ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

03 липня 2012 р. (15:29) Справа №2а-4475/12/0170/28

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., при секретарі Колосової Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта"

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

про визнання протиправними дій визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1- представник, довіреність №3308/9/10 від 18.05.2012.не з'явився

Суть спору: Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим під час проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 19.01.2012 року № 40/1502/03348028, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.02.2012 року №0000351502 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ на суму 97025,32 грн., № 0000361502 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ на суму 41565,29 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2012 відкрито провадження по справі і закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивача у судове засідання, яке відбулось 03.07.2012 року явку свого представника не забезпечив. 03.07.2012 року від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівники відповідача 19.01.2012 р. провели камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання на підставі податкових декларацій з ПДВ за серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, за результати якої склали акт № 40/1502/03348028 від 19.01.2012 року. У зазначеному акті зафіксовано, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 09.02.2012 р. прийняти податкові повідомлення - рішення № 0000361502, №0000351502 згідно з якими позивачем застосовані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.

Позивач 17.02.2012 року оскаржив зазначені вище податкові повідомлення- рішення до ДПА в АРК, яка 13.03.2012 р. прийняла рішення № 662/10/10-0223. Вказаним рішенням в задоволенні вимог було відмовлено.

20.03.2012 року позивач звернувся до ДПА України з повторною скаргою №850/04-04. Рішенням про результати розгляду первинної скарги в задоволенні вимог було відмовлено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно з п.п. 14.1.39. ПК України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень - рішень ) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

П.п. 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 ПК України визначає,що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає,що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України) .

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У п.п. 58.1. ст58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом з'ясовано, що позивач самостійно задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 706958,00 грн. податкова декларація №9008024468 від 20.09.2011 року, за вересень 2011 року у сумі 322548,00 грн. податкова декларація № 9008761345 від 18.10.2011 року, за жовтень 2011 року у сумі 330249,00 грн. податкова декларація № 9011506096 від 18.11.2011 року.

Згідно частини 1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) проводяться посадовими особами органів державної податкової служби в такі строки:

1) Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю.

У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

2) Протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу.

У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), камеральна перевірка проводиться протягом 60 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

Судом встановлено, що 19.01.2012 посадовою особою ДПІ в м. Алушта була проведена камеральна перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем за звітний період: серпень, вересень, жовтень 2011 року, за результатами якої був вкладений акт № 40/1502/03348028, в якому встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2011 року.

У зв'язку з чим суд робить висновок, про порушення відповідачем строків проведення перевірок, а саме декларації, що були надані позивачем підлягали камеральній перевірці та це свідчить про недотримання відповідачем покладеного на нього обов'язку з контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків та зборів.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пункт 75.1.1. ПК України).

Відповідно до пункту 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

На підставі зазначеного суд робить висновок, що під час проведення камеральної перевірки дослідженню підлягають виключно отримані податковим органом декларації платника податків, а метою дослідження є встановлення відсутності/наявності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку).

Відповідно до статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З зазначеного вбачається, що під час проведення камеральної перевірки підставами для висновків можуть бути тільки відомості, що зазначені у податкових деклараціях, без співставлення з іншими документами.

З наведеного вбачається, що відповідач вийшов за межи повноважень піч час проведення камеральної перевірки, та здійснив заходи, що підлягають застосуванню під час проведення документальної перевірки платника податків.

Суд вважає що дії відповідача під час проведення камеральної перевірки 19.01.2012 податкових розрахунків з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2011 позивача є протиправними: перевірка проводилася з порушенням строків проведення перевірки, під час перевірки досліджувалися документи, яки не можуть бути перевірені камерально, мета перевірки не відповідає можливій для даного виду. У зв'язку з чим задовольняє адміністративний позов у цієї частині.

На підставі акту від 19.01.2012 №40/1502/03348028, 09.02.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000361502 про визначення позивачу грошового зобов'язання зі штрафних санкцій у розмірі 10% - у сумі 41565,29 грн., № 0000351502 про визначення позивачу грошового зобов'язання зі штрафних санкцій у розмірі 20% - у сумі 485126,60 грн.

Відповідно до статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За статтею 86 ЗК України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Оскільки судом встановлено, що під час проведення камеральної перевірки 19.01.2012 податкових розрахунків з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2011позивача, відповідач допустив порушення закону, здійснив дії не у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, акт від 19.01.2012 №40/1502/03348028 не є належним й допустимим доказом про скоєне позивачем порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Інших доказів, крім акту від 19.01.2012 №40/1502/03348028, відповідачем в обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень рішень від 09.02.2012 №0000361502, №0000351502 не надано.

На підставі чого суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта від 09.02.2012 №0000361502.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.07.2012, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 04.07.2012.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим щодо проведення камеральної перевірки Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" 19.01.2012 №40/1502/03348028.

3.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 09.02.2012 №0000351502, №0000361502.

4.Стягнути на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" з Державного бюджету України 1495,40 грн.- судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.