. з декларації №31654 від 20.10.2011р. з терміну сплати

30.10.2011р.;

-154,16 грн. пеня з податку на додану вартість:

10,29грн. нарахована з декларації №26092 від 18.11.2010р. за період з 01.12.2011р. по 14.01.2011р.;

0,28грн. нарахована з декларації №27072 від 16.12.2010р. за період з 31.12.2010р. по 14.01.2011р.;

4,54грн. нарахована з декларації №27072 від 16.12.2010р. за період з

31.12.2010р. по 10.02.2011р.;

15,70грн. нарахована з декларації №27072 від 16.12.2010 за період з 31.12.2010р. по 18.03.2011р.;

29,53грн. нарахована з декларації №27072 від 16.12.2010р. за період з 31.12.2010р.по 26.04.2011р.;

4,24грн. нарахована з декларації №27072 від 16.12.2010р. за період з

16.12.2010р. по 02.11.2011р.;

8,64грн. нарахована з податкового повідомлення-рішення №0000011502 від 10.01.2011р. за період з 21.01.2011р. по 02.11.2011р.;

80,91грн. нарахована з декларації №29795 від 14.01.2011р. за період з

31.01.2011р. по 02.11.2011р.

Згідно клопотання про відкликання частини позовних вимог щодо стягнення з Долинненської сільської ради Бахчисарайського району 154,16 грн. заборгованості, заборгованість у сумі 154,16 грн. була відповідачем погашена.

Перша податкова вимога № 1/100 від 01.06.2010г. на суму 1829,45 грн. вручено платнику 09.06.2010р. Друга податкова вимога № 2/240 від 31.12.2010г. на суму 920,25грн. вручена 06.01.2011р., враховуючи приписи Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) вважається узгодженою). Однак, після отримання зазначених податкових вимог Комунальне підприємство «Качинський оазис» податковий борг, визначений у податкових вимогах, погашеним не був, при цьому він поступово зростав.

Сума податкового боргу ані відповідачем, ані третьої особою не заперечується.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи щодо погашення податкового боргу шляхом звернення до Окружного адміністративного суду АР Крим, за наслідками розгляду його позовних вимог судом була прийнята постанова від 18.10.2011 року у справі №2а-7966/11/0170/25 (т.1 а.с. 40), згідно якої звернено стягнення на грошові кошти КП «Качинський оазис» на погашення податкового боргу.

Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно п.п. 96.1 статті 96 ПКУ 96.1. у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до п.п. 96.3. статті 96 ПКУ відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим в порядку статті 96 ПКУ звернулась до Долиненської сільської ради із листом від 25.02.2011 вих. №247/09-1/24, однак протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідь не отримала, лише 06.05.2011 відповідач направив позивачу лист, в якому зазначив, що майно, яке знаходиться в оперативному управлінні КП «Качинський оазис» є майном громади сільської ради.

Як вказано вище, звернення стягнення податкового боргу КП «Качинський оазис» на кошти органу місцевого самоврядування можливо лише за умов, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Відповідно до п.п. 95.1. - 95.3 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що орган державної податкової служби обмежився лише заходами щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника, в той же час заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок іншого майна не вживались.

ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим посилається на те, що на інше майно КП «Качинський оазис», ніж кошти на рахунках звернути стягнення неможливо, оскільки воно знаходиться в оперативному управлінні третьої особи та відноситься до комунальної власності.

Суд з цим не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 89.2. статті 89 ПКУ з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою.

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Відповідно до статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно статті 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Рішенням Долиненської сільської ради №92 від 18.08.2006 затверджено статут КП «Качинський оазис» (п. 3 рішення), створено комісію з приймання-передачі основних засобів від КП «Істок» до Долиненської сільської ради та від Долиненської сільської ради до КП «Качинський оазис» (п. 5 рішення), комісії доручено провести приймання-передачу основних засобів в строк до 18.09.2006.

Рішенням Долиненської сільської ради №100 від 19.09.2006 внесені зміни до складу комісії з передачі основних засобів.

В матеріалах справи знаходиться інвентарний список основних засобів (т.1 а.с. 38-39), який складений на виконання рішень Долиненської сільської ради №92 від 18.08.2006, №100 від 19.09.2006 в якому вказане майно (будівлі, споруди, транспортні засоби), що передається до оперативного управління КП «Качинський оазис».

Однак, відповідно до пунктів 3.1., 3.2. статуту КП «Качинський оазис» майно підприємства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, розмір яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства, передане органом управління майном, є комунальною власність і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно пункту 1.5. статуту КП «Качинський оазис», підприємство несе відповідальність за своїми обов'язками в межах належних йому майна і коштів відповідно до діючого законодавства. Підприємство не несе відповідальність за зобов'язаннями держави та органу управління майном.

Враховуючи викладене, суд виходить з того, що основні засоби, що відображені в інвентарному списку основних засобів (т.1 а.с. 38-39), який складений на виконання рішень Долиненської сільської ради №92 від 18.08.2006, №100 від 19.09.2006 були передані КП «Качинський оазис» в момент утворення як юридичної особи, отже належать підприємству на праві господарського відання, згідно пункту 3.2. статуту підприємства.

На вказане майно КП «Качинський оазис» може бути звернуто стягнення на погашення податкового боргу, однак ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим заходи щодо звернення стягнення на майно КП «Качинський оазис» взагалі не вживались, орган податкового служби не звертався до суду щодо отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків в порядку статті 95 ПКУ не звертався, обмежився виключно зверненням стягнення на кошти боржника.

Посилання відповідача на договір безоплатного користування майном від 01.04.2008, укладений між Долинінською сільською радою та КП «Качинський оазис» суд відхиляє, оскільки договір укладений у 2008 року, тобто через 2 роки після заснування третьої особи, не містить переліку майна що передається у користування, а головне - чинне законодавство не передбачає можливості передання засновником підприємства майна, яке вже належить підприємству на праві господарського відання ще й в постійне безоплатне користування.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає наявності обставин, які є обов'язковими передумовами для застосування положень статті 96 ПКУ, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.