АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6414/12 Справа № 2-4968/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко В.М. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,

при секретарі -Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління Водопровідно-каналізаціного господарства», Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс»Павлоградської міської ради про зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 01.06.2011 року він отримав інформацію про те, що його засіб обліку води був знятий з абонентського обліку, оскільки він не здійснив періодичної повірки цього засобу, та з цього періоду йому нараховується оплата за послуги з водопостачання по встановленій нормі. Відносини між ним та КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» регулюються укладеним між ними договором № 1003511 від 10.03.2006 року про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення. Але вказаний договір не містить положень щодо проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, тоді як відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 року № 630 визначено, що послуги споживачу надаються згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору, форма якого затверджена зазначеною постановою. У зв'язку з чим він і вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просив визнати протиправною діяльність відповідача по нездійсненню демонтажу, періодичної повірки та монтажу засобу обліку води та по нарахуванню оплати за послуги водопостачання по нормі в період з 01.06.2011 року по 01.10.2011 року, зобов'язати відповідача здійснити демонтаж, періодичну повірку та монтаж його засобу обліку води, списати неправомірно нараховану заборгованість за надані послуги з водопостачання в розмірі 519,67 грн. та за період з 01.06.2011 року по 01.10.2011 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на праві приватної власності має квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в якій 30.0.2007 року встановив лічильник води крильчастий КВ -1,5 ПБВИ 407223.002-0(а.с.6.9,10), а відповідно до договору №1003511 від 10.03.2006 року отримує послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до акту № 613 від 24.05.2007 року про прийомку, опломбовування водоміру (а.с. 11) перша держповірка вказаного вище лічильника проведена 23.02.2007 року, тоді як наступна, відповідно до діючого законодавства, повинна була відбутися 23.02.2011 року, та до теперішнього часу проведена не була. У зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, неповірений лічильник був знятий 01.06.2011 року та позивачу з липня 2011 року нараховується плата за зазначені послуги згідно норм безоблікового споживання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 07.09.2007 року № 12-2662 вбачається, що періодична повірка, обслуговування та ремонт по будинкових приладів обліку здійснюється за рахунок підприємств, що надають послуги з централізованого водопостачання, якщо засоби обліку знаходяться у їх власності.

Якщо ж засоби обліку знаходяться у власності мешканців будинку, то періодична повірка, обслуговування та ремонт здійснюється за їх рахунок. Оскільки в квартирі позивача встановлений засіб обліку холодної води, який є його власністю, тому саме він зобов'язаний нести витрати, пов'язані з проведенням періодичної повірки цього засобу обліку.

З огляду на викладене суд дійшов до законного та обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в силу положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», п.16 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМ України від 12.07.2006 року № 959.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню воно не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: