Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2006 р. Справа № 07/149-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3686Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.08.06 р. по справі № 07/149-06
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист» філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» м. Кременчук Полтавської області
до ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Кленовий лист" м. Харків
про стягненя 10784,41 грн.
встановила:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» в особі госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист» філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь 10784,41 грн. заборгованості, а також просив стягнути з відповідача держмито та судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15 серпня 2006 року по справі № 07/149-06 (суддя Інте Т.В.) у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» в особі госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист» філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи», з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15 серпня 2006 року по справі № 07/149-06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. У апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та неповного з‘ясування обставин справи і невідповідності висновків фактичним обставинам справи. Як вказує позивач, отримання відповідачем продукції підтверджено накладними, які є в матеріалах справи. Посилання суду на те, що прийняття продукції здійснювалося іншими особами з боку відповідача, проти зазначених у довіреностях не дає підстав відмовляти у позові в повному обсязі, так як спростування цих обставин відповідачем не було. На думку позивача, часткове погашення боргу відповідачем свідчить про його визнання заборгованості.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Кленовий лист», відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання представник відповідача не з‘явився.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
звертаючись до господарського суду з позовною заявою позивач посилався на те, що на підставі укладеного між сторонами договору в період з 05.06.2001 р. по 29.10.2001 р. відповідач, як реалізатор, отримав від позивача продукцію на загальну суму 126431,42 грн., однак, розрахунки за неї здійснив лише частково. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.04.2006 р. становить 10784,41 грн.
Відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд посилався на те, що вимоги позивача позбавлені фактичного та правового обгрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв‘язку з ненаданням належних доказів в підтвердження обставин, викладених у позові. Як вказано у рішенні місцевого господарського суду, судом встановлено недоведеність повноважень осіб, отримавших продукцію за накладними № М-0258 від 13.09.01 р. на суму 879,31 грн., № К-0561 від 13.09.01 р. на суму 1888,26 грн., № М-0272 від 27.09.01 р. на суму 2937,68 грн., № К-0590 від 27.09.01 р. на суму 2379,29 грн. та № М-0292 від 11.10.01 р. на суму 2957,71 грн., всього на суму 11042,25 грн., тобто прийняття продукції іншими особами, проти зазначених у довіреностях, що стали підставою відпуску продукції, при цьому, підписи цих осіб на накладних не засвідчені печатками підприємства-отримувача. За накладною № П-127 від 13.09.01 р. товар взагалі відпущений без довіреності, невідомій особі. Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що позивачем не доведене виконання умов п. 3.1 договору щодо виставлення рахунків на оплату отриманої продукції. Надані копії рахунків не підтверджують їх отримання відповідачем.
Як свідчать матеріали справи, 06.06.2001 р. між сторонами по справі укладений договір № 15-р, відповідно до якого позивач по справі виготовляє, а відповідач отримує право займатися реалізацією на території України і Російської Федерації виробів із металопластика і дерева (продукції). При цьому, виставлення рахунків на оплату та здійснення оплати здійснюється після отримання заказу-заявки від реалізатора (п.3.1 договору), кінцевий розрахунок за продукцію реалізатор здійснює на протязі 5 банківських днів після отримання продукції, передача продукції здійснюється згідно з накладною (п.3.2 договору), оплата за продукцію здійснюється на підставі виставлених виробником (позивачем) рахунків (п.3.3 договору).
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду копії довіреностей на отримання товару, накладні на отримання товару, де отримувачем продукції зазначений відповідач по справі та копії рахунків. При цьому, як в накладних, так і довіреностях та рахунках відсутнє посилання як на підставу отримання товару на договір. Таким чином, позивачем не надано належних доказів того, що товар по вказаним накладним поставлявся на виконання умов договору, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість.
В рахунках на оплату відсутнє підтвердження отримання їх відповідачем по справі, інших доказів направлення чи вручення рахунків відповідачеві позивач не надав.
При цьому, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 10784,41 грн. заборгованості, не конкретизуючи при цьому, на підставі яких саме накладних така заборгованість у нього рахується. Позивачем не надано доказів часткового погашення відповідачем отриманої продукції по конкретним накладним. Перелічені місцевим господарським судом накладні дійсно не підтверджують факт отримання відповідачем по справі вказаного у цих накладних товару, оскільки підписи осіб про отримання товару не відповідають підписам осіб, зазначених у довіреностях на отримання відповідного товару та ці підписи не завірені печаткою підприємства відповідача. За накладною № П-127 від 13.09.01 р. товар взагалі відпущений без довіреності, невідомій особі.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно того, що вимоги позивача позбавлені фактичного та правового обгрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв‘язку з ненаданням належних доказів в підтвердження обставин, викладених у позові.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, 105 ГПК України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 15 серпня 2006 року по справі № 07/149-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді