УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4422/2012Головуючий суду першої інстанції:Берберов Д.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

"02" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБелинчук Т.Г.

СуддівІсаєва Г.А. Підлісної І.А.

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбест», ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист авторських прав,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на заочне рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 січня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

01 грудня 2011 року ТОВ «Олбест», ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 про захист авторських прав.

Свої вимоги мотивує тим, що позивачка ОСОБА_6 є автором статті на тему «ІНФОРМАЦІЯ_1», яку вона за договором про передачу виключних авторських прав передала ТОВ «Олбест». В червні 2011 року позивачі дізнались, що без їхньої згоди та відповідного оформлення використання авторських прав зазначену вище статтю було розміщено на сайті www.coolreferat.com, який належить відповідачу. Зазначеними діями позивачам було спричинено матеріальну та моральну шкоду, яку вони оцінюють у розмірі 9 850 грн. та 3000 грн., відповідно. Також позивачі просять заборонити відповідачу використовувати зазначену вище статтю у будь-який спосіб.

Заочним рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 січня 2012 року позов ТОВ «Олбест», ОСОБА_6 задоволено. Заборонено ОСОБА_7, в будь-якій формі використовувати статтю (повністю або її частини) на тему «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якої є ОСОБА_6 та майнові авторські права на яку передані за авторським договором від 12 січня 2011 року ТОВ «Олбест», в тому числі шляхом розміщення її на власному веб-сайті www.coolreferat.com. Стягнено з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн. Стягнено з ОСОБА_7 на користь ТОВ «Олбест» компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 9 850 грн., судові витрати у розмірі 1 537 грн. 99 грн., всього 11 387 грн. 99 коп. Стягнено з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 10 травня 2012 року заява ОСОБА_7 про перегляд заочного рішенням Сімферопольського райсуду АР Крим від 12 січня 2012 року залишена без задоволення ( а.с. 137)

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ставить питання про скасування заочного рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що заочне рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що сайт відповідача www.coolreferat.com організований за принципом файлообмінника - тобто, будь-який користувач мережі Інтернет має право вільно завантажувати на даний сайт будь-яку інформацію, а також переглядати та скачувати її. Також апелянт вказує, що стаття, нібито написана ОСОБА_6, насправді не є її твором, що підлягає захисту авторським правом, а є фактично плагіатом. Також зазначає, що авторський договір, який надали суду позивачі, є неукладеним, оскільки не містить усіх істотних умов, визначених законодавством для авторських договорів. На підставі викладеного скаржник просить задовольнити його апеляційну скаргу.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Олбест», ОСОБА_6 просять рішення суду залишити без змін, вважають його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є автором статті на тему «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до ч. 2 статті 11 Закону України № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» ( далі Закон № 3792-XII) авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

12 січня 2011 року між ТОВ «Олбест» та ОСОБА_6 укладено договір про передачу виключних майнових авторський права на статтю на тему «ІНФОРМАЦІЯ_1», за умовами якого ТОВ «Олбест» зобов'язалося розмістити її на власному сайті - www.allbest.ru ( а.с. 69-72). Додатком до вказаного договору є вищенаведена стаття яка зазначена у додатку № 2 (а.с. 74).

Доводи апеляційної скарги, що не доведено факт знаходження твору ОСОБА_6 на Інтернет-сторінці відповідача, колегія суддів вважає безпідставним та таким що не ґрунтується на чинному законодавстві України. Так, доказом знаходження твору ОСОБА_6 на Інтернет-сторінці відповідача, є протокол огляду веб-сайту в мережі Інтернет № 10Д-241 від 12.10.11 року, складений нотаріусом Російсько Федерації, який є належним та допустимим доказом та відповідає вимогам ст. 58, 59 ЦПК України.

У відповідності до ст.ст. 35, 102, 103 Основ законодавства Російської Федерації про нотаріат на прохання зацікавлених осіб нотаріус забезпечує докази, які необхідні в разі виникнення справи у суді, якщо є підстави вважати, що надання доказів згодом стане неможливим або складним. При цьому в порядку забезпечення доказів нотаріус проводить огляд доказів за місцем їх знаходження та оформляє результати огляду веб-сайту у вигляді протоколу.

Згідно ст. 108 Основ законодавства Російської Федерації про нотаріат, нотаріус забезпечує доказі, потрібні для веденгнгя справ в установах інших держав.

Протокол є належним доказом у справах в українських судових установах на підставі ч. 2 ст. 13 Міжнародної Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», учасницею якої є також Російська Федерація, від 22.01.1993 р., ратифікованої Україною 10.11.1994 р., відповідно до якої: «Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів».

Таким чином, протокол має статус офіційного документа, як на території Російської Федерації, так і в Україні, а тому є належним доказом по справі щодо захисту авторського права в судах України.

Апелянт також посилається на те, що на даний момент за вказаною в протоколі адресою твір ОСОБА_6 відсутній. Проте, загальновідомим фактом є те, що інформація, яка викладена у мережі Інтернет може бути змінена протягом кількох секунд адміністратором веб-ресурсу, або будь-якою іншою особою, що має доступ до адміністрування веб-сайту. У зв'язку з наведеним позивач правомірно застосував запобіжні заходи для забезпечення доказів шляхом складання Протоколу огляду веб-сайту відповідача.

Апелянт посилається на те, що його веб-сайт побудований за принципом файлообмінника, а тому відповідальності за інформацію, яка на ньому розміщена, він не несе.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів того, що його веб-сайт є файлообмінником, а за законодавством відповідальність за розміщену на веб-сайті інформацію несе саме власник веб-сайту.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 31 Постанови від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права та суміжних прав» убачається , що розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону N 3792-XII, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. Згідно зі статтею 1 Закону N 3792-XII відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону № 3792-XII, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону N 3792-XII).

При вирішенні відповідних спорів суд повинен установити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред'явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Неправомірне зберігання копії комп'ютерної програми в пам'яті електронного засобу (комп'ютера тощо) є порушенням майнового авторського права.

За аналогією також слідує зазначити роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у п. 12 Постанови від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», з яких убачається, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також; коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Доводи апелянта, що він не отримує від користувачів плату за користування власним веб-сайтом, не має правового значення. Проте, на веб-сайті відповідача розміщена реклама, що відображено у Протоколі огляду веб-сайту від 12.10.2011 року, за розміщення якої відповідач отримує винагороду.

Крім того, стаття ОСОБА_6 «ІНФОРМАЦІЯ_1» є одним із прикладів копіювання документів, які знаходяться на веб-сайті www.allbest.ru , власником якого є ТОВ «Олбест» з подальшим розміщенням (опублікуванням) на веб-сайті відповідача, а саме кількість робіт скопійованих з веб-сайту www.allbest.ru та розміщених на веб-сайті www.coolreferat.com становить понад 3 000 (три тисячі), що підтверджено додатку № 13 до Протоколу огляду веб-сайту в мережі Інтернет № 10Д-241 від 12.10.2011року.

Суд першої інстанції правомірно стягнув на користь ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди у розмірі 3000 грн., оскільки ОСОБА_6 є автором вищезазначеної статті, та саме ОСОБА_6 зазначено автором статті на веб-сайті www.allbest.ru.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що стаття є плагіатом , оскільки авторство ОСОБА_6 на статтю ніким неоспорене.

Доводи апелянта щодо оспорювання укладеного 12 січня 2011 року між ТОВ «Олбест» та ОСОБА_6 договору про передачу виключних майнових авторський права на статтю, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Апелянтом не надано колегії суддів, судових рішення з приводу недійсності авторського договору, укладеного між ТОВ «Олбест» та ОСОБА_6

Окрім того, сторонами авторського договору є ОСОБА_6 та ТОВ «Олбест», відповідач не має відношення до цього договору, а тому в нього відсутнє будь-яке право оспорювати чинність цього авторського договору.

Розмір стягнення компенсації за порушення майнових прав визначено на підставі положень пп. «г» п. 2 статті 52 Закону України № 3792-XII, та він є мінімальним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни заочного рішення суду.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено заочне рішення по справі на підставі доказів, наданих особами в порядку правил ЦПК України.

Суд першої інстанції постановив заочне рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що в силу ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.

Заочне рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.