Справа № 22ц- 3302 /07 р.                              Головуючий в І інстанції: Селинний М.С.

Доповідач: Лісіцина A.I.

     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2007 року      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Лісіциної А.І.,

суддів: Стрюкової О.В., Парінової І.К.

при секретарі: Михаиловій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду від 20 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування , -

встановила:

Зазначеним вище рішенням суду у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач вважає рішення незаконним, таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неправильно оцінив докази та дійшов неправильного висновку, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення суду правильним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що   підлягає задоволенню.

Відмовляючи позивачці у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не довела у суді, що договір дарування будинку було вчинено нею під впливом помилки, що вчиняючи цей право чин, вона мала на увазі договір довічного утримання. Але такий висновок суду не відповідає встановленим судом обставинам.

Так з пояснень представника позивачки, які підтвердив і відповідач ( а.с.33-36) позивачка мала намір укласти договір довічного утримання . У нотаріуса вона заявляла, що не хоче, щоб у договорі було слово " дарю". З пояснень свідків, які були допитані  у судовому засіданні  також вбачається, що

позивачка " отписала будинок сину, щоб він її доглянув", тобто підписавши договір дарування, позивачка помилялася щодо істотних умов право чину та його наслідків.

Згідно до ст.. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а новим рішенням позов ОСОБА_1 слід задовольнити, визнавши договір дарування будинку за адресою АДРЕСА_1 від 6 вересня 2005 року недійсним.

Керуючись ст.ст.209, 307, 309, 316 ЦПК України , 229 ЦК України, колегія

суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду від 20 квітня 2007 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, визнати недійсним договір дарування будинку АДРЕСА_1, який було укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 вересня 2005 року, та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстровим № 1362, повернувши сторони у первинний стан.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після його проголошення.