ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 13/429

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г.,

суддіКорсак В.А.,

Яценко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року

у справі№ 13/429 Господарського суду міста Києва

за позовомКомунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради

до треті особиСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 1. Вишгородська міська рада 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОМ"

простягнення 203 280 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5 дов. від 03.07.2012 р., відповідача -не з'явились, третьої особи -1- не з'явились, третьої особи -2- не з'явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.07.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В. та виходом з відпустки судді Яценко О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Корсак В.А., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. (суддя -Курдельчук І.Д.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради 203 280 грн. упущеної вигоди, 2 032,80 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. (судді - Кропивна Л.В., Поляк О.І., Рудченко С.Г. ) рішення Господарського суду

міста Києва від 13.12.2011 р. скасовано. Прийнято у справі нове судове рішення. У задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 2 032,80 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2011 р. Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 про відшкодування упущеної вигоди у розмірі 203 280 грн.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що позивач міг би отримати доходи від передачі належного позивачу майна в оренду третім особам, однак підприємець ОСОБА_7 безпідставно заволодів і використовував майно позивача у власній господарській діяльності.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України, позивачем було доведено факт завдання йому майнової шкоди в результаті незаконних дій відповідача. Судом було зазначено, що під неотриманим доходом (упущеною вигодою) суд першої інстанції розумів таку втрату кредитором очікуваного приросту в майні, яке базується на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання грошових сум або інших цінностей у разі виконання зобов'язання боржником.

Натомість, апеляційний господарський суд переглядаючи рішення суду першої інстанції на підставі ст. 101 ГПК України встановив, що на виконання рішення виконкому Вишгородської міської ради від 07.07.2005 р. № 266 "Про надання функцій замовника на незавершене будівництво" та укладеного 14.07.2005 р. між Виконком та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 (підприємець), Договору б/н "Про добудову незавершеної будівництвом критої автостоянки по АДРЕСА_1" 01.08.2005 р. були передані приміщення незавершеної будівництвом критої автостоянки по АДРЕСА_1 з оформленням передачі двостороннім актом між головою Вишгородської міської ради та Підприємцем.

26.06.2008 р. виконавчий комітет Вишгородської міської ради прийняв рішення № 173 про втрату чинності рішення виконкому Вишгородської міської ради № 266 від 07.07.2005 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 2/170-08-36/55, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010р., визнано недійсним укладений 14.07.2005р. Договір б/н "Про добудову незавершеної будівництвом критої автостоянки по АДРЕСА_1" на підставі ч. 2 ст.203, ст.215 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2008 р. оформлено право власності територіальної громади міста Вишгорода в особі Вишгородської міської ради на підставі рішення її виконавчого комітету від 23.10.2008 р. № 278, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно -гараж, загальною площею 564,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

24 листопада 2009 р. Комунальне підприємство на підставі рішення виконкому Вишгородської міської ради уклало Договір оренди нежитлового приміщення № 11/09, об'єктом оренди було визначено нежитлове приміщення, загальною площею 434,20 кв., у будинку АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 22.10.2009 р. № 279 ТОВ "Геом" визнано переможцем конкурсу на набуття права оренди на майно, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Вишгорода ,а саме: нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 434,20 кв.м. з орендної платою в місяць у розмірі 7 700 грн. без ПДВ та доручено Комунальному підприємству житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради укласти договір оренди нежитлового приміщення з директором ТОВ "Геом" терміном до трьох років.

В зв'язку з цим, Вишгородська міська рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до підприємця про виселення його з нежитлового приміщення гаражу, площею 564, 1 кв., що розташоване за адресою АДРЕСА_1, та стягнення з відповідача на користь КП житлового комунального господарства Вишгородської міської ради упущеної вигоди у розмірі 46 200 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 25 травня 2011 р. у справі № 14/108-10 позов Вишгородської міської ради було задоволено - виселено відповідача з гаражу, загальною площею 546,1 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Провадження по справі в частині стягнення на користь КП житлового комунального господарства Вишгородської міської ради упущеної вигоди у розмірі 46 200 грн. на заявлену суму за період з 26.11.2009 р. по 26.04.2010 р. припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Апеляційним господарським судом відзначено, що згідно Актів державного виконавця, у т.ч. опису й арешту майна, складених під час примусового виконання судового рішення по справі № 14/108-10, державним виконавцем 23.02.2012 р. було звільнено нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 від майна підприємця, передано стягувачу - Вишгородській міській раді. Виявлене у приміщенні майно (друкувальні верстати, сейф тощо) описане та передане на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_6, АДРЕСА_2.

Позивач вважав, що неможливість виконання ним обов'язків орендодавця щодо передачі нерухомого майна в оренду третій особі ТОВ "Геом" і здійснення права щодо отримання доходів від оренди знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з безпідставним володінням відповідачем нерухомим майном, а тому просив відшкодувати на його користь за рахунок відповідача упущену вигоду у розмірі належної за договором оренди, сплати орендарем орендної плати з урахуванням ПДВ за період з 24.11.2009 р по 24.09.2011 р. в розмірі 203 280 грн.

Колегія суддів відзначає, що частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Проте, обставини, які були встановлені апеляційним господарським судом виключають можливість отримання доходів позивачем від використання майна (у т.ч. шляхом передачі в оренду ), оскільки територіальна громада в особі представницького органу місцевого самоврядування отримала нерухоме майно у натурі лише 23.02.2012 р.

За таких обставин, позивачем не було доведено реальної можливості отримання доходів з оренди нерухомого майна за період з 24.11.2009 р. по 24.09.2011 р., а апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за спірний період.

Враховуючи викладене та перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 13/429 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Корсак В.А.

Яценко О.В.