АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження №10/2090/ 579 / 2012

Справа № 2035/318/2012 Головуючий 1 інстанції Нікуліна Л.П.

Категорія: ст.236-8 КПК України Суддя-доповідач Шабельніков С.К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.

суддів Плетньова В.В., Федюшиної Л.М.,

за участю прокурора - Зеленського А.О.,

апелянта - ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

27.12.2011 року начальником відділення провадження дізнання-заступником начальника Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковником Пелецьким В.О. порушено кримінальну справу за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.12.2011 року по вулиці Полтавський шлях у м. Харкові за участю військовослужбовця факультету військової підготовки Національного технічного університету «ХШ»прапорщика ОСОБА_2 та працівника ЗС України військової частини А0785 ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

07.03.2012 року ОСОБА_2 оскаржив вказану постанову до суду, посилаючись на те, що кримінальна справа порушена не стосовно конкретної особи згідно з вимогами ч. 3 ст. 98 КПК України, а за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, тобто без встановлення особи, яка його вчинила.

3 травня 2012 року постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова залишена без задоволення скарга ОСОБА_2 на постанову начальника відділення провадження дізнання -заступника начальника Харківського зонального відділу Військової служби дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.12.2011 року по вулиці Полтавський Шлях у м. Харкові за участю військовослужбовця факультету військової підготовки Національного технічного університету «ХШ»прапорщика ОСОБА_2 та працівника ЗС України військової частини А0785 ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

На цю постанову ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 травня 2012 року про залишення його скарги без задоволення, а справу направити на новий судовий розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова в іншому складі суду.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки суд не перевірив ряд обставин, а саме те, що кримінальна справа порушена некомпетентною особою та не відносно конкретної особи, а за фактом злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, тобто без встановлення особи, яка його вчинила; до теперішнього часу по справі незаконно проводиться дізнання органом, який відповідно п. 3 ст. 101 КПК України не уповноважений проводити дізнання по даній категорії по справі, проводяться слідчі дії, призначаються і проводяться експертизи. Зібрані в такий незаконний спосіб докази в подальшому не можна буде використовувати в процесі та покласти в основу вироку. Таким чином постанова судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 травня 2012 року винесена з порушенням вимог ст. ст. 98 и п. 3 ст. 101, 236-8 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді та пояснення участників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, перевіривши оскражувану постанову судді, відповідно до положень ст. 365 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція ОСОБА_2 не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.94,95,97,98 Кримінально-процесуального кодексу України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. При наявності приводів і підстав орган дізнання, слідчий, прокурор та суддя зобов'язані ухвалити постанову про порушення кримінальної справи.

Згідно ст.236-8 Кримінально-процесуального кодексу України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для ухвалення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Доводи апеляції ОСОБА_2, враховуючи його пояснення в суді апеляційної інстанції, стосуються лише питання, пов'язаного з наявністю або відсутністю компетенції особи, яка прийняла рішення про порушення кримінальної справи, з приводу чого на думку апелянта, суддя районного суду незаконно відмовив у задоволенні його скарги та не навів у своїй постанові певних мотивів.

З такими доводами ОСОБА_2, колегія суддів не може погодитись враховуючи, перш за все, фактичний зміст оскаржуваної постанови, в якій наведені відповідні мотивовані висновки судді, щодо можливості порушення кримінальної справи органом дізнання за ч. 1ст. 286 КК України з урахуванням норм, що містяться у ст.ст. 94, 97, 98, 101, ч.1 ст. 104 та ч. 1 ст. 108 КПК України (а.с. 28-30). Тобто такі висновки судді повністю спростовують вищевказані апеляційні доводи про незаконність оскаржуваної постанови від 03.05.2012 року.

Відповідно до п.3 ст.101 КПК України, органами дізнання є начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання -у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Силах України.

Згідно ч.1 ст. 113 КПК України, досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом.

Тому висновки судді щодо направлення через прокурора слідчому кримінальних справ, які порушені органом дізнання, для завершення досудового слідства, згідно з правилами про підслідність, передбаченими ст. 112 КПК України, - відповідають нормам чинного законодавства. При цьому належить враховувати, що питання про рух справи за підслідністю не є предметом розгляду у суді за скаргами, що подані у порядку ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні доводи ОСОБА_2 щодо незаконності оскаржуваної постанови судді та необхідності її скасування не підлягають задоволенню, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного кримінально-процесуального законодавства та спростовуються фактичними даними, встановленими судом першої інстанції, які існували на час порушення кримінальної справи.

Крім того, істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, внаслідок яких постанова судді підлягає скасуванню, колегією суддів також не встановлено.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 травня 2012 року, а тому у задоволенні апеляції ОСОБА_2 належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 362,365,366, 377, 382 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 травня 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_2 на постанову начальника відділення провадження дізнання -заступника начальника Харківського зонального відділу Військової служби дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.12.2011 року по вулиці Полтавський Шлях у м. Харкові за участю військовослужбовця факультету військової підготовки Національного технічного університету «ХШ»прапорщика ОСОБА_2 та працівника ЗС України військової частини А0785 ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України -залишити без зміни.

Головуючий

Судді: