У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Перегінець Л.В.
Суддів: Горблянського Я.Д., Меленко О.Є.
Секретаря Балагури М.О.
з участю апелянта ОСОБА_1, представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.04.2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.04.2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти в твердому грошовому розмірі по 1000,0 грн. на утримання дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 02.11.2011 року.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 в спеціальний фонд Державного бюджету України 214,60 грн. судового збору.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин у справі. Зокрема, вказує на те, що згідно податкової
_____________________________________________________________________________
Справа №2/0907/7983/2011 Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.
Провадження №22ц/0990/1315/2012 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
Категорія 48
декларації за 2011 рік, яку було подано апелянтом до ДПІ м.Івано-Франківську, сума чистого оподатковуваного доходу апелянта становить 2200,0 грн., а сума загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності - 312220,98 грн. Однак, при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі суд першої інстанції не врахував той факт, що поняття обсягу виручки приватного підприємця і його середній заробіток (або дохід) не аналогічні за змістом і не можуть слугувати підставою для визначення розміру аліментів.
Крім того, судом не враховано існування обставин, передбачених ст.182 СК України, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів. Так, апелянт зазначає, що згідно довідки ДРАЦС реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 25.04.2012 року №577/03-16 ОСОБА_1 має намір зареєструвати шлюб з громадянкою ОСОБА_6, з якою апелянт вже тривалий час проживає, веде спільне господарство та виховує дочку майбутньої дружини - ОСОБА_7 Також апелянт вказує, що згідно медичної довідки від 30.04.2012 року №б/н ОСОБА_6 перебуває у стані вагітності. Дані обставини апелянт вважає суттєвими і такими, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів. Відтак просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.04.2012 року скасувати та постановити нове, яким призначити аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дочкою ОСОБА_4 18-річного віку.
У засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів.
Позивач доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просить в задоволенні скарги відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що згідно Свідоцтва про одруження, 28.07.1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєструвано шлюб (а.с.3).
ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народилась дочка - ОСОБА_4 (а.с.4).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст.184 СК України та з огляду на мінливість, нерегулярність доходів відповідача, який є підприємцем. З таким висновком погоджується і колегія суддів, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст.с.180,181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно свідоцтва про народження від 02.05.2002 року, ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Як встановлено судом, неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю. Про способи виконання обов'язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися.
Згідно ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 06.10.2009 року №21190000000021040 ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю, відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо визначення розміру аліментів в порядку ст.184 СК України (а.с.34).
Відповідно до вимог ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст. 57,ч.2 ст.59, ст.60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Наведені стороною доводи не можна вважати беззаперечними підставами для зменшення розміру аліментів, визначених судом. Участь у вихованні та утриманні неповнолітньої дочки його майбутньої дружини - ОСОБА_6 та вагітності останньої вказують на обов'язки, які можуть виникнути в апелянта у майбутньому, однак не є юридичними фактами на даний час. Суд першої інстанції на підставі зібраних доказів про стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та враховуючи фактичні потреби дитини, дійшов правильного висновку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.04.2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді: Горблянський Я.Д.
Меленко О.Є.