ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"03" жовтня 2006 р. | Справа № 7/195-3188 |
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом Прокурора Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17, Тернопільської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Струсів Авто-1962", с. Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області
за участю представника:
прокурор: Свачій Марія Іванівна - прокурор відділу облпрокуратури, посвідчення № 57;
позивача: Баланова Марія Матвіївна, довіреність № 04/267 від 11.09.06 р. .
Суть справи:
Прокурор Теребовлянського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Струсів Авто-1962" 54633,68 грн. недоїмки, з яких 17954,73 грн. по страхових внесках, 20280,20 грн. штрафних санкціях та 16398,75 грн. пені.
Відповідно до ст. 64 ГПК України сторони належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи.
Учасникам судового процесу роз’яснено його права та обов’язки передбачені ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України)
Відповідач участь повноважного представника в засіданні не забезпечив, витребуваних ухвалами суду від 07.08.06р. 12.09.2006р. та від 26.09.06р. відзиву на позов не подав.
Позивач також не подав витребуваних ухвалами суду від 07.08.06р. 12.09.2006р. та від 26.09.06р. обґрунтованого розрахунку суми позову та доказів на його підтвердження. Представник в засіданні доводив , що іншого розрахунку ніж є в матеріалах справи надати не може, і надав пояснення суду , що заявлена до стягнення недоїмка складає: 15636 грн. страхових внесків за період з 01.01.2001р. по 29.06.2002р. та нараховано 3220 грн. пені , підтвердженням чого є акт перевірки від 16.07.2002р., за період з 01.07.2002р. по 01.02.2006 р. не сплачено 2319 грн. страхових внесків,13179 грн. пені та 20280 грн. штрафних санкцій , підтвердженням чого є акт перевірки від 28.03.2006р. №14 та рішення №№30,31,32 від 28.03.2006 р.. Пояснень щодо порядку обліку недоїмки по страхових внесках та порядку проведення зарахування сум платежів які сплачуються платником суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов слід залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки:
- відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом;
- згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку, такими доказами є акт документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти та статті, рішення про застосування санкцій та пені передбачені “Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України” затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001р. № 053-2989 розроблена на виконання Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( втратила чинність на підставі постанови № 21-1 від 19.12.2003р.) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція) прийняту на виконання Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон України) , вимоги про сплату недоїмки, розрахунки зобов’язання зі сплати збору , у яких платник самостійно зазначає обчислені суми зобов’язання, дані картки особового рахунку платника по розділу 1 в якій обліковуються зобов’язання та їх погашення , які виникли після 01.01.2004 р. та розділу 2, в якому обліковуються дані про погашення зобов’язань які виникли до 01.01.2004р..
Позивач на підтвердження недоїмки, яка виникла в період з 01.01.2001р. по 29.06.2002р., подав акт перевірки від 16.07.2002р. проведеної на предмет нарахування та своєчасності сплати відповідачем страхових внесків, яким встановлено несвоєчасну сплату 15636 грн. внесків за що нараховано 3220,47 грн. пені та зобов’язано платника сплатити дані суми до 11.01.2005р.. При цьому в акті не обґрунтовуються підстави встановлення відстрочення платежу (розстрочення) та по яких внесках виникла заборгованість ( 32% чи 1-2%) , а також не надано рішення про нарахування пені. Враховуючи порядок стягнення недоїмки, згідно чинного на той час законодавства, розстрочення боргу надавалося органами пенсійного фонду під проценти без стягнення санкцій (пені), згідно Порядку проведення органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування” затвердженого постановою правління ПФ України від 12.03.2001р. №7 . З даних картки особового рахунку платника по розділу 2 виведеної станом на 29.03.2006р. випливає, що станом на 01.01.2004р. за ним рахувалася недоїмка в сумі 27329 грн., та наявна була переплата в сумі 2780 грн. ( пояснень щодо такої переплати суду не надано)у зв’язку з чим борг складав 24549 грн., а на грудень 2005р. платником сплачено по даному розділу 32792,53 грн., тобто набагато більшу суму ніж сама недоїмка ( позивач не пояснив суду в рахунок яких платежів зарахувалася сума 5463,53 грн., якщо по розділу недоїмка яка виникла до 01.01.2004р. погашена в сумі 27329грн.) . В розрахунку штрафних санкцій позивач підтверджує ,що недоїмка 27329 грн., в сумі якої включена і сума заявлена до стягнення , погашена станом на 29.09.2005р., тобто раніше терміну встановленого в акті перевірки (11.01.2005р.). Пояснень щодо того , де обліковується сума недоїмки 15636 грн. за період з 01.01.2001р. по 29.06.2002р. як непогашена станом на день розгляду спору , позивач суду належними доказами не довів.
Не надав позивач доказів за який період нарахована та несплачена платником сума 2319 грн. страхових внесків із зазначенням виду та розміру внесків ( 32% чи 1-2%), а саме до 01.01.2004р. чи після цієї дати . Дані факти є суттєвими , оскільки до 01.01.2004р. внески сплачувалися в розмірі пропорційно виплаченій заробітній платі , а з прийняттям Закону України ( п.6. ст..19, п.6.ст.20) та Інструкції (пп.5.1.6. п.5.1.) , незалежно від виплати заробітної плати. Посилання позивача на період зазначений в акті перевірки від 28.03.2006р., а саме з 01.07.2002р. по 01.02.2006 р. унеможливлює встановити коли виникла дана сума зобов’язання та який порядок застосовується для нарахування, сплати та стягнення даного внеску.
У зв’язку з вищевикладеним , не можливо встановити і правомірність застосування санкцій та нарахування пені без документального підтвердження періоду виникнення сум зобов’язання, з врахуванням діючого законодавства на час їх виникнення та дати його сплати .
Оскільки, позивач без поважних причин не подав на вимогу суду витребуваних ухвалами суду від 07.08.06р., 12.09.2006р. та від 26.09.06р. матеріалів, а саме: обґрунтованого розрахунку суми позову із зазначенням періоду виникнення зобов’язання та по яких платежах (32% чи 1-5% з зазначенням їх сум), розрахунку штрафних санкцій та підстави їх застосування, Розрахункові відомості по страхових внесках, що мають суттєве значення для вирішення спору, без яких суд не має можливості всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи та розглянути спір по суті, а тому позов залишається без розгляду .
Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Позов залишити без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Копію ухвали направити сторонам та прокурору Теребовлянського району Тернопільської області.
Суддя М.С. Стадник