ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-а-622/11

Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"16" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "15" березня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 15 березня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано дії відповідача протиправними.

Зобов"язано управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_4 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 25% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 07 серпня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність проведення спірної доплати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До того ж, за твердженням Управління, судом першої інстанції при розгляді цієї справи не було взято до уваги відсутність у відповідача джерел для здійснення виплат, призначених позивачеві згідно з оскаржуваними рішеннями.

Колегія суддів, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області, віднесена до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивачка отримує виплати згідно зі ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача на ст. 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", якою Кабінету Міністрів надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати не узгоджуються з вимогами, викладеними в Конституції України.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та №836 від 26.07.1996р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Зобов"язавши відповідача виплачувати кошти без зазначення кінцевої дати, суд не порушив права відповідача, оскільки орган Пенсійного фонду України зобов"язаний здійснювати такі нарахування до втрати такого права позивачем.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постнову Володимирецького районного суду Рівненської області від "15" березня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: А.Ю.Бучик

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна,28,Володимирець,Рівненська область,34300