1

2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Фединяка В.Д.,Томин О.О.

секретаря Гринчак В.І.

з участю представника апелянта ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні дорогою шляхом знесення огорожі та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 травня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні дорогою по АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі та стягнення моральної шкоди заподіяної неправомірними діями відповідача щодо перешкод в користуванні дорогою.

Позивач свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3 здійснюючи будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 самовільно захопила частину земельної ділянки яка виділена під проїзд, в результаті чого ширина проїзду зменшилась із 8м до 6м, що створює їй перешкоди в користуванні дорогою.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 23 травня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов»язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод в користуванні дорогою навпроти будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 17 грн. державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість висновків суду та неповне з'ясування обставин справи.

________________________________________________________________________________

Справа №2/0909/1842/2011 Головуючий у 1 інстанції Хільчук І.І.

Провадження № 22ц/0990/1282/2012 Доповідач Пнівчук О.В.

Категорія 45

Апелянт зазначила, що згідно відповіді управління містобудування та архітектури від 05 липня 2011 року ширина дороги між будинками АДРЕСА_1 повинна становити 9 метрів. Однак за час ведення будівництва сторонами порушені розміри земельних ділянок в сторону збільшення за рахунок проїжджої частини дороги, у зв»язку із чим фактична ширина проїзду становить 6 метрів. Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17 травня 2011 року ОСОБА_3 захопила земельну ділянку розміром 0,0059 га, а позивачка захопила 0,0091 га. Отже позивачка також захопила частину дороги.

Жодних перешкод в користуванні дорогою немає. Позивач кожного дня безперешкодно виїжджає зі свого подвір»я на автомобілі, крім того як на подвір»я ОСОБА_3 так і на подвір»я ОСОБА_2 неодноразово заїжджали вантажні та ремонтні автомобілі

Апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, позивач ОСОБА_2 заперечила вимоги апелянта, посилаючись на обгрунтованість висновків суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається що, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_2 і їй відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю виданого 13 січня 1998 року за вказаною адресою належить земельна ділянка площею 0,063 га. (а.с. 9). Відповідач ОСОБА_3 здійснює будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, який знаходиться навпроти житлового будинку ОСОБА_2 і їх земельні ділянки розділені проїздом - вулицею Скоропадського.

ОСОБА_2 пред»явила позов до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні дорогою шляхом знесення огорожі та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів того, що ОСОБА_3 самовільно захопила частину земельної ділянки, яка виділена під дорогу по вул. Скоропадського.

Так, постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Коломийської міської ради від 27.05.2011 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення - штраф за самовільне захоплення земельної ділянки площею 0,0059 га по АДРЕСА_1. (а.с. 4, 5). Разом з тим, не зважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності відповідач не бажає знести встановлену огорожу та звільнити самовільно захоплену земельну ділянку для можливості використання її за призначенням як проїжджою частиною по вул. Скоропадського в м. Коломия.

Так, за клопотанням ОСОБА_3 судом першої інстанції було призначено земельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку експертного дослідження, встановлено, що ширина проїжджої частини (дороги) по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та на 1,8 м за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 та в кінці заїзду ширина заїзду зменшилась на 3 м за рахунок земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с.39).

Таким чином, факт самовільного захоплення з боку ОСОБА_3 частини проїзду по вул. Скоропадського в м. Коломия знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а також доведено що в результаті звуження частини проїзду для ОСОБА_2 створюються перешкоди в користуванні заїздом.

Посилання апелянта на те, що зменшення ширини проїзду має місце також за рахунок збільшення земельної ділянки ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки апелянт вправі у встановленому законом порядку ставити питання про усунення перешкод у користуванні проїздом з боку ОСОБА_2 Разом з тим, зазначені обставини не спростовують висновок суду про зобов»язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні дорогою шляхом знесення самовільно встановленої огорожі.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 травня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Пнівчук О.В.

Судді: Томин О.О.

Фединяк В.Д.