Справа    22ц-2758/07                    Головуючий в суді першої інстанції Зайцев Л.М.

Доповідач в суді апеляційної інстанції Медведева Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2007 року                                   Колегія суддів судової палати у цивільних

справах апеляційного суду Луганської області в складі :

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів                - Маляренко І.Б.

Яресько       А.В. при секретарі -Супоневої    Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Май" в Старобільському районі Луганської області / далі по тексту - СТОВ „Агро-Май" / на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 травня 2007 року по цивільній справі за позовом СТОВ „Агро-Май" до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА :

В апеляційній скарзі СТОВ „Агро-Май" посилаєьться на порушення судом норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання скасувати заочне рішення і ухвалити нове, яким вимоги задовольнити.

Оскаржуваним    рішенням    в    задоволенні    позову    відмовлено           за

необґрунтованістю у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Заперечення на апеляційну скаргу    від інших осіб, які беруть участь у справі, до суду не надано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

15 січня 2007 року позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „ Агро-Май" в Старобільському районі Луганської області в особі ліквідатора звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної шкоди.

У викладенні обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, зазначив, що постановою господарського суду Луганської області від 12.01.2006 року СТОВ „Агро-Май" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. За результатами інвентаризації матеріальних ціностей, підзвітних ОСОБА_1., який з 28.02.2000 року по 04.07.2005 року працював директором товариства, виявлено нестачу в сумі 6032,97 гривень. Відповідач зобов'язан прийняти всі заходи по відшкодуванню дебіторської заборгованості товариству, однак, він відмовляється оплатити вказану заборгованість. Просив стягнути з ОСОБА_1суму матеріальної шкоди.

В судовому засіданні представники позивича змінили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача 5156,97 гривень.

За   результатами   розгляду   цивільної   справи,   судом   першої   інстанції встановлені наступні обставини.

З 28.02.2000 року по 04.07.2005 року відповідач ОСОБА_1. працював в СТОВ „Агро-Май" на посаді директора.

З довідки СТОВ „Агро-Май" вбачається, що за період часу на 01.01.2005 року за ОСОБА_1. є заборгованість матеріальної шкоди в сумі 6032, 97 гривень.

З дослідженої в судовому засіданні касової книги видно, що ОСОБА_1. видавались грошові кошти.

В судовому засіданні встановлено, що з загальної суми позову, 2481,30 гривень є заробітною платою ОСОБА_1.. у зв'язку з чим суд першої інстанції вирішив відмовити в стягненні з відповідача цієї суми за необґрунтованістю.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 2675,67 гривень за пропуском строку позовної давності , суд першої інстанції виходив з того, що позивач виявив вказану дебіторську заборгованість за відповідачем більш року до звернення до суду, а саме станом на 01.08.2005 року.

Спір судом вирішено на підставі ч.2 ст.134, ст.233 КЗпП Украї ни, керуючись при цьому ст.ст. 10,11,209,210,212-215 ЦПК Украї ни.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.

Як встановлено рішенням суду, між сторонами у справі виникли правовідносини, які регулюються ч.2 ст.134 КЗпП України, яка передбачає випадки повної матеріальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи відповідача ОСОБА_1. було звільнено з СТОВ „ Агро-Май" 04 липня 2005 року. Товариство працювало, мало можливість протягом встановленого ч.3 ст.233 КЗпП України строку звернутися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1матеріальної шкоди, однак, в межах встановленого строку не звернулось.

При викладених обставинах суд першої інстанції правильно вирішив спір та відмовив позивачу в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на Закон України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безпідставі, так як, як було зазначено вище, між сторонами по даному позову визначені правовідносини, які регулюються законодавством про працю, строк звернення до суду обчислюється з моменту звільнення відповідача, а не з моменту призначення ліквідатора товариства.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, яка передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає,що сд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209,303,307,308,3 14,3 1 5 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Май" в Старобільському районі Луганської області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 травня 2007 року по цивільній справі за позовом СТОВ „Агро-Май" до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди, відхилити.

Рішення Старобільського» районного суду Луганської області від 03 травня 2007 року по цивільній справі за позовом СТОВ „Агро-Май" до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.