Справа № 2-490/11

Провадження № 2/426/1175/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2012 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, яким просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, поділити майно набуте в період шлюбу, а також стягнути з відповідача грошову компенсацію половини вартості витрат понесених ним на ремонт квартири в розмірі 9602,97 грн. (а.с.1,2,44-46). В обґрунтування вимог посилається на такі обставини.

Він з 08.10.2005 року перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.

27.11.2006 року в період зареєстрованого шлюбу, вони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. та вселились в неї. Договір купівлі-продажу був укладений від імені відповідача, він не заперечував проти цього.

Вважає, що спірна квартира є їх спільною сумісною власністю, оскільки придбана в період зареєстрованого шлюбу за їх спільні кошти, тому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири.

Крім того, посилається на те, що за час шлюбу ними було придбане наступне майно: мобільний телефон «Самсунг»вартістю 600,00 грн.; мобільний телефон «Соні Еріксон»вартістю 1200,00 грн.; набір посуду «Тефаль»вартістю 800,00 грн.; комбайн кухонний вартістю 1300,00 грн.; пилосос «Зануссі»вартістю 577,00 грн.; холодильник вартістю 2900,00 грн.; люстра на 9 ламп вартістю 1150,00 грн.; люстра на 6 ламп вартістю 620,00 грн.; люстра на 2 лампи вартістю 220,00 грн.; тостер вартістю 180,00 грн.; мікрохвильова піч вартістю 620 грн.; телевізор вартістю 2000,00 грн.; ДВД програвач вартістю 620,00 грн.;спальне ліжко вартістю 2000,00 грн.; матрац для ліжка вартістю 2000,00 грн.; тумбочки (2 шт.) вартістю 1500,00 грн. Всього рухомого майна було придбано на загальну суму 18287,00 грн.

Все вище перелічене майно на даний час знаходиться у користуванні відповідача, оскільки знаходиться в квартирі, в якій вона мешкає. У зв'язку з цим, просить суд поділити вказане майно наступним чином:

Йому-позивачу виділити та передати у власність: телевізор вартістю 2000,00 грн.; ДВД програвач вартістю 620,00 грн.; спальне ліжко вартістю 2000,00 грн.; матрац для ліжка вартістю 2000,00 грн.; тумбочки (2 шт.) вартістю 1500,00 грн.; люстру на 6 ламп вартістю 620,00 грн.; мікрохвильову піч вартістю 620 грн., всього на суму 8740,00 грн.

Відповідачу виділити та передати у власність: мобільний телефон «Самсунг» вартістю 600,00

грн.; мобільний телефон «Соні Еріксон»вартістю 1200,00 грн.; набір посуду «Тефаль»вартістю 800,00 грн.; комбайн кухонний вартістю 1300,00 грн.; пилосос «Зануссі»вартістю 577,00 грн.; холодильник вартістю 2900,00 грн.; люстру на 9 ламп вартістю 1150,00 грн.; тостер вартістю 180,00 грн.; люстру на 2 лампи вартістю 220,00 грн., всього на суму 8927,00 грн.

Також зазначає, що в спірній квартирі часткового було зроблено сучасний ремонт, замінено двері, встановлено індивідуальне опалення, металопластикові вікна.

Зі своєї заробітної плати він придбавав для ремонту наступні матеріали: котел «Сайм» вартістю 3300,00 грн.; радіатори спальні (5 шт.) вартістю 2540,00 грн.; комплектуючі для системи опалення (крани, фільтри, труби та ін.) та монтаж системи опалення вартістю 4713,43 грн.; балконний блок ПВХ «Рexaу»вартістю 1800,00 грн.; вікно ПВХ «Рexaу»на 3 ствірки вартістю 1700,00 грн.; вікно ПВХ «Рexaу»на 2 ствірки (2 шт.) вартістю 2904,00 грн.; жалюзі на вікна вартістю 160,00 грн.; двері міжкімнатні (2 шт.) вартістю 1500,00 грн.; панель пластикову та профіль до неї вартістю 489,45 грн.; комплектуючі для системи освітлення (провід) вартістю 46,55 грн.; шурупи для монтування пластикової панелі вартістю 52,50 грн. Всього на загальну суму 19205,93 грн. Він бажає отримати грошову компенсацію половини цих витрат і просить стягнути з відповідача на свою користь суму в розмірі 9602,97 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні визнали позов частково. Відповідач не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача в частині визнання за ним 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 Вважає, що відповідачу повинна належати саме 1/6 частина квартири, яка дорівнює половині суми яку вони з відповідачем внесли, як спільно нажиті в шлюбі. Інша частина квартири, на її думку, повинна належати їй, так як нею при купівлі спірної квартири внесені кошти від продажу своєї квартири придбаної до шлюбу в розмірі 20154,00 грн. та кошти з грошового вкладу, який був відкритий до шлюбу та зняті перед купівлею квартири в сумі 11814,00 грн., що дорівнює 5/6 частинам квартири. Також позивач не заперечувала проти виділення відповідачу комбайну кухонного вартістю 1300,00 грн., люстри на 9 ламп вартістю 1150,00 грн., люстри на 6 ламп вартістю 620,00 грн., люстри на 2 лампи вартістю 220,00 грн., мікрохвильової печі вартістю 620,00 грн., ДВД програвача вартістю 620,00 грн. Інше майно просила залишити їй, враховуючи те, що з нею проживає дитина і їм вкрай потрібно ліжко, матрац до нього та холодильник. В задоволенні інших позовних вимог просила відмовити за безпідставністю та недоведеністю.

Вислухавши сторони, їх представників, опитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 08.10.2005 року зареєстрували шлюб (а.с.8), який був розірваний рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 18.10.2010 року (а.с.82).

27.11.2006 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., зареєстровано в реєстрі за № 3901, згідно з умовами якого вказана квартира перейшла у власність ОСОБА_3 Право приватної власності за ОСОБА_3 на спірну квартиру в КП «НМБТІ»зареєстровано 26.12.2006 року (а.с.6,10,11).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно абз.2 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», не належить до спільної сумісної власності майно,.. набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Судом встановлено, що 27.11.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., зареєстровано в реєстрі за № 3896, згідно з умовами якого вказана квартира перейшла у власність ОСОБА_11 (а.с.29,30). З цього договору вбачається, що вказана квартира належить продавцю ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу 27.10.2000 року за р.№ 5111 та зареєстрована в КП «НМБТІ»01.11.2000 року за р.25-6292-9. Продаж квартири вчинено за 20154,00 грн.

Як вбачається з довідки № 73 від 04.03.2009 року, виданої приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., 27.11.2006 року за р. № 3896 нею було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, в якому ОСОБА_3 була продавцем вищевказаної квартири. Вказана квартира належала їй на підставі договору купівлі-продажу (її прізвище було - «ОСОБА_3»), посвідченого 27.10.2000 року та була придбана за власні кошти до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 Слідом, за р. № 3901 27.11.2006 року, вона-ОСОБА_3 оформляла купівлю квартири АДРЕСА_1 (а.с.31).

Відповідач в судовому засіданні пояснила, що отримана нею сума в розмірі 20154,00 грн. від продажу її квартири була внесена нею для придбання спірної квартири. Позивач в судовому засіданні такі посилання відповідача підтвердив. Пояснив, що дійсно 27.11.2006 року у нотаріуса оформлялися дві угоди, спочатку по продажу квартири відповідача придбаної до шлюбу, потім по купівлі спірної квартири і відповідач внесла грошові кошти від продажу своєї квартири на купівлю спірної квартири. Він був присутній при оформленні двох угод, давав свою згаду на придбання квартири. Спірна квартира була оформлена на ім'я відповідача, так як між ними була розмова про те, що у разі продажу квартири відповідача вона залишається без житла, а тому він запропонував оформити спірну квартиру саме на неї-відповідача, щоб вона не переживала від того, що залишиться без житла.

Як вбачається з довідки АТ «Індекс-Банк»№ 10 від 19.08.2009 року, 12.05.2005 року, тобто до реєстрації шлюбу між сторонами, у відділенні був оформлений депозитний вклад на суму 11000,00 грн. на ім'я ОСОБА_3 строком на 180 днів (а.с.32,33). Перед купівлею спірної квартири позивач зняла з поточного рахунку грошову суму з нарахованими відсотками в розмірі 11814,57 грн. і як пояснили сторони в судовому засіданні зазначена сума була внесена відповідачем в рахунок купівлі квартири.

