Справа № 2-116/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2008 року Деснянський районний суд м. Чернігова
в складі судді Бечко Є.М.,
при секретарі Шамаріній Т.В.
за участю позивача, представників
сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” про захист прав споживача, відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом про захист прав споживача та, уточнивши вимоги, просить зобов'язати ЗАТ ВТФ „Сіверянка" укласти з нею договори про надання житлово-комунальних послуг та зобов'язати відповідача надавати їй платіжні документи окремо для сплати за кожну комунальну послугу, стягнути з відповідача 442- 93 грн. у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, в частині відшкодування шкоди по переплаті за теплопостачання з 26.12.06 р. по 26.01.07 р. позов просить залишити без розгляду.
Свої вимоги мотивує тим, що вона разом зі своїми дітьми з 26.11.91 року проживає в гуртожитку ЗАТ ВТФ „Сіверянка" за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач надає комунальні послуги (в т.ч. електропостачання) мешканцям вказаного будинку, отже за спожиті послуги вона сплачує безпосередньо останньому. В підтвердження внесення оплати за всі комунальні послуги, що надаються, в бухгалтерії ЗАТ ВТФ „Сіверянка" видається лише одна загальна квитанція до прибуткового касового ордера, в графі „Підстава" якої зазначається лише „квартплата". При цьому не відомо за яку саме комунальну послугу, за який період, за якими тарифами, в якому розмірі вноситься оплата.
13.02.07 року вона отримала від ЗАТ ВТФ „Сіверянка" попередження про те що в разі несплати в місячний термін заборгованості за електроенергію, її постачання буде припинено. Тому в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем вона мала намір сплатити борг саме за послуги електроенергії.
З цією метою 01.03.07 року вона звернулась до ЗАТ ВТФ „Сіверянка" та просила надати розрахункову книжку або інший документ з відповідними реквізитами, по якому могла б перерахувати кошти за комунальні послуги та квартплату, оскільки їй як споживачу, не було зрозуміло, за які періоди і за що саме виникла заборгованість.
На численні звернення з заявами до відповідача про надання доступної та необхідної інформації про порядок нарахування та оплати за житлово-комунальні послуги їй було відмовлено.
Позивач зазначила, що також зверталась до відповідача з проханням про укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг, на що також відповіді не отримала.
Крім того, для мешканців будинків 246а, 248а по вул. Шевченка відповідачем встановлено лише дві години на тиждень (четвер з 14.00 до 16.00), на протязі яких можна сплатити за комунальні послуги. Це створює додаткові незручності для мешканців будинків, оскільки доводиться стояти у великих чергах, запізнюватись на роботу, часто буває так, що можна простояти дві години марно, так і не дочекавшись своєї черги. Мешканці зазначених будинків звертались з колективною заявою до начальника ЖЕКГ ЗАТ ВТФ „Сіверянка" і просили подовжити години прийому сплати за комунальні послуги з 9.00 до 17.00 години. Однак становище залишилось без змін і дотепер.
Відмовою в укладенні договорів та видачі належним чином оформлених платіжних документів, протиправним відключенням від постачання електроенергії в її квартиру, внаслідок чого вона та її діти були позбавлені елементарної можливості підігріти воду, приготувати їжу, їй була спричинена значна моральна шкода. Під час неодноразових звернень з цього приводу до відповідача вона відчувала образу і приниження. З цим пов'язані й моральні переживання, які відобразились у нервовому збудженні, стресі, безсонні. Це потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Перелічені обставини порушили її звичні життєві зв'язки, до цього часу вона почуває себе погано, тривожать головні болі, що негативно відображається на її моральному самопочутті, на сімейних стосунках, що додає їй додаткових переживань.
Також, внаслідок відключення електроенергії 14.03.2007 у неї відбувся нервовий зрив, сильне душевне хвилювання, що стало причиною лікування в стаціонарі з 15.03.2007 по 29.03.2007 року. Під час лікування нею було витрачено 442, 93 грн., які вона також просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи, що ніякого порушення прав споживача не було, а отже, немає також законних підстав для задоволення позовних вимог стосовно відшкодування моральної та матеріальної шкоди (витрат на лікування).
Зазначила, що 13.02.07р. позивачці дійсно було вручено попередження про припинення постачання електроенергії та води в зв'язку з тим, що заборгованість позивачки за використану електроенергію, теплоенергію, воду (у т.ч. холодну та підігрів води) та квартплату (а не тільки за електроенергію, як зазначається в позовній заяві) станом на 01.02.2007р. становить 1532,58 грн. Не отримавши від позивачки станом на 14.03.07р. ні всієї суми заборгованості, ні навіть її частини, ЗАТ ВТФ "Сіверянка" відповідно до п.27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999р. з наступними змінами, в разі несплати за спожиту електроенергію на 30 день після отримання споживачем попередження мало право відключити споживача від електричної мережі, що і було зроблено.
Після оплати 18.04.07р. заборгованості по електроенергії, надання позивачці останньої було відновлено. Отже, ніяких неправомірних, протизаконних дій, якими було б порушено права ОСОБА_1. як споживача, не було, відключення відбувалося відповідно до приписів нормативних актів, які регулюють це питання.
Вказала, що дійсно, за результатами перевірки Чернігівського обласного управління в справах захисту споживачів був складений акт № 001601 від 09.08.2006р., який зобов'язував ЗАТ ВТФ "Сіверянка" розробити та надавати споживачам комунальних послуг платіжний документ, у якому графи по нарахуванню та сплаті квартирної плати та усіх видів комунальних послуг були б зазначені окремо, що і було зроблено та листом за №2\1002 від 22.08.06р. повідомлено Чернігівське обласне управління в справах захисту споживачів. Ця форма платіжного документу і надається споживачам з того часу. До речі, ОСОБА_1., так само як і інші платники, отримує таку інформацію.Отже, твердження позивачки про те, що платіжний документ не видається платникам, не відповідає дійсності і є не чим іншим, як намаганням ввести суд в оману шляхом перекручування фактів.
Щодо звернення позивачки із заявами від 05.09.07р. та від 24.02.07р. про укладення з нею договорів на надання житлово-комунальних послуг то у відповіді № 4\238 від 21.03.08 р. на заяву від 24.02.08 р. ОСОБА_1. повідомлялась, що відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", на який вона посилається як на підставу укладення з нею договорів, ЗАТ ВТФ "Сіверянка" не є ні виробником комунальних послуг, ні їх виконавцем, отже вищезазначені договори укладати не може.
Підприємство на договірних засадах закуповує газ для опалення та підігріву води в ДК "Газ України", воду - у "Чернігівводоканалу", електроенергію - у "Чернігівобленерго" (до речі, в позовній заяві неправильно називається енергопостачальником ЗАТ ВТФ "Сіверянка", тому що енергопостачальником відповідно до Правил користування електричною енергією для населення є учасник оптового ринку електричної енергії України, що купує електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам, і в даному випадку ним є "Чернігівобленерго"), а населення потім відшкодовує ці витрати ЗАТ ВТФ "Сіверянка". Тому гарантувати якість надаваних послуг, як це передбачається для виробників чи виконавців комунальних послуг, підприємство аж ніяк не може.
Щодо задоволення позовних вимог стосовно відшкодування ЗАТ ВТФ "Сіверянка" моральної шкоди в сумі 3000 грн., то відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Дії ЗАТ ВТФ "Сіверянка" по відключенню не були неправомірними, а отже, немає також законних підстав для задоволення позовних вимог стосовно відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача звернула також увагу на неправомірність зробленого головним лікарем КЛПЗ № 3, де перебувала на лікуванні позивачка, Шмаковим Ю.Г. висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку захворювання позивачки і "нервового стресу, сильного душевного хвилювання ОСОБА_1. 14.03.07р.", адже
відповідно до Закону України "Про судову експертизу" такі висновки мають виносити судові експерти, а ніяк не лікарі ЛПЗ. Тому вважає, що такий "висновок" не може бути взятий судом до уваги, адже доказування відповідно до ст.ст.59, 60 ЦПК України мають бути отримані належним чином і не можуть грунтуватися на припущеннях.
Щодо задоволення позовних вимог стосовно відшкодування ЗАТ ВТФ "Сіверянка" майнової шкоди у вигляді витрат на лікування в сумі 442,93 грн., то представник відповідача зазначила, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала своїми неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Та що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність повного складу правопорушення, як то: шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди; причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди; вини.
