Справа №22ц-3047/07

Категорія 40

Головуючий в 1 інстанції:

Бондар Ю.О.

Доповідач: Запорожець М.П.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20 серпня 2007 року                                                                        м. Луганськ

Колегія  суддів  судової  Палати  з  цивільних  справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого                                          Запорожця М.П.,

ч.1енів суду:                                           Мартинюка В.І., Стрюкової О.В.,

при секретарі                                         Божковій Н.С.,

розглянувши                                    у

відкритому    судовому

засіданні   справу  за

позовом                                                  ОСОБА_1до

Новопсковського                                    районного

територіального                                     медичного

об'єднання про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди,'

за апеляційною скаргою  ОСОБА_1на

рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 18 травня 2007 року,

за участю                                               позивача  ОСОБА_1.,  його

представників:   ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

представника                                     відповідача

ОСОБА_4,

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення його на роботі на посаді лікаря-лаборанта (цитолога), яку він обіймав за сумісництвом на 0,25 ставки, та відшкодуванні спричиненої в результаті незаконного звільнення моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог з мотивів порушення місцевим судом норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. На думку апелянта, він не пройшов

•навчання для отримання зазначеної спеціалізації з вини відповідача, який не оплатив йому відрядження, при звільненні апелянта з роботи за сумісництвом відповідач мав запропонувати йому іншу роботу.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на роботі за сумісництвом на посаді лікаря-лаборанта, суд першої інстанції виходив із того, що позивач за рівнем освіти не відповідав займаній посаді.

З таким висновком слід погодитись.

Як встановлено обставинами справи, ОСОБА_1. працював в установі відповідача на посаді лікаря-дерматовенеролога та за сумісництвом виконував обов'язки лікаря-лаборанта цитолога на 0,25 ставки.

На момент свого звільнення позивач не відповідав займаній за сумісництвом посаді лікаря-спеціаліста через відсутність у нього сертифікату по спеціальності „Клінічна лабораторія", що знайшло своє підтвердження дослідженими по справі доказами.

Вказаний висновок місцевого суду є правильним з урахуванням приведеного наказу Міністерства охорони здоров'я України №195 від 25.12.1992 року „Про затвердження переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною діяльністю", яким передбачено допуск до роботи на посади лише лікарів фахівців, які отримали спеціальну підготовку у вищих навчальних закладах.

Такі ж вимоги встановлені Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43, відповідно до якого при прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, власник або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника пред'явлення диплома або іншого документа про набуту освіту або професійну підготовку. Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством (пункти 3 та 8).

З урахуванням наведених обставин головним лікарем Новопсковського районного територіального медичного об'єднання 29.01.2007 року видано наказ №44 про звільнення ОСОБА_1 з посади лікарі-лаборанта на 0,25 ставки за сумісництвом  у  зв'язку  із  виявленням  невідповідності

працівника займаній посаді на підставі пункту 2 статті 4 0 КЗпП (відсутність сертифікату лікаря-спеціаліста про присвоєння звання лікарі-спеціаліста за спеціальністю „Клінічна лабораторна діагностика") /а.с.4/.

Доводи апеляції щодо наявності  вини відповідача у неотриманні позивачем спеціальної освіти у зв'язку з тим, що ОСОБА_1. не було видано аванс на відрядження, не можуть бути прийняті до уваги як надумані та такі, що не відносяться до предмету спору.

На ОСОБА_1, якого звільнено за п.2 ст.40 КЗпП з роботи за сумісництвом, не поширюється гарантія щодо пропозиції іншої роботи, оскільки позивача не можна віднести до категорії працівників, що потребують працевлаштування, в розумінні чинного законодавства.

Отже не можна погодитись із доводами апеляції про те, що позивач підлягає поновленню на посаді, яку він обіймав за сумісництвом, оскільки при звільнення із цієї роботи відповідач не запропонував йому іншої роботи.

Спеціальна підготовка у вищих навчальних закладах для отримання сертифікату лікаря-спеціаліста не є тотожною проведенню періодичної атестації працівника для перевірки рівня його професійної підготовки, а тому доводи апеляції в цій частині також не можна визнати обґрунтованими.

Судове рішення законне та обґрунтоване, прийняте з дотриманням матеріальних та процесуальних норм.

Керуючись статтями 307, 308 ЦПК України, колегія суддів судової Палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 18 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.