3

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„10" липня 2012р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Соколовського В.М.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Гринчак В.І.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виселення з квартири АДРЕСА_1, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Яремчанського міського суду від 28 травня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виселення з квартири АДРЕСА_1, оскільки дана квартира згідно свідоцтва про право власності від 09.07.2003 року, виданого Коломийським МБТІ, належить їм на праві приватної спільної сумісної власності у рівних частках. Згідно довідки виконкому Ворохтянської селищної ради від 09.12.2002 року в цій квартирі зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 У 2003 році ОСОБА_4 за усною домовленістю дозволила відповідачу проживати в даній квартирі до 2010 року. Однак, після спливу цього строку у травні 2010 року відповідачу було запропоновано звільнити вказану квартиру та направлено нотаріусом ОСОБА_7 письмову вимогу про звільнення квартири в строк до 12.07.2010 року. Оскільки відповідач квартиру не звільнила і не збирається звільняти, договір найму з нею не укладався, а ОСОБА_4 зі своєю сім'єю має намір там проживати та здійснити ремонт, то з підстав ст. 169 ЖК України та ст. 811 ЦК України просила виселити відповідача із незаконно займаної квартири, як наймача.

Рішенням Яремчанського міського суду від 28 травня 2012 року у позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, ________________________________________________________________________________

Справа № 2/0917/33/2012 Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В.

Провадження 22ц/0990/1349/2012 Суддя-доповідач Соколовський В.М.

Категорія 42

вказуючи на його незаконність та необґрунтованість, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема апелянт зазначає, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не укладався. Договір найму жилого приміщення між сторонами також не укладався, а була тільки усна домовленість про тимчасове проживання ОСОБА_2 у даній квартирі. Суд не взяв до уваги ст.109 ЖК України, оскільки відповідач зайняла квартиру самоправно, то в порядку ч.3 ст. 116 ЖК України вона підлягає виселенню без надання іншого житла. З цих підстав просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 - ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала з наведених вище мотивів та просила задовольнити в повному об'ємі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 скаргу не визнали, вважають її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта на підтримку скарги, заперечення проти скарги відповідача та її представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності від 09.07. 2003 року, виданого Коломийським МБТІ, на праві спільної сумісної приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належить по ? частці квартири АДРЕСА_1 Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у 2004 році вселилась в спірну квартиру на підставі усної домовленості з власницею ОСОБА_4 про її купівлю за 900 доларів США, що підтверджується поясненнями самої ОСОБА_4, які містяться у відмовних матеріалах № 113 Яремчанського МВ УМВС. Приїхавши у 2010 році із-за кордону, ОСОБА_4 відмовилась посвідчити та зареєструвати договір купівлі-продажу даної квартири у встановленому законом порядку та запропонувала відповідачу добровільно виселитись із займаної спірної квартири. На що остання відмовилась, оскільки вважала, що купила спірну квартиру.

Позивачі звернулись в суд про виселення відповідача з підстав ст. 169 ЖК України та ст. 811 ЦК України, як наймача, з яким договір найму не укладався, оскільки відповідач відмовилась виселятися з квартири.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки вірно вважав, що позов заявлений не з тих підстав, оскільки відповідач не є наймачем спірної квартири, а позивачі являються власниками спірної квартири. Тому позов про виселення слід було заявляти за нормами цивільного законодавства, яке регламентує права власності осіб на нерухоме майно.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_5 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з підстав статтей 109, 116 ЖК України, оскільки відповідач вселилася у спірну квартиру самоправно і підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи обставини справи та аналізуючи законодавство, яке регламентує спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку; що суд першої інстанції вмотивовано відмовив у позові за безпідставністю заявлених вимог та відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вимоги апеляційної скарги заявлені не з тих самих підстав, які заявлені в позовній заяві до суду першої інстанції.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду від 28 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий-суддя        В.М. Соколовський

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин