Справа № № 1815/2621/2012

Номер провадження 1/1815/206/2012

П О С Т А Н О В А

17 липня 2012 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суду Сумської області в складі:

Головуючого судді: Шунько Г.О.,

при секретарі Грабарь Л.В.,

за участю прокурора Маценко С.О.,

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни кримінальну справу відносно:

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

смт. Липова Долина Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого барменом в кафе-бар «Лавровий лист» м. Ромни, , мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимий.

у зв'язку із вчиненням злочину передбаченого ст.286 ч. 2, 185 ч.2, 304 КК України, -

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт. Липова Долина Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2 раніше не судимий.

у зв'язку із вчиненням злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

03 липня 2012 року до суду надійшла названа кримінальна справа.

Прокурор доповів справу і висловила думку про можливість призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_1, і ОСОБА_6, висловили думку, що справу не можливо призначити до судового розгляду, так як на досудовому слідстві порушене право обвинуваченого ОСОБА_4 на захист, про що виклали в письмовому клопотанні, яке долучили до справи.

Обвинувачений ОСОБА_5, вирішення заявленого клопотання поклав на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали думку прокурора і просили суд призначити справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, думку прокурора про відхилення клопотання захисту про направлення справи на додаткове розслідування, вивчивши матеріали кримінальної справи, дійшов до висновку про повернення справи на додаткове розслідування виходячи з наступного.

Згідно ст. 246 ч. 1 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Згідно роз'яснення, яке містить у п. 3 постанови №2 Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року « Про практику застосування судами законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування» кримінальна справа у будь - якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо: при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист.

Згідно ст. 370 ч. 2 п.3 КПК України порушення права обвинуваченого на захист являється істотним порушенням вимог КПК України.

Згідно роз'яснення п. 7 постанови № 8 Пленуму Верховного суду України « Про судове експертизу в кримінальних і цивільних справа» від 30 травня 1997 року судам слід мати на увазі, що порушення передбачених ст. 197 КПК України прав обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи під час дізнання чи попереднього слідства може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування, коли поновити ці права в судовому засіданні неможливо.

12 червня 2012 року слідчим призначена авто - технічна експертиза (т.2 а.с. 65) проте в супереч вимогам ст. 197 КПК України з постановою про призначення експертизи до її проведення ОСОБА_4 ознайомлений не був. З постановою про призначення експертизи ОСОБА_7 ознайомлений лише 19 червня 2012 року тобто після проведення експертизи 18 червня 2012 року.

У даному випадку слідчий порушив права обвинуваченого ОСОБА_6 на захист. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому і виправданому права на захист відповідно до положень ст. 59 ч. 2 ст. 63 і п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України й чинного КПК України є однією з основних засад судочинства, важливою гарантією об'єктивного розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.

Слідчий призначив експертизу з порушеннями вимог ст. 196 і 197 КПК України без дотриманням права обвинуваченого на захист.

Згідно ст. 197 КПК України при призначення та проведенні експертизи обвинувачений вправі, зокрема заявити відвід експерту, і просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб; просити про постановку перед експертом додаткових питань; давати пояснення експерту; пред'являти додаткові документи.. У силу ст. 53 КПК України слідчі органи, прокурор і суд зобов'язані роз'яснити особам, що беруть участь у справі їх права і можливість здійснення цих прав.

Проте в супереч вимогам цих статей, обвинувачений ОСОБА_4 на досудовому слідстві був позбавлений можливості в реалізації своїх прав на захист. Як вбачається з матеріалів справи, слідчий при призначенні авто технічної експертизи, проведення якої в справах про дорожні транспортні пригоди є обов'язковою, постанову про призначення експертизи направив керівнику НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області. Попередньо, відомостей про експерта не отримав від керівника і до відому обвинуваченого і потерпілого не поставив. Рішення про допуск в якості експерта у справі повинен прийматися слідчим, який призначив експертизу, після з'ясування, чи не є ця особа залежною від обвинуваченого, потерпілого та чи немає підстав для її відводу відповідно до ст. 54, 62, ч. 7 ст. 75 КПК України та ст.11 Закону України « Про судову експертизі.» По даній справі доручення проведення експертизи - експерту Крічко Д.П. вирішено керівником НДЕКЦ Бородай А.М. (т.2 а. с. 66).

На аркуші справи 67 т. 2 обвинувачений ОСОБА_4. зазначив, що на вирішення експертизи надані не всі вихідні дані. Зазначено, що видимість дороги складає 24,85 м., проте при відтворенні обстановки та обставин подій 09.06.2012 року, було встановлено, що видимість межі проїзної частини та узбіччя становить 4 м., сама вказана відстань є загальною видимістю дороги яка має враховуватись при проведенні експертизи. Вважає, що при проведенні обстановки та обставин подій 09.06.2012 року, експерт КрічкоД.П. проявив упередженість та не об'єктивність при визначенні загальної видимості дороги, у зв'язку з чим він йому не довіряє і просив слідчого призначити повторну експертизу по даній справі, в іншій установі, з включенням до вихідних даних, встановлених при відтворенні обстановки та обставин подій 09.06.2012 року, зокрема щодо загальної видимості дороги, яка зафіксована в протоколі - 34 м. Також заявив відвід експерту Крічко Д.П. з огляду на його упередженість та не об'єктивність.

У даному випадку слідчий порушив право ОСОБА_4 на захист, на досудовому слідстві, бо не надав можливості заявити відвід експерту, просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб; просити про постановку перед експертом додаткових питань; давати пояснення експерту про інші вихідні дані. За наявності в матеріалах справи різних вихідних даних щодо обставин події, (т.2 а.с. 67) слідчий не поставив питання перед експертом дати висновки з кожного варіанту окремо, як це має бути відповідно до роз'яснення, що мітиться в п. 19 постанови № 14 Пленуму Верховного суду України « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.»

Авто-технічна експертиза від 18 червня 2012 року по справі слідчим проведена з істотним порушенням вимог КПК України.

Істотне порушення вимог КПК України яке за своїм змістом не може бути усунуто в судовому засіданні так як перед її проведенням по справі необхідно проводити слідчі дії: а саме необхідно звернутися до керівника експертної установи де повинна проводитися авто технічна експертиза; отримати дані щодо конкретного експерта який буде проводити експертизу і нести персональну відповідальність за наданий ним висновок; ознайомити учасників справи відповідно обвинуваченого і потерпілого з даними експерта так як висновок стосується їх інтересів; за результатами прийняти рішення про допуск особи як експерта до участі у справі або ж про відмову у допуску; за участю експерта допущеного до проведення авто технічної експертизи в порядку ст.196 - 198 КПК України, обвинуваченого, провести відтворення обстановки та обставин події дорожньої транспортної пригоди по встановленню усіх вихідних даних дорожньої транспортної пригоди; запропонувати подати питання які вони бажають порушити перед експертом, і винести постанову про проведення авто технічної експертизи, де зазначити всі вихідні дані як сторони обвинувачення так і захисту і відповідні запитання. На думку суду, запропонований порядок призначення і проведення експертизи узгоджується з основними принципами судочинства, забезпечує виконання вимог ст. 16-1, 196, 197, 198 КПК України й реалізацію права на захист на досудовому слідстві..

Суд звертає увагу і на те, що протокол відтворення обстановки і обставин події від 6 червня 2012 року (а.с. 61 т. 2 ) не відповідає вимогам 194, 195 КПК України бо складено неохайно,

судовий експерт Крічко Д.П., зазначений як спеціаліст ОСОБА_10; понятого ОСОБА_11 не зазначено адресу проживання; під час відтворення від захисника ОСОБА_12, мали місце зауваження; процесуальне становище ОСОБА_4 зазначив як обвинувачений станом на 9 червня 2012 року, а кримінальна справа відносно нього порушена тільки 19 червня 2012 року (т.2 а.с.83) У постанові про призначення експертизи, (а.с. 65 т. 2 ) слідчий не зазначив всі вихідні дані як зі сторони обвинувачення так і захисту і не поставив питання перед експертом дати висновки з кожного варіанту окремо; у постанові про відмову в задоволенні клопотання (а.с. 69 т. 2) слідчий вдався до оцінки показів обвинуваченого чим порушив ст..16-1 і 22 КПК України.

Аналогічно, слідчий призначив товарознавчу експертизу по справі 7 червня 2012 року( т. 2 а.с.140) Експертиза проведена 11 червня 2012 року, (т.2 а.с. 143-154) а з постановою про призначення експертизи обвинувачений ознайомлений 19.06.2012 року, (т.2 а.с. 142) Має місце порушення права на захист у обвинуваченого ОСОБА_4

Таким чином, суд дійшов висновку про не можливість призначення справи до судового розгляду.

Згідно ст. 244 ч. 1 п. 6 КПК України за результатами досудового розгляду справи суддя своєю постановою приймає одне з рішень про направлення справи на додаткове розслідування.

Керуючись ст. ст. 237 - 245 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Направити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.286 ч. 2, 185 ч.2, 304 КК України та ОСОБА_5 за ст. 185 ч. 2 КК України на додаткове розслідування прокурору Липоводолинського району Сумської області для виконання слідчих дій які викладені у мотивувальній частині постанови.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд

Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Шунько