ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. Справа № 13/113-11

Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг", м. Бровари Київської області (далі -ТОВ "Оптіма-лізинг"),

на рішення господарського суду Київської області від 31.10.2011 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012

зі справи № 13/113-11

за позовом приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м. Київ (далі -ПАТ "ПРОСТО-страхування")

до ТОВ "Оптіма-лізинг"

про стягнення 28 040 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ПАТ "ПРОСТО-страхування" -Карпова С.Б.,

ТОВ "Оптіма-лізинг" - Граба Ю.І.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ПРОСТО-страхування" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Оптіма-лізинг" 28 040 грн. страхового відшкодування у порядку регресу, що мотивований виплатою позивачем відповідного страхового відшкодування ОСОБА_4 за договором добровільного страхування транспортних засобів від 13.06.2007 № АТК 120885.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.10.2011 (суддя Наріжний С.Ю.) позов задоволено частково, з ТОВ "Оптіма-лізинг" стягнуто: 2 540 грн. збитків; 25,40 грн. державного мита і 21,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 (колегія суддів у складі: суддя Разіна Т.І. -головуючий, судді Дзюбко П.О., Сотнікова С.В.) зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови в задоволенні позову і в зазначеній частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

ТОВ "Оптіма-лізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області з огляду на порушення попередніми судовими інстанціями приписів Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) і Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі -Закон) та невірною оцінкою ними доказів зі справи.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ПРОСТО-страхування" заперечує проти її доводів і просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 13.06.2007 ПАТ "ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_4 уклали договір № АТК 120885 добровільного страхування транспортного засобу -автомобілю "Honda Accord" (державний номер НОМЕР_1);

- 23.05.2008 у місті Києві на вул. Васильківській, 42 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля "Ford" (державний номер НОМЕР_2), яким керувала ОСОБА_5, та автомобіля "Honda Accord" (державний номер НОМЕР_1), яким керувала ОСОБА_4;

- ДТП, яка відбулась 23.05.2008, була визнана страховою, про що позивачем 09.06.2008 складено страхового акта;

- згідно з постановою Голосіївського районного суду в місті Києві від 24.05.2008 у справі № 3-22802/10 ДТП (у результаті якої пошкоджено автомобіль позивача) сталася з огляду на порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306;

- ОСОБА_5 на момент скоєння ДТП перебувала в трудових відносинах з ТОВ "Оптима-Лізинг" та виконувала свої службові обов'язки;

- відповідно до довідки Головного управління ДАІ МВС України в м. Києві від 24.10.2011 № 10/16480 станом на 23.05.2008 автомобіль "Ford" (державний номер НОМЕР_2) належав ТОВ "Оптима-Лізинг";

- відповідно до звіту від 02.06.2008 № 593 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "Естімейт" (кваліфікаційне свідоцтво № 6294/07, видане Фондом державного майна України), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Honda Accord" (державний номер НОМЕР_1), становить 23 339,66 грн. без ПДВ;

- у розрахунку страхового відшкодування позивача від 09.07.2008 № 10600 зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Honda Accord" (державний номер НОМЕР_1) становить 28 040 грн.;

- ПАТ "ПРОСТО-страхування" виплатив страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля "Honda Accord" (державний номер НОМЕР_1) у сумі 28 040 грн. за платіжним дорученням від 10.07.2008 № 14456, що є фактичними витратами позивача, які пов'язані з даним страховим випадком;

- на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, що може бути заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб, за участю автомобіля "Honda Accord" (державний номер НОМЕР_1) була застрахована закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Галактика" (далі -ЗАТ "СК "Галактика", страховик) за полісом № ВС/3587951 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до зазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, встановлено у розмірі 25500 грн., розмір франшизи -нуль гривень.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 993, 1187, 1191 ЦК України, статей 1, 37 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" мотивовано необхідністю відшкодування позивачеві в порядку регресу понесених ним витрат лише у сумі 2 540 грн. з посиланням на те, що ТОВ "Оптіма-лізинг" є відповідальним перед потерпілим лише в сумі, "не покритій" полісом № ВС/35879513587951 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У прийнятті постанови апеляційний господарський суд з урахуванням приписів статей 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, статей 1, 27 Закону України "Про страхування" та статей 3, 9, 35 Закону виходив з обов'язку відповідача компенсувати позивачеві виплачене останнім страхове відшкодування у повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до статті 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, у вирішенні даного спору попередні судові інстанції повинні були:

- врахувати, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, що може бути заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб, була застрахована ЗАТ "СК "Галактика" за полісом № ВС/3587951 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- з огляду на наведене вирішити питання щодо необхідності залучення до участі у справі співвідповідача -ЗАТ "СК "Галактика" як страховика за полісом № ВС/3587951, чого здійснено не було, хоча ТОВ "Оптіма-лізинг" у своїх запереченнях на позов наполягало на тому, що воно не є належним відповідачем за заявленими позовними вимогами у даній справі (а.с.66);

- з урахуванням приписів чинного законодавства стосовно умов та порядку здійснення страхового відшкодування з'ясувати межі відповідальності кожного з відповідачів, а звідси -й наявність підстав для задоволення позову у справі.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди, не врахувавши наведеного, припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 31.10.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 зі справи № 13/113-11 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Суддя В. Москаленко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко