Справа № 22 - 2597 / 2007р.                                  Головуючий у 1 інстанції: Ніколова I.С,

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"01 " серпня 2007 року                                                                                       м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:      Полякова О.З.,

Суддів:                  Онищенка Е.А.

Глазкової О.Г., При секретарі:    Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2007 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2004 року ЗАТ "УМЗ" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку.

В позові зазначав, що 20 січня 2003 року між ним та відповідачем було укладено договори № 1041080 та № 1041087 про надання послуг мобільного зв'язку з додатковими угодами до них, терміном на 365 днів. Для використання відповідачу були надані телефони НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а також лицьовий рахунок 1.10656568 для проведення розрахунків.

Згідно з п.3.2. Договору рахунки за послуги Абонент повинен сплачувати у строк до 15 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим. Також абонент повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6 % від вартості мобільного зв'язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв'язку.

Відповідно до 1.4. Додаткових угод при достроковому припинені дії Основних договорів за ініціативою абонента або з ініціативи УМЗ (у випадку несплати за рахунками) відповідач повинен сплатити штраф з розрахунку 1300 грн. / 365 діб за кожний день, що залишився до закінчення строку дії договору.

Однак, виставлені за період з 01.04.2003 року по 01.08.2003 року рахунки до теперішнього часу не сплачені відповідачем, а тому сума заборгованості зі зборами ПФУ становить 278 грн. 84 коп.

У зв'язку з періодичними виникненнями заборгованості на лицьовому рахунку відповідача надання послуг зв'язку автоматично призупинялось з 12.02.2003 року по 24.03.2003 року, тобто до оплати рахунків та з 11.04.2003 року, після чого на підставі п.п.

2.4.2 Договорів виставлялись рахунки тільки за збереження телефонного номеру в мережі, до розірвання договорів, тобто до 30.07.2003 року.

01.08.2003 року відповідачу були виставлені рахунки на сплату штрафів, згідно п.п. 1.1, 1.4 Додаткових угод, кожин з яких складає 1061 грн. 37 коп.

З огляду на вищевикладене, просили суд стягнути з відповідача на свою користь 278 грн. 84 коп заборгованості за надані послуги мобільного звязку за період з 01.04.2003 року по 01.08.2003 року, штраф за дострокове припинення договорів загальною суму 2122 грн. 74 коп., а також 3 % річних за невиконання грошових зобовячзань в сумі 31 грн. 78 коп., а всього 2484 грн. 36 коп.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня

2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ „Український

мобільний зв'язок" заборгованість за послуги мобільного зв'язку в сумі 2433 грн. 36 коп.,

судові витрати в розмірі 51 грн., а всього 2484 грн. 36 коп.                 

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент звернення до суду відповідач не виконав зобов'язання за договором по оплаті боргу за надані послуги, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і ця сума становила 278 грн. 84 коп. Таким чином, вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за надані послуги та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не суперечать вимогам ст.ст. 526, 527 ЦК України.

Вимоги ж позивача, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 31 грн. 78 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідають вимогам ст. 625 ЦК України. Всього сума заборгованості складає ( 278 грн. 84 коп. + 31 грн. 78 коп. ) 300 грн. 52 коп.

Між тим в частині стягнення з ОСОБА_1 суми штрафу, згідно п.1.4 Додаткових угод , за дострокове припинення договорів в розмірі 2 122 грн. 74 коп. судова колегія погодитись не може.

Відповідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України сторона, яка приймає участь у справі повинна довести суду ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.

На думку судової колегія позивач не довів, що з ОСОБА_1 укладалася додаткова угода. Матеріали справи не містять такої угоди.

Надані позивачем додаткові угоди за № 1041087 та за № 1041080 не свідчать про те, що вони укладені саме з ОСОБА_1Додаткові угоди не містять назви абонента, та крім того мають явно різні підписи.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що позивач вимагаючи стягнути з

відповідача суми штрафу не довів в ході судового розгляду, підстави для задоволення цих

вимог і тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.    

Посилання апеляційної скарги на те, що з позивачем взагалі не укладався основний договір про надання послуг є безпідставними та такими , що не відповідають матеріалам справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні з вищенаведених підстав.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ,317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2007 року по цій справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» заборгованість за послуги мобільного зв'язку та пеню в сумі 300 гри. 52 коп., держмито в розмірі 51 грн.

В задоволенні інших вимог ЗАТ «УМЗ» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.