ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
26.06.06 Справа № 88/17-03/7
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. розглянув матеріали справи
за позовом державного підприємства „Закордонмонтажспецбуд”, м. Київ
до відкритого акціонерного товариства „Гідромеханізація”, м. Вишгород
про стягнення 2263505 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Прогушев О.В. (дов. №12 від 16.05.2006р.);
Ступак К.С. (дов. №7 від 25.01.2006р.);
від відповідача: Демидюк О.Б. (дов. б/н від 01.03.2006р.)..
Суть спору:
до господарського суду Київської області звернулось державне підприємство „Закордонмонтажспецбуд”, м. Київ з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Гідромеханізація”, м. Вишгород про стягнення 2263505 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2003р. порушено провадження у даній справі.
Ухвалою господарського суду від 18.05.2004р. справу №88/17-03 для нового розгляду прийнято до свого провадження з присвоєнням їй №88/17-03/7 та її розгляд призначено на 03.06.2004р.
В судових засіданнях, які відбулись 03.06.2004р. та 22.06.3004р. з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи оголошено перерву до 22.06.2004р. та 30.06.2004р. відповідно.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2004р. призначено судову бухгалтерську експертизу та на час її проведення зупинено провадження у справі.
Відповідно до листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи в зв’язку з несплатою вартості експертного дослідження повернуті без виконання, в зв’язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2006р. провадження у справі поновлено та її розгляд призначено на 01.03.2006р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2006р. на підставі поданих представниками сторін клопотань строк розгляду даної справи продовжено.
В судове засідання, яке відбулось 01.03.2006р. позивач свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав, в зв’язку з чим господарський суд відкладав розгляд справи до 05.04.2006р.
В судове засідання, яке відбулось 05.04.2006р. позивач вдруге свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав, в зв’язку з чим господарський суд відкладав розгляд справи до 17.05.2006р.
В судовому засіданні, яке відбулось 17.05.2006р. з метою повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору оголошено перерву до 26.06.2006р.
В судовому засіданні, яке відбулось 26.06.2006р. позивач надав пояснення в якому змінив предмет позову та просить стягнути не збитки, а заборгованість в сумі 2263505 грн. за виконані роботи за Контрактом від 19.04.1997р. та договором підряду від 20.01.1997р. Тому, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції і які відповідно до частини першої ст. 111-12 ГПК України є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи щодо дослідження наявності причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача та заподіяними позивачу збитками дослідити неможливо, в зв’язку зі зміною позивачем предмету позову.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, застосувавши до спірних правовідносин позовну давність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
встановив:
20.01.1997р. між Компанією “ORASKOM PROJECTS & Touristic DEVELOPMENT S.A.E, Каїр (далі –Єгипетська сторона), державним підприємством “Закордонмонтажспецбуд” (далі –позивач), відкритим акціонерним товариством “Гідромеханізація” (далі –відповідач) та відкритим акціонерним товариством “Укргідроспецфундаментбуд” укладено договір підряду (Т. 1, а.с. 142-150) по виконанню проекту порту в Ель Гуна (республіка Єгипет).
Відповідно до ст. 332 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. № 1540-06, який був чинний на момент укладення договору підряду (далі –ЦК УРСР), за договором підряду підрядчик зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.
19.04.1997р. між державним підприємством “Закордонмонтажспецбуд” та відкритим акціонерним товариством “Гідромеханізація” укладено Контракт (Т. 1, а.с. 5-10). Відповідно до умов Контракту він укладений на предмет організації виконання договору підряду від 20.01.97.
Відповідно до п. п. 1.2, 5.1, 5.3 та 5.4 Контракту відповідач прийняв на себе виконання “під ключ” гідромеханізованих робіт по проекту порту та робіт по заглибленню дна лагун або у відкритому морі згідно з розділами A,B,C Особливих умов договору підряду з Єгипетською стороною. Виконання робіт він повинен забезпечити відповідно до умов та строків, визначених договором з Єгипетською стороною.
Згідно п. 5.8 Контракту відповідач забезпечує нормальну експлуатацію, ремонт, поточне обслуговування, забезпечує паливом, нараховує амортизацію та вирішує всі інші питання, пов’язані з використанням техніки та матеріалів при виконанні робіт по Договору підряду з Єгипетською стороною. А відповідно до п. п. 5.10, 5.12 та 5.14 відповідач забезпечує придбання будівельних матеріалів необхідних для виконання робіт, нараховує заробітну плату працівникам (українським та егіпецьким спеціалістам), оплачує проживання та медичне страхування українського персоналу, несе видатки за їх перевіз з місця роботи та до нього, здійснює оплату митних податків та зборів.
Як вбачається з матеріалів справи і як встановлено в ході вирішення спору, вказані умови Контракту не були виконані відповідачем належним чином, що призвело до того, що позивач для здачі порту в експлуатацію, в порядку взаєморозрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи з відповідачем, змушений був сплатити оренду місцевих механізмів, ремонт земснаряду та виплату заробітної плати працівникам відповідача. Частину витрат по завершенню виконання гідромеханізованих робіт, на придбання матеріалів та сплату митних зборів за техніку та обладнання відповідача понесла єгипетська фірма ORASKOM і утримала їх з позивача. Сума вказаних витрат перевищила вартість виконаних відповідачем робіт і його заборгованість перед позивачем за Контрактом склала 1444539,17 єгипетських фунтів, що підтверджено інвойсами виконаних робіт №1-17 за період вересень 1997р. –січень 1999р. (Т. 1, а.с. 13-29), складеним та підписаним на їх підставі заключним інвойсом №18 від 05.04.2002р. (Т. 1, а.с. 12) та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами (Т. 1, а.с. 11).
В зв’язку з виникненням зобов’язань відповідача перед позивачем за Контрактом в період чинності ЦК УРСР до спірних правовідносин застосовуються вимоги цього Кодексу.
Відповідно до зазначених вище інвойсів, умов договору підряду та Контракту, строк виконання відповідачем зобов’язань за ними не визначений, а відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, якщо строк виконання зобов’язань не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредиторам, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов’язання.
Беручи до уваги те, що відповідно до зазначених вище інвойсів №1-17 роботи позивачем виконані у період вересень 1997р. –січень 1999р., на підставі чого 05.05.2002р. і був складений сторонами заключний інвойс №18 та підписаний акт звірки взаєморозрахунків, позивачем 04.06.1999р. на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою про погашення заборгованості в сумі 451001 дол. США саме за зазначені вище роботи виконані згідно договору підряду та Контракту, яка отримана відповідачем 08.06.1999р., що підтверджено листом Київської міської дирекції „Укрпошти” №21/15-0-1454 від 12.11.1999р. (Т. 1, а.с. 34).
Тому, враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем закінчився саме 15.06.1999р. після закінчення семиденного строку з дня пред’явлення позивачем вимоги, навіть до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003р. № 435-IV, в зв’язку з чим до даних правовідносин не можуть застосовуватись його правові норми.
Згідно ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки. А відповідно до ст. 76 цього Кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Як встановлено частиною першою ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.
Враховуючи те, що позивачем надіслано претензію 04.06.1999р. і яка отримана відповідачем 08.06.1999р., а чинним на момент спірних правовідносин законодавством не було передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, строк позовної давності для захисту порушеного права відповідно до ст. 71 ЦК УРСР закінчився 15.06.2002р., тоді як позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права лише 04.03.2003р. Тому, господарський суд дійшов висновку, що позивач звернувся до господарського суду після закінчення строку позовної давності, в зв’язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до частини четвертої ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71, 76, частиною першою ст. 80, ст. 165, ст. 332 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. № 1540-06; частиною четвертою ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. В позові відмовити повністю.
Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Бабенко К. А.