ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2012 р. Справа № 5013/298/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Хандуріна М.І.,
суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база 78"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2012
у справі господарського суду№ 5013/298/12 Кіровоградської області
за заявоюДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база 78"
про визнання банкрутом,
за участю представників сторін:
голови ліквідаційної комісії ДП Хлібна база 78" - Сергієнко С.О. (наказ від 23.01.2011 № 31), представника - ОСОБА_5 (дов. від 02.07.2012),
встановив:
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2012 (суддя Деревінська Л.В.) заяву ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база 78" про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернуто без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 (колегія суддів у складі: Виноградник О.М. -головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.) ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2012 залишено без змін.
В касаційній скарзі Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база 78" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду, матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 34, 43 ГПК України, ст.ст. 7-9, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 59 ГК України, ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, повертаючи без розгляду заяву ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база 78" про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції встановив, що до заяви не додані докази дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, яка є необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.03.2012 голова ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Хлібна база № 78" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання боржника - дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Хлібна база № 78" банкрутом в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Запис про рішення засновників про ліквідацію дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Хлібна база № 78" внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" 27.10.2010.
Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) якщо вартості майна -боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст. 51 Закону є дотримання боржником вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації юридичної особи.
Зокрема, згідно з частиною 4 ст. 105 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
За приписами частини 3 ст. 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
За приписами частини 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України (далі -ГК України), яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу та затвердження його відповідно до ст.111 ГК України. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.
Дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, за правилами статті 51 спеціального Закону. Вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.
Відповідно до частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, повертаючи заява про порушення справи про банкрутство без розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані вимоги чинного законодавства не виконані. Оголошення про ліквідацію ДП опубліковане в газеті "Урядовий кур'єр", в той час як спеціалізованим друкованим засобом масової інформації згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців" (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали) є видання спеціалізованого уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до вимог вказаного Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру. Цим органом є Бюлетень державної реєстрації.
Крім того, судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази інформування органу ДПІ про ліквідацію боржника у встановленому законодавством порядку.
Такий порядок передбачений податковим законодавством та Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 111 вказаного Закону позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.
В пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України також закріплено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно пункту 78.1.7. частини 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Судами встановлено, що до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні ст. 60 Господарського кодексу України), зокрема контролюючі органи, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.
Так судами встановлено, що ліквідаційною комісією не виконано вимоги п.8.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до вимог якого юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків, у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.
Відповідно до пункту 8.2 вказаного Порядку у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання, зокрема, заяви за формою N 8-ОПП від платника податків.
Виходячи з викладеного, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до п.6 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що боржник проінформував ДПІ про ліквідацію підприємства в порядку та в строки, передбачені Порядком, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що головою ліквідаційної комісії боржника не дотримано позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону.
У зв'язку із викладеним місцевий суд дійшов правомірного, обґрунтованого та такого, що відповідає нормам законодавства про банкрутство висновку про повернення без розгляду заяви Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база 78" про порушення справи про банкрутство Підприємства, який також правомірно підтриманий апеляційним судом.
Доводи скаржника про необхідність повідомлення податкового органу про ліквідацію підприємства закріплені у Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженому наказом ДПА України лише 11.12.2011, в той час як запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про рішення засновника про ліквідацію внесено 27.10.2010, не може бути прийняте до уваги. Так, аналогічні вимоги щодо повідомлення органу ДПІ про ліквідацію платника податків містяться у п. 8.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України № 80 від 19.02.1998.
Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.
Повернення заяви про порушення спр