Тобто, в судовому засіданні підтвердилося доказами та поясненнями сторін, що відповідачем на придбання спірної квартири внесені грошові кошти в розмірі 20154,00 грн. від продажу квартири, що належала їй до шлюбу та грошові кошти в розмірі 11814,57 грн. накопичені нею до шлюбу та зняті перед купівлею спірної квартири, всього в сумі 31968,57 грн.

Також в судовому засіданні поясненнями сторін підтвердилося, що інша частина грошей внесених за квартиру -це спільні кошти подружжя.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем на купівлю спірної квартири було внесено особистих коштів на суму 31968,57 грн. (20154,00 грн. + 11814,57 грн.). Таким чином, сума коштів, яка була внесена подружжям спільно складає 14297,43 грн., виходячи з такого розрахунку: 46266,00 грн. (сума за яку придбана спірна квартира) -31968,57 (кошти від продажу відповідачем своєї квартири та кошти зняті з депозитного рахунку) = 14297,43 грн. А отже, сума коштів вкладена кожним з подружжя складає 7148,71 грн. Розмір 1/6 частини квартири дорівнює 7711,00 грн. (від загальної суми 46266,00 грн.). Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти визнання за позивачем права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності саме на 1/6 частину спірної квартири, з перебільшенням частини що повинна належати йому відповідно до суми 7148,71 грн. (7711,00 грн. -7148,71 грн. = 562,29 грн.). За відповідачем слід визнати право власності на 5/6 частин спірної квартири.

Щодо позовних вимог про поділ між сторонами майна, набутого в період шлюбу (а.с.44-46), суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню на підстав наступного.

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У ч.1 ст.71 СК України визначено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Пилосос «Зануссі»вартістю 577,00 грн. (а.с.48) спільною сумісною власністю подружжя не є, оскільки був придбаний 06.01.2009 року, тобто після припинення 01.12.2008 року шлюбно-сімейних відносин між сторонами. Час припинення шлюбних відносин встановлений рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 18.10.2010 року (а.с.82). Крім того, в судовому засіданні сторони пояснили, що пилосос позивач придбав відповідачу замість поламаного ним пилососу, що був придбаний відповідачем ще до шлюбу.

Щодо тумбочок (2 шт.) суду надані письмові докази, що суперечать один одному. Так, позивачем надана накладна № 18 від 12.07.2007 року, видана ФОП «ОСОБА_14.», згідно якої ОСОБА_1 отримав тумбочки для ліжка 2 шт. по 750,00 грн. за кожну, на загальну суму 1500,00 грн.(а.с.58). Відповідачем суду надана накладна накладна № 27 від 07.09.2007 року видана ФОП «ОСОБА_14.» (а.с.98), згідно якої тумбочки для ліжка 2 шт. по 750,00 грн. за кожну, на загальну суму 1500,00 грн. отримала ОСОБА_8 Відповідач у судовому засіданні пояснила, що ці тумбочки їй подарувала її мати- ОСОБА_8 Пояснила, що надана позивачем накладна не відповідає дійсності, так як ліжко, матрац придбавалися в один день, а тумбочки пізніше, і їх подарувала їй її мати. Позивач щодо цього пояснив, що цю накладну на його вимогу видав ОСОБА_14 пізніше, не в той день коли придбавалися речі. У судовому засіданні ОСОБА_8, опитана як свідок, суду пояснила, що ці тумбочки вона придбала за свої кошти і подарила дочці-відповідачу на день народження, і про це позивачу було відомо, так як вона прилюдно на дні народження про це повідомила. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що тумбочки до ліжка подарувала відповідачу на день народження її мати. Враховуючи викладене, суд вважає недоведеними ствердження позивача про те, що тумбочки були придбані подружжям за час шлюбу, а тому тумбочки не входять до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Посилання позивача на те, що за час шлюбу було придбано таке майно: мобільний телефон «Самсунг»вартістю 600,00 грн., мобільний телефон «Соні Еріксон»вартістю 1200,00 грн., набір посуду «Тефаль»вартістю 800,00 грн., тостер вартістю 180,00 грн., телевізор вартістю 2000,00 грн., підтвердження в судовому засіданні не знайшло. Відповідач у судовому засіданні не визнала вимог позову в цій частині. Позивач, всупереч п.3 ст.10 ЦПК України, доказів придбання вказаного майна за час шлюбу суду не надав.

В судовому засіданні поясненнями сторін, матеріалами справи (а.с.56,57,58), показаннями свідків підтвердилося, що за час шлюбу сторони придбали наступне майно: комбайн кухонний вартістю 1300,00 грн., люстру на 9 ламп вартістю 1150,00 грн., люстру на 6 ламп вартістю 620,00 грн., люстру на 2 лампи вартістю 220,00 грн., мікрохвильову піч LG вартістю 620,00 грн., ДВД програвач ВВК вартістю 620,00 грн., спальне ліжко вартістю 2000,00 грн., матрац для ліжка вартістю 2000,00 грн., холодильник «Атлант»вартістю 2900,00 грн., всього на загальну суму 11430,00 грн.

Враховуючи викладене, беручі до уваги те, що з відповідачем проживає дитина, обставини справи, суд вважає за можливе поділити майно подружжя таким чином: позивачу виділити - комбайн кухонний вартістю 1300,00 грн., люстру на 9 ламп вартістю 1150,00 грн., люстру на 6 ламп вартістю 620,00 грн., люстру на 2 лампи вартістю 220,00 грн., мікрохвильову піч LG вартістю 620,00 грн., ДВД програвач ВВК вартістю 620,00 грн., всього на загальну суму 4530,00 грн.; відповідачу виділити - спальне ліжко вартістю 2000,00 грн., матрац для ліжка вартістю 2000,00 грн., холодильник «Атлант»вартістю 2900,00 грн., всього на загальну суму 6900,00 грн.

У зв'язку з цим, до порівняння часток спільної сумісної власності подружжя слід стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію в сумі 1185,00 грн. (6900,00 грн. -4530,00 грн. = 2370 грн. : 2 = 1185,00 грн.).

Вимоги позову щодо стягнення з відповідача грошової компенсації половини вартості витрат понесених позивачем на ремонт квартири в розмірі 9602,97 грн. задоволенню не підлягають, так як у судовому засіданні позивач сам пояснив, що всі матеріали були придбані та встановлені за спільні кошти подружжя. Крім того, зазначені позивачем матеріали, що пішли на ремонт квартири є невід'ємною частиною квартири, право власності на 1/6 частину якої визнано за позивачем.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково: визнати за позивачем право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за відповідачем право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1; поділити між сторонами майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, таким чином: виділити ОСОБА_1 комбайн кухонний вартістю 1300,00 грн., люстру на 9 ламп вартістю 1150,00 грн., люстру на 6 ламп вартістю 620,00 грн., люстру на 2 лампи вартістю 220,00 грн., мікрохвильову піч LG вартістю 620,00 грн., ДВД програвач ВВК вартістю 620,00 грн., всього на загальну суму 4530,00 грн.; виділити ОСОБА_3 спальне ліжко вартістю 2000,00 грн., матрац для ліжка вартістю 2000,00 грн., холодильник «Атлант»вартістю 2900,00 грн., всього на загальну суму 6900,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 до порівняння часток спільної сумісної власності подружжя грошову компенсацію в сумі 1185,00 грн.

В інших позовних вимогах слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 57,60,61,69-71 СК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, таким чином:

- виділити ОСОБА_1 комбайн кухонний вартістю 1300,00 грн., люстру на 9 ламп вартістю 1150,00 грн., люстру на 6 ламп вартістю 620,00 грн., люстру на 2 лампи вартістю 220,00 грн., мікрохвильову піч LG вартістю 620,00 грн., ДВД програвач ВВК вартістю 620,00 грн., всього на загальну суму 4530,00 грн.;

- виділити ОСОБА_3 спальне ліжко вартістю 2000,00 грн., матрац для ліжка вартістю 2000,00 грн., холодильник «Атлант»вартістю 2900,00 грн., всього на загальну суму 6900,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 до порівняння часток спільної сумісної власності подружжя грошову компенсацію в сумі 1185,00 грн. ( одну тисячу сто вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.

В інших вимогах -відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Рибакова