Справа № 10-393                                                         Суддя 1 інстанції .Ребров С О.

Категорія:  ст.  358 ч.2 КК України                             Доповідач: Смірнова В. В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді                                                       Смірнової В. В.

суддів                                                                            Мозговенка В.В.,  Артамонова О.О..

з участю прокурора                                                     Сімонян А. У.

захисник                                                                       ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку апеляцію захисника ОСОБА_1.  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судді Будьоннівського районного суду м.  Донецька від 25 червня 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця с.  Орвьяниця Дубровицького району Ровенської області,  українця,  громадянина України,  з вищою юридичною освітою,  не одруженого,  працює на посаді слідчого СВ Пролетарського РВ Донецького МУ МУМВС України в Донецькій області,  не судимого,  який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  368 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні слідчого СВ прокуратури Донецької області знаходиться кримінальна справа,  яка була порушена щодо ОСОБА_2 22 червня 2007 року за ознаками злочину передбаченого  ст.  368 ч.2 КК України.

22.06.2007 року на підставі  ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного злочину було затримано ОСОБА_2

25.06.2007року органами досудового слідства ОСОБА_2пред'явлено обвинувачення у скоєні злочину передбаченого  ст.  368 ч.2 КК України,  а саме,  в тому,  що він на посаді представника влади та посадової особи,  займаючи відповідальне становище,  з корисних мотивів,  проводячи перевірку згідно  ст. 97 КПК України за заявою ОСОБА_3 від 16.04.2007 р. про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4.  та ОСОБА_5. за викрадення 16.04.2007 р. майна яке належало ОСОБА_3. та ОСОБА_6  вирішив отримати хабара у сумі 1200 доларів США,  яке було поєднане з вимаганням,  від ОСОБА_4.  та ОСОБА_5. Так,  22.06.2007 p.,  знаходячись біля входу в магазин №146 „АТБ",  який знаходиться за адресою; м.  Донецьк,  вул. . Щетиніна,  б.20-в у Пролетарському районі м.  Донецька,  згідно з попередньою домовленістю між ОСОБА_4

.  и ОСОБА_2.,  ОСОБА_4  передав хабара ОСОБА_2,  а останній отримав від нього у сумі 3000 грн,  за вирішення питання про не притягнення ОСОБА_4.  та ОСОБА_5. до кримінальної відповідальності.

Постановою судці Будьоннівського районного суду м.  Донецька від 25 червня 2007 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В апеляції захисника ОСОБА_1  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2ставиться питання про скасування постанови суду як безпідставної і не мотивованої. Апелянт вказує на те,  що органами досудового слідства було порушено право обвинуваченого ОСОБА_2на захи ст.  Крім того,  згідно протоколу огляду ОСОБА_2. було затримано у 7 год.55 хвилин,  однак протокол затримання було складено у 15 год.50 хвилин,  тобто через 6 годин,  після його затримання. А також,  судом не враховано те,  що обвинувачений раніше не судимий,  за місцем роботи характеризується позитивно,  є особою яка постраждала від аварії на ЧАЕС та страждає хронічними захворюваннями.

Заслухавши доповідача,  захисника ОСОБА_1  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2. який підтримав доводи апеляції,  думку прокурора,  який відстоював законність та обґрунтованість постанови суду,  просив постанову залишити без змін,  ознайомившись з витребуваними матеріалами справи,  на підставі яких був застосований запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого,  колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області вважає,  що апеляція захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину,  за який передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки.

Підозра обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину є обгрунтованою,  бо в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законному порядку достатні дані,  які вказують на наявність ознак злочину,  інкримінованого органами досудового слідства.

Судом при розгляді подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2була прийнята до уваги загроза втечі,  про яку свідчить можливий строк покарання за інкримінований злочин.

Обираючи відносно ОСОБА_2такий запобіжний захід,  як утримання під вартою,  суд виходив з тяжкості злочину інкримінованого йому,  та з огляду на забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки обвинуваченого,  запобігання перешкод слідству по справі та запобігання продовження злочинної діяльності.

Доводи апеляції захисника ОСОБА_1  в інтересах ОСОБА_2 про те,  що суд обираючи запобіжний захід не врахував,  що він раніше не судимий,  позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання,  працює в правоохоронних органах не можуть бути підставою для обрання чи зміни запобіжного заходу не пов'язаного з утриманням під вартою,  і повинні враховуватися разом з іншими обставинами передбаченими  ст.  ст. 148, 150, 155 КПК України. При цьому досліджувати докази,  давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти доведеність або недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину під час розгляду подання слідчого про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу суд першої інстанції не вправі.

Крім того,  суд розглядаючи питання про відмову в обрані запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2  згідно до вимог п.1 Пленуму Верховного Суду від 25 квітня 2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства",  дотримався вимог  ст.  155 КПК України та  ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і  ст.  14 КПК України,  відповідно до яких обмеження права особи на свободи й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

За таких обставин у суду не було підстав вважати,  що застосування більш м'яких,  ніж взяття під варту,  запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 в майбутньому з точки зору виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Колегією суддів не встановлено таких порушень прав ОСОБА_2 на захист,  які б позбавили чи обмежили його,  чи його захисників у здійсненні цього права,  і перешкодило чи могло перешкодити суду всебічно,  повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне і обгрунтовано судове рішення.

Враховуючи викладене,  колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області не знаходить підстав для скасування постанови суду та обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу ніж утримання під вартою.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області , -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2-залишити без задоволення.

Постанову судді Будьоннівського районного суду м.  Донецька від 25 червня 2007 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає,  на ухвалу не може бути внесено подання прокурора.