В діях ЗАТ ВТФ "Сіверянка" по відключенню електроенергії ОСОБА_1. ознак протиправної поведінки не було, винності його дій немає, причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди немає, отже, воно не є заподіювачем шкоди. Тому немає також законних підстав і для задоволення позовних вимог стосовно відшкодування майнової шкоди у вигляді витрат на лікування в сумі 442,93 грн.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи зі слідуючих підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1. разом зі своїми дітьми з 26.11.91 року проживає в гуртожитку ЗАТ ВТФ „Сіверянка" за адресою: АДРЕСА_1.
Отримані комунальні послуги позивачка, як і інші мешканці вказаних будинків, оплачує безпосередньо в бухгалтерії ЗАТ ВТФ „Сіверянка".
Як підтвердила позивачка, до звернення її до суду з даним позовом на підтвердження внесення оплати за всі комунальні послуги, що надаються, в бухгалтерії ЗАТ ВТФ „Сіверянка" видавалась лише одна загальна квитанція до прибуткового касового ордера, в графі „Підстава" якої зазначалось лише „квартплата". При цьому не відомо за яку саме комунальну послугу, за який період, за якими тарифами, в якому розмірі вносилася оплата.
Після звернення позивачки до суду відповідач почав надавати платіжний документ, в якому зазначені види нарахування та оплати по наданих послугах.
Однак, з наданих та оглянутих у судовому засіданні розрахунково-платіжних документах, вбачається, що заначені документи надаються нерегулярно, що в свою чергу також не спростовано представником відповідача.
Представник відповідача також зазначив, що з позивачкою не укладався договір з надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 30 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" державне регулювання цін/тарифів базується, зокрема, на таких основних принципах:
відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів" споживачі мають право на доступну та достовірну інформацію про надану послугу та ціну наданої послуги.
Статтею 21 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що „виконавець зобов'язаний надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін (тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості, тощо).
Згідно зі ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Статтею 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниця цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
За таких обставин вимога позивачки про зобов'язання ЗАТ ВТФ „Сіверянка" укласти з нею договори про надання житлово-комунальних послуг підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивачки про зобов'язання відповідача надавати їй платіжні документи окремо для сплати за кожну комунальну послугу, суд вважає, що дана вимога не грунтується на вимогах закону та вважає за достатнє зобов'язати відповідача надавати щомісячно розрахунковий документ вже розробленого зразка, на всі комунальні послуги, що надаються, задовольнивши позов у цій частині частково.
Відповідно до п. 5 ст 4 ЗУ „Про захист прав споживачів" споживач право на відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави задоволення своїх вимог чи заперечень.
Наданими суду доказами не підтверджується обставина завдання позивачці матеріальної та моральної шкоди у вигляді погіршення стану здоров'я та здійснених витрат на лікування в зв'язку з протиправними діями відповідача, чи внаслідок неналежного надання споживачу послуг, крім того, позивачка не ставить вимог про візнання дій відповідача неправомірними.
За вказаних обставин у задоволенні цієї частини вимог ОСОБА_1. належить відмовити.
Щодо заяви позивачки про залишення без розгляду вимог в частині відшкодування шкоди по переплаті за теплопостачання з 26.12.06 р. по 26.01.07 р., суд вважає за можливе таку заяву задовольнити, оскільки право звернення з такою вимогою до суду передбачене ст.207 ЦПК України і залишення позовної вимоги без розгляду не позбавляє її можливості звернення з такою ж вимогою до суду в подальшому.
Також з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8-50 грн. на користь держави та 7-50 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення, пропорціно до задоволених вимог - на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 74, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 5, 15 Закону України „Про захист прав споживачів”, ст.ст. 20, 21, 30, 32 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” укласти з ОСОБА_1договір про надання житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” надавати ОСОБА_1щомісячно розрахунковий документ, розробленого ним зразка, на комунальні послуги, що надаються та підлягають оплаті.
Вимоги в частині відшкодування шкоди по переплаті за теплопостачання з 26.12.06 р. по 26.01.07 р. залишити без розгляду.
Стягнути з ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” 8-50 грн. судового збору на користь держави.
Стягнути з ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” на користь ОСОБА_17-50 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпеченнясудового розгляду справи.
У решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя