Справа № 1-31

              2008р.                                                                                                                                                               

ВИРОК

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 

07 травня 2008 року        Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі головуючого                    Антоновського О.О. 

при секретарі                                  Бабій Л.І.

з участю прокурора                        Лобура В.П.

та адвоката                                      ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і жителя с. Новосілка, Заліщицького району, Тернопільської області, громадянина України, українця з освітою 5 класів, допризовника,  ніде не працюючого,  урядових нагород не має, не одруженого,   раніше не судимого, у злочині передбаченому ст 186 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

     07 березня 2008 року приблизно о 21 годині вечора ОСОБА_1 з метою відкритого викрадення чужого майна, на вул. с. Новосілка, Заліщицького району, підійшов до ОСОБА_3 і наніс один удар ногою по ногах ОСОБА_3 Від даного удару ОСОБА_3 впав, а ОСОБА_1 почав наносити удари руками по різних ділянках тіла та в обличчя потерпілого спричинивши потерпілому ОСОБА_3 легке тілесне ушкодження. При цьому ОСОБА_1 із задньої кишені джинсів у які був одягнений потерпілий ОСОБА_3, відкрито забрав 200 гривень. Після цього з викраденими грошима підсудний скрився.

   Підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненому злочині визнав повністю і суду пояснив, що він дійсно побив ОСОБА_3 та відкрито викрав у нього 200 гривень. Викрадені гроші підсудний використав для власних потреб.

   Винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненому злочині знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні матеріалами справи, показами потерпілого та свідків.

    Так потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні ствердив, що дійсно 07 березня 2008 року на вул. с. Новосілка, Заліщицького району, до нього підійшов підсудний ОСОБА_1, який побив його та забрав 200 гривень, які знаходилися у задній кишені джинсів.

   Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні ствердив, що він бачив як підсудний наносив удари кулаками в обличчя потерпілого ОСОБА_3, а потім забрав гроші у потерпілого. На запитання свідка за що він побив потерпілого та забрав гроші, підсудний нічого не відповів.

   Свідок ОСОБА_5 суду ствердила, що дійсно 07 березня 2008 року хлопці привели її сина, потерпілого ОСОБА_3, побитого, та сказали, що його побили невідомі люди. А 08.03.2008 року син розповів матері, що його побив ОСОБА_1 та забрав у нього 200 гривень.

    Із висновку судово-медичного експерта № 132 від 20.03.2008 року суду відомо, що діями підсудного ОСОБА_1 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 (див. а.с. 46). 

  Суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували  дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2 КК України так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого.

   Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що він вчинив тяжкий злочин, особу винного, а саме те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, що це неповнолітня особа, що підсудний щиро розкаюється у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю даного злочину, повністю відшкодував заподіяну шкоду, що потерпілий в судовому засіданні просить суд суворо не наказувати підсудного, так як він простив йому все.  А тому суд прийшов до переконання про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання. При обранні підсудному ОСОБА_1 мінімального покарання за ст. 186 ч. 2 КК України слід застосувати ст.ст. 104, 75, 76 КК України та звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 рік, та покласти на підсудного обов”язки, передбачені ст. 76 ч. 1 п. 2, 3, 4 КК України.

     Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 322 - 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

   Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та обрати покарання за даною статтею - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.ст. 104, 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки. Зобов”язати засудженого ОСОБА_1 не виїзджати  за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну місця проживання, роботи, або навчання, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

   Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про не виїзд.   

   Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд  Тернопільської обл. на протязі 15 діб через Заліщицький районний суд.

                                             Головуючий: підпис

                                                     Копія вірна:

Суддя Заліщицького

районного суду                                                            О.О. Антоновський