КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-918/08 р. Головуючий у першій інстанції: Карапута Л.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бараненка І.І., Маслія В.І.,
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.05.2007 року по справі за його позовом до Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання постанови нечинною, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адмінпозовом до Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання нечинною постанови ВДВС про накладення на нього штрафу за невиконання розпорядження державного виконавця про звільнення орендованого не житлового приміщення за наказом Господарського суду Чернігівської області.
При цьому позивач посилався на нібито незаконні дії ДВС під час виконання ними наказу Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2007 року про накладення на позивача штрафу, як на директора ЧДСГМТС.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.05.2007 року позивачу відмовлено у відкритті провадження з підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення. Вважає, що суд неправомірно відмовив у відкритті провадження по справі, оскільки відповідачем на нього було накладено штраф, як на фізичну особу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ст. 3 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються постанова ДВС Чернігівського міського управління юстиції, що прийнята на підставі наказу Господарського суду Чернігівської області.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського провадження, а тому не підлягає розгляду в адміністративному провадженні. Колегія суддів приходить до аналогічного висновку, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 2 ст. 85 Закону).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуємі позивачем дії державної виконавчої служби, а саме накладення штрафу на ОСОБА_1, були здійсненні при виконанні наказу Господарського суду Чернігівської області, і позивач вважає, що штраф за невиконання розпорядження державного виконавця повинен був накладений не на нього особисто, як на директора, а на підприємство, як юридичну особу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства
Отже, виходячи з вимог ст.ст. 157 та 181 КАС України ст. 85 Закону, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за непідвідомчістю правовідносин, в зв'язку з чим знаходить, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду, а тому повинен вирішуватися господарським судом.
Також, апеляційною інстанцією не приймаються до уваги доводи апелянта щодо накладення на нього штрафу як на фізичну особу, оскільки в постанові старшого державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського управління юстиції від 04.05.2007 року чітко зазначено: «…накласти штраф на директора ЧДСГМТС - ОСОБА_1 …». Тобто, в даному випадку позивач виступає як посадова особа суб'єкта господарювання.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Тому, апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.05.2007 року по справі за його позовом до Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання постанови нечинною, необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись, ст.ст. 155, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1- відмовити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.05.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
.