ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 2а-1274/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю сторін:

представників позивача: Федьківа В.Б., Турчин Л.В.,

представників відповідача: Данюк І.В., Довгої О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: ДП " Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"

про стягнення заборгованості в сумі 1729087,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1359452,29 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 57.1. статті 57, пункту 203.2. статті 203, статті 176 Податкового кодексу України не погашено податкові зобов'язання: по податку з доходів найманих працівників, а саме - донараховану пеню в сумі 37690,67 грн., по податку на прибуток у розмірі 258275,00 грн. та по податку на додану вартість в сумі 484175,51 грн. Загальна сума заборгованості становить 1359452,29 грн., внаслідок чого, просить суд винести рішення про стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

11.06.2012 року в судовому засіданні до початку розгляду справи по суті представником позивача надано суду заяву, в якій він просить з метою уточнення позовних вимог по податку на додану вартість, вважати за вірну суму 1063486,62 грн.

21.06.2012 року представником позивача надано суду заяву про зміну позовних вимог, яку він обгрунтовує тим, що в процесі здійснення господарської діяльності податковий борг відповідача істотно збільшився. Відповідно до якої представник позивача, просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1729087,06 грн., в тому числі по податку на прибуток підприємств в розмірі 258278,22 грн., з яких: 240811,05 грн. - за основним платежем, штрафні санкції в сумі 9756,00 грн. та пеня в розмірі 9511,17 грн., по податку на додану вартість на загальну суму 1433118,17 грн., з яких: штрафні санкції в сумі 65113,19 грн., пеня в розмірі 159745,03 грн. та по податку з доходів найманих працівників нарахована пеня в розмірі 37690,67 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року прийнято заяву позивача про зміну позовних вимог (№ 8418/10/-039/542 від 20.06.2012 року) до матеріалів адміністративної справи.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених безпосередньо в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог. Просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1729087,06 грн. визнали в повному обсязі та додатково пояснили, що у підприємства не має можливості сплатити борг у зв"язку із складним матеріальним становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення їх з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 22.06.1993 року відповідача зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридичну особу та взято на облік як платника податків ДПІ у м. Івано-Франківськ.

Згідно підпункту 180.1.1. пункту 180.1. статті 180 Кодексу платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 Кодексу.

Статтею 16.1.4. Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за період червень-жовтень 2010 року, за грудень 2010 року, за період квітень - грудень 2011 року та за період січень -квітень 2012 року, подавши податкові декларації по зазначеному податку за червень - жовтень 2010 року, за грудень 2010 року, за квітень - грудень 2011 року та за січень-квітень 2012 року на загальну суму 1208260,35 грн.

Стаття 57.1 Кодексу встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, всупереч вимогам Закону, відповідачем самостійно задекларовану ним суму сплачено не було.

Окрім того, за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість складено акт за № 885/15-2/08033772 від 16.03.2012 року, відповідно до якого встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість. Внаслідок чого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000161592 від 16.03.2012 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн.

Також, актом за № 10205/15-2/08033772 від 10.11.2011 року виявлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків та винесено податкове повідомлення-рішення за № 5822401502 від 10.11.2011 року про застосування штрафних санкцій на суму 64093,19 грн.

Таким чином загальна заборгованість зі сплати податку на додану вартість перед бюджетом становить 1433118,17 грн.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Кодексу платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті податку на прибуток за І квартал 2010 рік, за І квартал 2011 рік, подавши податкові декларації з даного податку за період І квартал 2010 року та за І квартал 2011 року на загальну суму 202089 грн.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідачем надано ДПІ у м. Івано-Франківську уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2009 року на суму 237689 грн.

Окрім того, згідно рішення за № 41 від 10.06.2011 року про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) позивачем надано відповідачу розстрочення сплати грошових зобов'язань по податку на прибуток на суму 248768,05 грн.

Рішенням за № 4 від 07.11.2011 року скасовано рішення за № 41 від 10.06.2011 року у зв'язку з несплатою розстроченої суми податкового боргу.

Підпунктом 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Кодексу податок на доходи фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 Кодексу являється платником податку на доходи фізичних осіб, як податковий агент щодо працюючих на підприємстві осіб.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно пункту 176.2. статті 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Актом за № 6139/23-2-08033772 від 02.08.2011 року про результати планової виїзної документальної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, відповідно до якого встановлено порушення вимог ст. 8, п.п. 16.3.2 п.16.3 ст. 16 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого донараховано пеню в сумі 37690,67 грн.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11. статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.1.1., частини 129.1. статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв"язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов"язання відповідачу нарахована пеня на загальну суму 169256,20 грн., в тому числі 9511,17 грн. - по податку на прибуток підприємств та 159745,03 грн. - по податку на додану вартість.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікових карток платника податків відповідача, станом на 31.12.2011 року та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

21.06.2012 року в судовому засіданні представником відповідача надано суду письмову заяву, в якій позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1729087,06 грн. визнає в повному обсязі, яку прийнято до матеріалів адміністративної справи.

Враховуючи повне визнання відповідачем адміністративного позову, а також те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1729087,06 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (код ЄДРПОУ 08033772), вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76000 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 1729087,06 грн. (один мільйон сімсот двадцять дев"ять тисяч вісімдесят сім гривень шість копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.06.2012 року.