ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4277/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: Троценко О.О. Мешко О.Ф. Олійник Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування рішення відповідача №357 від 28.03.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2012р. Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та просить скасувати рішення відповідача № 357 від 28.03.2012р. про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 5431 грн. 16 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.03.2012р. відповідачем винесено рішення № 357 про застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 54311, 54грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 5431 грн. 54 коп. Позивач вважає нарахування штрафних санкцій незаконним та безпідставним, оскільки даний звіт був складений за новою формою на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який вступив в дію з 01.01.2011р., але при складанні звіту за січень 2011р. було допущено технічну помилку а саме: в графі 6.1.2 не було зазначено суму нарахованого внеску 54311 грн. 54 коп. В подальшому, при складанні звіту за лютий 2011р. позивачем було виправлено технічну помилку шляхом донарахування єдиного внеску та у графі 6.1.2 звіту за лютий сума нарахованого внеску була збільшена на 54311грн. 54 коп.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак 06.06.2012р. надав клопотання до канцелярії суду про розгляд справи без участі представника управління та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. У запереченнях на позов посилається на те, що проведеною перевіркою було встановлено, що позивачем у січні 2011р. у графі 3.1.2 Таблиці 1 додатку 4 Звіту не було відображено нарахований єдиний внесок у розмірі 36, 3% визначеної бази нарахування, відхилення складає - 54311грн. 54 коп. У зв'язку з виявленнями порушеннями відповідачем було складено акт перевірки та прийнято рішення № 357 від 28.03.2012р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску до позивача на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Частиною 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яке бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи наведене, клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника управління, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представників позивача, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради взято на облік 05.08.1993р. в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язаний у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011р., своєчасно та в повному нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені цим законом строки єдиний внесок.

Позивачем 21.02.2012р. до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було подано звіт про нарахування єдиного внеску за січень 2011р., де у графі 3.1.2 не було відображено нарахований єдиний внесок у розмірі 36, 3% визначеної бази нарахування. (а.с. 51-52).

З 13.03.2012р. по 28.03.2012р. Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проводилась планова перевірка позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахування та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008р. до 01.02.2012р. за результатами якої було складено акт № 49 та встановлено порушення, а саме: платником у графі 6.1.2 Таблиці 1 додатку 4 Звіту 4 за січень 2011р. не відображено нарахований єдиний внесок, встановлений для бюджетних установ у розмірі 36, 3% визначеної бази нарахування, відхилення складає 5434, 54грн. (а.с. 7-27).

Зазначене порушення було усунуто в подальшому позивачем самостійно шляхом збільшення графи 6.1.2 Таблиці 1 додатку 4 у Звіті за лютий 2011р. на суму 54311, 54грн., який був поданий до Пенсійного фонду України 18.03.2011р., що підтверджується копією відповідного звіту. (а.с. 64-67).

У ході судового розгляду справи представниками позивача підтверджено факт не відображення у звіті за січень 2011р. нарахованого єдиного внеску у графі 6.1.2 Таблиці 1 додатку 4 суми - 54311, 54грн., про що також свідчить і зміст копії відповідного звіту за січень 2011р. (а.с. 51-52).

28.03.2012р. на підставі зазначеного акту перевірки та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» начальником управління було прийнято рішення № 357 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійним фондом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5431, 16грн. (а.с. 46).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що за донарахування територіальним органом Пенсійним фондом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою з якою це повноваження надано.

З урахуванням аналізу вищенаведених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення № 357 від 28.03.2012р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску до позивача відповідачем прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України з урахуванням Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-УІ від 08.07.2010р.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а за ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у4 справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ході судового розгляду справи представниками позивача не було доведено відсутність вчиненого ним порушення належними та допустимими доказами, навпаки, матеріалами справи та поясненнями представників позивача підтверджено факт своєчасно не нарахованого єдиного внеску за січень 2011р., який в подальшому був відображений у звіті за лютий 2011р., що не спростовано представниками позивача в судовому засіданні.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська № 357 від 28.03.2012р. є необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Отже, судові витрати , понесені позивачем по сплаті судового збору, не підлягають стягненню з Державного бюджету України з урахуванням вимог ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та того, що дане рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування рішення відповідача №357 від 28.03.2012р. - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 11.06.2012р.

Суддя С.О. Конєва