ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.12 Справа № 5021/791/12.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго",

м. Суми,

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Суми,

про стягнення 5751 грн. 27 коп.,

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

За участю секретаря судового засідання Душиної М.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 4695 грн. 10 коп. суми основного боргу за період з 01.02.2007 року по 14.05.2012 року згідно договору № 1051-7 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006 року, 296 грн. 05 коп. пені, 215 грн. 79 коп. - 3% річних, 544 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань та стягнути судовий збір.

Сторони у судове засідання не з'явились. Про час і місце судового розгляду позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить повернуте до господарського суду повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Ухвала про порушення провадження у справі від 06.06.2012 року направлялась судом на адреси відповідача, які зазначені позивачем у позовній заяві. Перший примірник ухвали про порушення провадження у справі, що направлявся відповідачеві на фактичну адресу, було повернуто поштовим відділенням з відміткою "порушений порядок відправлення". Крім того, господарським судом Сумської області за електронним запитом станом на 12.07.2012 року одержано витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 14250543, відповідно до якого відповідач зареєстрований за адресою: 40000, АДРЕСА_1. Суд направляв відповідачу ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду за вказаною адресою. При цьому, ухвала про відкладення повернута до суду відділенням пошти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до договору № 1051-7 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006 року позивач зобов'язався надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, визначених у договорі.

Згідно п.п. 3.2, 3.3, 3.5 розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач (споживач) до 15-го числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії (аркуші справи 14-43).

Проте відповідачем зазначені акти прийому-передачі теплової енергії не підписані, виставлені рахунки за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2007 року по 14.05.2012 року не оплачені.

Відповідно до п. 10 додатку № 2, що є невід'ємною частиною договору № 1051-7 від 01.10.2006 року, якщо споживач протягом 2-х днів з дня отримання не підпише зі свого боку акт прийому-передачі теплової енергії та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його непідписання, вважається, що акт є підписаним без заперечень, а послуги надані в обсязі, вказаному в акті.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.02.2007 року по 14.05.2012 року не розрахувався, у зв'язку з чим, на момент подання позовної заяви до суду його заборгованість перед позивачем відповідно до відомості звірки взаєморозрахунків складає 4695 грн. 10 коп.

Доказів сплати вказаної суми боргу, аргументованих заперечень проти вимог позивача відповідачем не подано, тому вимоги позивача про стягнення 4695 грн. 10 коп. суд визнає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасну сплату грошових коштів за спожиту теплову енергію позивач, згідно п. 5.1.5 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення, що складає 296 грн. 05 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 296 грн. 05 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Пунктом 5.1.5 договору також визначено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач на вимогу позивача зобов'язаний сплатити інфляційні та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідачу відповідно до умов договору та ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні в розмірі 544 грн. 33 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 215 грн. 79 коп.

Розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних складено у відповідності до ст. 625 ЦК України, тому вимоги позивача щодо стягнення 215 грн. 79 коп. - 3% річних, 544 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань є правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 4695 грн. 10 коп. боргу, 296 грн. 05 коп. пені, 215 грн. 79 коп. - 3% річних, 544 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2012 року.

СУДДЯ М.С. Лущик