ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25 травня 2012 р. № 5021/1197/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю,
розглянувши заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за позовом до Вищого господарського суду України від 10.01.2012 № 5021/1197/2011 товариства з обмеженою відповідальністю "Сарекс" 1.Відкритого акціонерного товариства "Сумське -АТП -15928", 2.Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
провизнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.08.2011 позов задоволено, а саме, визнано недійсним договір про надання послуг з правового обслуговування від 01.07.2008, укладений між ВАТ "Сумське АТП-15928" та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 рішення господарського суду Сумської області від 17.08.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Сарекс" відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2012 у справі №5021/1197/2011 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сарекс" задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 скасовано, рішення господарського суду Сумської області від 17.08.2011 у справі № 5021/1197/2011 залишено в силі.
Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.01.2012, в якій заявник просить скасувати названу постанову, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 залишити в силі.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №5/147, від 28.02.2012 у справі №6/5005/8831/2011, від 28.02.2012 у справі №55/326, від 22.02.2012 у справі №6/156пд, від 14.02.2012 у справі №5023/5456/11, від 08.02.2012 у справі №5/125-Д, від 15.12.2011 у справі №18/1443/11, від 14.12.2011 у справі №3/164 та від 19.12.2011 у справі №39/124пд мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для та допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 10.01.2012 у справі № 5021/1197/2011, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання договору про надання послуг з правового обслуговування недійсним, оскільки відповідно до змісту оспорюваного договору в частині зобов'язань сторін він суперечить вимогам статті 3 Цивільного кодексу України, засадам добросовісності, розумності та справедливості, на яких має ґрунтуватись згідно частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, а також суперечить меті діяльності відкритого акціонерного товариства "Сумське АТП-15928". Крім того, зміст правочину не містить будь-яких критеріїв оцінки виконання виконавцем (ФОП ОСОБА_1) зобов'язань за договором, а також умов та порядку здачі-приймання виконання належних послуг. Водночас, зобов'язання замовника -чітко визначені договором; незалежно від якості та кількості послуг, від встановлення того, чи надавались вони, замовник зобов'язаний щомісячно сплачувати виконавцеві грошову винагороду в розмірі 30 000 грн. При цьому, використання механізму укладення договору про надання послуг з правового обслуговування, в якому закріплена щомісячна оплата в сумі 30 000 грн., незалежно від того, чи надаються правові послуги, оскільки фіксація обсягу, періодичності надання цих послуг договором взагалі не передбачена, може лише слугувати інструментом для реалізації процедури фіктивного банкрутства.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №5/147, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договору недійсним, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували правомірність заявлених позовних вимог щодо визнання договору недійсним саме з підстав фіктивності. Відсутність певних реквізитів у товарно -супровідних документах не є підставою для визнання договору недійсним.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №6/5005/8831/2011, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, оскільки позивачем не наведено жодних допустимих обставин та доказів на підтвердження умислу у сторін на вчинення іншого правочину, ніж кредитний договір, та не вказано який договір сторони мали намір приховати.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №55/326, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договору недійсним, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували правомірність заявлених позовних вимог щодо визнання договору недійсним саме з підстав фіктивності.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі №6/156пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договору купівлі -продажу цінних паперів недійсним, оскільки договір купівлі-продажу цінних №Б/3758/09/10/3757 не суперечить вимогам частини першої статті 165 Господарського кодексу України. Крім того, позивач не довів, що договір безпосередньо впливає на його права та обов'язки, оскільки перебування відповідача у статусі поручителя боржника позивача за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-24/07 жодною мірою не обмежує відповідача в перебігу здійснення власної господарської діяльності укладати договір купівлі-продажу векселів.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 14.02.2012 у справі №5023/5465/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договору купівлі -продажу нежитлового приміщення недійсним, оскільки директор товариства приймав рішення про продаж майна без перевищення наданих йому повноважень, розрахунки за договором купівлі -продажу проведені у повному обсязі та спірне майно на момент укладання договору було продано за ціною реальної вартості.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 08.02.2012 у справі №5/125-Д, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договорів купівлі -продажу недійсними, оскільки сторони при укладенні договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, відсутнє запподіяння збитків жодній із сторін спірних угод та встановлений факт відсутності порушення прав та інтересів сторін спірних угод.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 15.12.2011 у справі №18/1443/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договорів купівлі -продажу цінних паперів недійсними, оскільки оспорюванні правочини реально були виконані відповідачами та не має підстав вважати, що вони укладені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 14.12.2011 у справі №3/164, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договору фінансового лізингу недійсним, оскільки обставини виконання сторонами договірних лізингових правовідносин, на які посилається позивач як на підставу для визнання договору фінансового лізингу недійсним, не встановлюють умов, за яких правочин визнається недійсним, а встановлюють лише загальні умови виконання господарських зобов'язань.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 19.12.2011 у справі №39/124пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання договору недійсним, оскільки позивач не довів факту укладення спірного договору купівлі -продажу цінних паперів без наміру створити правові наслідки, які обумовлювались цим договором.
Таким чином, зазначені судові рішення, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції заявник порушує питання переоцінки доказів та неповного дослідження обставин справи, що є прерогативою виключно судів першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 у допуску справи № 5021/1197/2011 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя А. Заріцька
Судді Т. Козир
О. Кот
М. Малетич
І. Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)