УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2007р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого-судді Ладики ЯЛ.,
суддів Гандзюка В.П., Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
засудженого ОСОБА_1
розглянувши 17 вересня 2007р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 7 червня 2007 року,-
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Івано-Франківська, житель АДРЕСА_1, освіта середня, неодружений, непрацюючий, несудимий, громадянин України, -засуджений за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України визначено йому остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід залишено засудженому попередньо обраний - тримання під вартою. Строк відбуття покарання визначено рахувати з 13.05.2006 року. Постановлено частково задовольнити цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_2. - його матері ОСОБА_3., стягнувши на її користь з законного представника засудженого ОСОБА_4. 1500грн. моральної шкоди.
Постановлено також відмовити потерпілому ОСОБА_5. у задоволенні його позову до засудженого та його представника ОСОБА_4. про стягнення коштів, затрачених на лікування.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 26 січня 2006 року в м. Івано-Франківську, на вул. Південний бульвар, діючи у змові з невстановленими слідством особами, вирішив заволодіти майном потерпілого ОСОБА_2. Підійшовши до останнього, вдарив його кулаком в обличчя, а потім відкрито викрав
Справа № 11-378/2007р. Головуючий у І інстанції Кишакевич Л.Ю.
Категорія ст. 187 ч.2 КК України Доповідач Ладика Я.І.
з кишені штанів потерпілого належний йому мобільний телефон вартістю 1045грн. та сім-карту вартістю 50грн., на рахунку якої було 12грн. При цьому заподіяв йому легкі тілесні ушкодження та матеріальну шкоду на суму 1107грн.
Окрім цього, ОСОБА_1 21 лютого 2006 року, знаходячись в с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради і діючи у змові з невстановленими слідством особами, вирішив заволодіти майном потерпілого ОСОБА_5 Напавши на останнього та завдавши йому кулаками удари в обличчя, заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я. Після цього, заволодів його мобільним телефоном та іншим майном загальною вартістю 1850грн.
В поданій апеляції ОСОБА_1 посилається на свою непричетність до пограбування ОСОБА_2. та неправильну кваліфікацію його дій по розбою. Не погоджується з тим, що йому інкриміновано вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб. Окрім цього, вважає призначене йому покарання надто суворим. Просить застосувати щодо нього ст.75 КК України, давши йому можливість довести своє виправлення в умовах, не пов"язаних з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, обґрунтування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на належно зібраних і досліджених у судовому засіданні доказах.
Показаннями потерпілого ОСОБА_2. встановлено, що 26.01.2006 року, близько 20-ї години на вул. Південний Бульвар, до нього підійшли четверо хлопців, серед яких був і ОСОБА_1 Останній вдарив його кулаком в обличчя. Від удару він нахилився, після чого незнайомі завдали йому ще декілька ударів по голові. Потім обшукали і викрали з кишені мобільний телефон марки „Соні-Еріксон К-700".
Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_6, який був очевидцем пограбування ОСОБА_2.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що 21.02.2006 року в с. Вовчинець, його оточили п"ятеро хлопців, серед яких був ОСОБА_1 Останній завдав йому декілька ударів в обличчя, забрав мобільний телефон марки „Соні-Еріксон К-7501" і разом зі своїми спільниками втік з місця події. Всі п"ятеро діяли узгоджено.
На узгодженість учасників розбійного нападу вказують також показання свідка ОСОБА_7., дані ним на досудовому слідстві, достовірність яких суд перевірив у судовому засіданні.
Показаннями свідка ОСОБА_8 оголошеними в судовому засіданні, встановлено, що в кінці січня 2006 року ОСОБА_1 запропонував купити у нього мобільний телефон марки „Соні-Еріксон К-700". Він погодився, оскільки його родич ОСОБА_9 просив придбати такий телефон. За телефон ОСОБА_9 дав йому 600грн., а ще 300 обіцяв доплатити, якщо він принесе йому відповідні документи та зарядний пристрій.
Показаннями свідка ОСОБА_9. встановлено, що ОСОБА_8 запропонував йому купити мобільний телефон марки „Соні-Еріксон К-700" за 900грн. Він заплатив ОСОБА_8. 600грн., а решту обіцяв доплатити коли ОСОБА_8 принесе зарядний пристрій та інструкцію. Згодом до нього додому прийшов сам ОСОБА_1, сказав, що він від ОСОБА_8 і передав йому зарядний пристрій та інструкцію. Оскільки ОСОБА_1 не приніс гарантійного талона, то він доплатив йому тільки 250грн.
Показаннями свідка ОСОБА_10 встановлено, що він у кінці лютого 2006 року придбав у ОСОБА_1 мобільний телефон марки „Соні-Еріксон К-700 І".
З протоколів пред'явлення осіб для впізнання вбачається, що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 впізнали ОСОБА_1, як особу, яка відповідно 26 січня та 21 лютого 2006 року завдала їм удари в обличчя та викрала мобільні телефони (т.1, а.с.65; т.2, а.с.42).
На винуватість ОСОБА_1 у злочинах, за які його засуджено вказують також висновки судово-медичних експертиз потерпілих (т.1, а.с.72-73; т.2, а.с.62), речові докази -мобільні телефони (т.1, а.с.35-36; т.2, а.с.15-16) та інші докази в їх сукупності.
Суд обґрунтовано дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про його непричетність до пограбування ОСОБА_2. та неправильну кваліфікацію його дій по розбійному нападу на ОСОБА_5 спростовуються зібраними по справі доказами, його показання в цій частині є недостовірними і спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності та справедливого покарання за вчинене.
Суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 та ч.2 ст.187 КК України.
Призначене йому покарання відповідає вимогам ст.ст. 65, 66, 69 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. Застосувавши ст.69 КК України, суд врахував вік ОСОБА_1 та його позитивні характеристики за місцем проживання і призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч.2 ст.186 та ч.2 ст.187 КК України. Разом з тим, суд не залишив поза увагою і ту обставину, що ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів (т.2, а.с.84).
Апеляційних підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 7 червня 2007 року - без змін.