донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
07.11.2006 р. справа №22/220а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Алєєвої І.В., Запорощенка М.Д., |
при секретареві судового засідання | Давідєнко Т.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Гладкова Л.М. – довір. від 11.08.2006р. № 08-81/1296, |
від відповідача: | Ілясова О.В. – довір. від 11.09.2006р. № 518/10/10-013, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державна податкова інспекція м.Макіївка |
на постанову (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 03.08.2006 року |
по справі | №22/220а |
за позовом | "Макіїввугілля" ДП м.Макіївка |
до | Державна податкова інспекція м.Макіївка |
про | визнання нечинними податкових повідомлень - рішень |
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
13.07.2006р. Державне підприємство “Макіїввугілля” м. Макіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Макіївці (далі ДПІ) про визнання нечинними податкового повідомлення –рішення від 19.05.2006р. № 0000342340/0/1068/10/23-113 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 128915 грн. 42 коп. за затримку на 244 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку; податкового повідомлення –рішення від 19.05.2006р. № 0000332340/0/1069/10/23-113 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 9762 грн. 61 коп. за затримку на 61 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку; податкового повідомлення – рішення від 19.05.2006р. № 0000322340/0/1067/10/23-113 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 15 грн. 67 коп. за затримку на 4 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку.
Ухвалою від 13.07.2006р. відкрите провадження в адміністративній справі № 22/220а.
Постановою господарського суду Донецької області від 03.08.2006р. у справі № 22/220а (суддя Волошинова Л.В.) позовна заява задоволена.
Приймаючи постанову господарський суд виходив з того, що чинним законодавством, зокрема Законом “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Законом “Про плату за землю”, по різному визначені строки сплати земельного податку, тому у спорі, що розглядався застосовані норми п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Крім того, в постанові господарського суду зазначено, що ст. 25 Закону “Про плату за землю” встановлена відповідальність за порушення строків сплати земельного податку у вигляді пені, інших санкцій не передбачено, тому відповідач не мав підстав для застосування фінансових санкцій на підставі Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Загальний строк розгляду справи 21 день.
2.Підстави, з яких порушене питання про перегляд постанови
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати рішення суду через невірне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги податкова інспекція обґрунтовує тим, що ч. 1 ст. 17 Закону “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобов’язання з земельного податку сплачується за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю.
Заявник скарги зазначає, що відповідно до п.1.2 ст.1 Закону “Про порядок погашення зобов"язаня платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання –зобов’язання платника сплатити до бюджету суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами.
ДПІ вказує на те, що за прострочку строків сплати земельного податку стягується пеня на підставі ст. 25 Закону “Про плату за землю”. Контроль за правильністю нарахування та сплати податків покладений на органи державної податкової служби та відповідно до п.11 ст.11 Закону “По державну податкову службу в Україні податковим органам надано право застосовувати до платників податків штрафні санкції.
Як вважає заявник скарги, оскільки плата за землю згідно п. 1, 8 ст. 14 Закону “Про систему оподаткування” відноситься до загальнодержавних податків, то застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати земельного податку, передбачених п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.
3.Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.
Позивач з доводами апеляційної скарги не погоджується та вказує на те, що п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що податкові декларації (для земельного податку згідно ст. 1 цього Закону –розрахунки) подаються за базовий податковий період, що може дорівнювати календарному року, при цьому для цілей цього підпункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначеного законом з питань оподаткування.
Як зазначає позивач, для земельного податку таким законом є Закон “Про плату за землю”, статтею 14 якого визначено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом та щороку станом на 1 січня до 1 лютого подають дані державній податковій інспекції, статтею 17 цього Закону встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. З викладеного позивачем зроблений висновок, що граничні строки сплати податку на землю визначені Законом “Про плату за землю” і не є граничними строками, встановленими Законом “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому застосування фінансових санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону безпідставне.
Крім того, ДП “Макіїввугілля” в запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що ст. 25 Закону “Про плату за землю” передбачена відповідальність за порушення строків сплати земельного податку у вигляді пені, тому застосування фінансових санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суперечить чинному законодавству.
Від ОДПІ у м. Макіївці надійшла заява про зупинення розгляду справи у зв’язку з тим, що розпочатий процес реорганізації шляхом злиття ДПІ у м. Макіївці, Гірницької МДПІ, Центрально –Міської МДПІ, ДПІ у Червоногвардійському районі та створення на їх базі Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції, яка є правонаступником прав та обов’язків реорганізованих податкових інспекцій. На час розгляду справи ДПІ у м. Макіївці не виключена з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Відповідач просив зупинити провадження у справі до закінчення процесу реорганізації та вступу в справу законного представника –Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції.
Розгляд справи зупинявся з 20.09.2006р. по 30.10.2006р.
У зв’язку з тим, що вимоги наказу ДПА у Донецькій області від 30.06.2006р. № 264 про реорганізацію органів державної податкової служби у містах Макіївці та Маріуполі та завершення всіх необхідних заходів для початку роботи новостворених ДПІ до 1.09.06р. виконані, фактично ДПІ у м. Макіївка облікові справи платників податків передані до Макіївської ОДПІ, позивач у справі взятий на облік у Макіївській ОДПІ згідно довідки від 06.11.2006р. № 1-2/10/29-014-8, керуючись ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства апеляційний суд здійснив заміну відповідача у справі № 22/220а –Державну податкову інспекцію у м. Макіївці її правонаступником –Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією.
4.Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі
В основу повідомлень –рішень, які оспорюються, покладений акт від 28.04.2006р. № 221/23-4/32442295 про результати комплексної документальної виїзної планової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги) за період з 01.04.2004р. по 31.12.2004р., з 01.06.2005р. по 31.12.2005р.
В акті перевірки зафіксований факт порушення сплати граничних строків самостійно узгоджених податкових зобов’язань по земельному податку за 2005 рік (в тому числі по структурним підрозділам, які відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 р. № 238 включені до складу Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка).
Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань податковими повідомленнями –рішеннями:
- від 19.05.2006р. № 0000342340/0/1068/10/23-113 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 128915 грн. 42 коп. за затримку на 244 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку в сумі 257803 грн. 84 коп.;
- від 19.05.2006р. № 0000332340/0/1069/10/23-113 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 9762 грн. 61 коп. за затримку на 61 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку в сумі 48813 грн. 05 коп.;
- від 19.05.2006р. № 0000322340/0/1067/10/23-113 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 15 грн. 67 коп. за затримку на 4 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку в сумі 156 грн. 70 коп.
5.Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при прийнятті ухвали
Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що зазначений закон є спеціальним з питань оподаткування і встановлює серед іншого порядок визначення податкового зобов’язання, базового податкового періоду, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені спеціальним Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом.
Згідно до частини 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).
Згідно підпункту “в” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація (розрахунок) за базовий податковий період що дорівнює року подається платником податку протягом 60-ти календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового року.
Стаття 14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-12 “Про плату за землю” (із змінами та доповненнями) визначає, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Форми Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядок їх подання до органу державної податкової служби затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року № 434 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2001 року за №963/6154). Пунктом 2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку визначено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власником землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону “Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З аналізу норм діючого законодавства випливає, що Законами України „Про плату за землю„ ,“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” по різному визначені базовий податковий період та строки сплати земельного податку, що припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платника податку щодо сплати цього виду податку.
Підпунктом 4.4.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (із змінами та доповненнями) встановлено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування штрафу стала несвоєчасна, на думку відповідача, сплата земельного податку за 2005 рік, яка повинна була здійснюватись щомісячно частками.
Оскільки податковий орган не довів, що платником податку порушені граничні строки сплати податку, передбачені саме Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” судова колегія вважає, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави застосовувати штрафні санкції передбачені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону за порушення строків сплати земельного податку, які встановлені іншими законами.
На підставі викладеного, керуючись ст.1, 4, 5, 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 17, 25 Закону “Про плату за землю” ст. 19 Конституції, ст. 55, ст.167, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Замінити відповідача у справі –Державну податкову інспекцію у м. Макіївці на її правонаступника –Макіївську об’єднану державну податкову інспекцію.
Постанову господарського суду Донецької області від 03.08.2006р. у справі № 22/220а залишити без змін, а апеляційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала буде виготовлена в повному обсязі та направлена сторонам протягом п’яти днів.
Головуючий: Н.Л. Величко
Судді: І.В. Алєєва
М.Д. Запорощенко
Ухвала підписана 10.11.2006р. Надруковано: 5 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС
1 - господарському суду