Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2008 р. Справа № 11/338-04
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Лакіза В.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Власенка М.Г., копія пост. дов. №901 від 28.09.07 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1110 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 17.04.08 р. по справі № 11/338-04
за позовом Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського
до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 м. Харків,
про примусове виселення
встановила:
Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, відповідача, про примусове виселення з приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 15,8 кв.м.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2008 р. у справі №11/338-04 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Дюкарєва С.В., суддя Светлічний Ю.В.) клопотання відповідача (вх.№6339, 5435) про припинення провадження у справі відхилено.
Позов задоволено повністю.
Виселено відповідача з приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 15,8 кв.м. та передано приміщення позивачеві.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що: заявлені позивачем вимоги про примусове виселення за законом (стаття 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського процесуального кодексу) не могли бути заявлені як спосіб захисту права в даних правовідносинах, так як поняття "виселення" передбачене лише Житловим кодексом України, а підставами позову було зазначено договір оренди нежитлового приміщення між суб"єктами господарювання, а не договір найму житлового приміщення наймачем житла; не вирішивши клопотання відповідача про припинення провадження відповідним процесуальним документом, суд порушив імперативні вимоги процесуального закону.
Крім того, зазначає, що: суд не спростував доводи відповідача про чинність відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України договору оренди від 01.08.1999 р. за відсутності акту передачі орендованого майна; є хибними посилання суду на преюдиційність встановлених постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 р. по справі № 40/495-05 фактів видання наказу №89-3 та вказівку Мінкультури України не продовжувати договір оренди з СПД ФО ОСОБА_1 та на встановлений факт правонаступництва позивачем майнових праві Харківського державного інституту мистецтв, який було реорганізовано в червні 2004 р.
Також відповідач вказує: що підставою заявлених позовних вимог є доказ права власності позивача на орендоване відповідачем майно, який в матеріалах справи відсутній; відповідач не отримував повідомлення про небажання продовджувати договір оренди від 01.08.1999 р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовують, зокрема, тим, що відповідач ще в 1999 р. взяв на себе зобов"язання у разі припинення договору оренди №2 від 01.09.199 р. повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, однак після закінчення строку цього договору 02.08.2004 р. він займає орендоване за вказаним договором приміщення без достатніх правових підстав; вимоги СПД ФО ОСОБА_1. до Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського про зобов"язання укласти зазначений договір на новий термін та про визнання права СПД ФО ОСОБА_1. на користування орендованим за цим договором приміщенням, з якими він звертався до господарського суду Харківської області, не були задоволенні в судовому порядку.
Від відповідача 17.06.2008 р. надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов"язаної з нею справи №29/442-04 за позовом СПД ФО ОСОБА_1. до РВ ФДМУ по Харківській області про визнання дій держоргану такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, відхиляє його як необгрунтоване, оскільки вважає, що розгляд даної справи можливий до вирішення справи №29/442-04.
Крім того, 17.06.2008 р. від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю через стан здоров"я бути присутнім в даному судовому засіданні, яке колегія суддів також відхиляє як необгрунтоване.
Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представника позивача, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, 01 серпня 1999 р. між Харківським державним інститутом мистецтв (правонаступником якого є позивач), орендодавцем, та приватним підприємцем ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір оренди державного майна № 2 (далі договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування державне майно, яке знаходиться на балансі орендодавця -нежитлове приміщення загальною площею 15,8 м. кв., розташоване за адресою : АДРЕСА_1
Пунктом 10.1 договору оренди встановлено строк його дії - з 01.08.1999 р. до 01.08.2004 р. (5 років), а згідно з пунктом 10.4 вказаного договору до закінчення строку договору протягом одного місяця сторони розглядають питання продовження дії договору.
Відповідно до пункту 10.6 договору оренди цей договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено, а згідно з пунктом 5.4. цього договору орендар зобов"язаний в разі припинення договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу.
Як свідчать матеріали справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 р. по справі № 40/495-05 за позовом СПДФО ОСОБА_1. до Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, третя особа -РВ ФДМУ по Харківській області, про спонукання до переукладення договору оренди було встановлено факт того, що Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського отримав вказівку Міністерства культури та мистецтв України про непродовження договору оренди з СПД ФО ОСОБА_1., після чого протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди повідомив СПД ФО ОСОБА_1 про небажання продовжувати строк дії цього договору.
Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2006 р. у справі №16/164-05 за позовом СПД ФО ОСОБА_1. до Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського про спонукання до продовження дії договору оренди приміщення, яке було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2007 р., було встановлено факт повідомлення 08.07.2004 р. Харківським державним університом мистецтв ім. І. П. Котляревського суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1. про небажання продовжувати договір оренди та необхідність звільнити, у зв"язку з цим, орендоване за вказаним договором приміщення.
Ці судові рішення набрали законної сили і встановленні цими рішеннями факти відповідно до вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення знову при вирішенні даної справи.
А отже договір оренди припинив свою дію 01 серпня 2004 року в зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, повідомленням орендодавцем орендаря протягом місяця після закінчення строку дії договору про своє небажання продовжувати цей строк через намір власника приміщення використати його в навчальному процесі.
А тому, оскільки відповідач знаходиться в орендованому за договором оренди приміщенні без достатніх правових підстав, місцевий господарський суд цілком обгрунтованоо задовольним позов про примусове виселення відповідача із вказаного приміщення.
Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача в апеляційній скарзі про те, що вимоги про примусове виселення за законом (стаття 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського процесуального кодексу) не могли бути заявлені як спосіб захисту права в даних правовідносинах, оскільки вимога позивача про примусове виселення СПД ФО ОСОБА_1. з орендованого приміщення є фактично вимогою про припинення дій, що порушують права позивача, та про примусове виконання обов"язку, що відповідає встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України способам захисту цивільного права.
Також не може вважатися обгрунтованим і ствердження відповідача про те, що відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України договір оренди є чинним за відсутності акту передачі орендованого майна, зважаючи на таке.
Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України дійсно встановлено, що з моменту передачі наймачем наймодавцю предмету найму за відповідним актом (актом приймання-передачі) договір найму припиняється.
Проте сторони, укладаючи договір оренди 01 серпня 1999 р., відповідно до положень частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України самі врегулювали свої відносини щодо моменту припинення договору оренди, встановивши в пункті 10.6 цього договору, що він припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Посилання відповідача на хибність висновків місцевого господарського суду щодо преюдиційності встановлених постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 р. по справі № 40/495-05 фактів видання наказу №89-3, наявності вказівки Мінкультури України не продовжувати договір оренди з СПД ФО ОСОБА_1 та факт правонаступництва позивачем майнових прав Харківського державного інституту мистецтв, прямо суперечать положенням частини другої статті 35 Господарського процесуальногно кодексу України, якою встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Посилання відповідача на відсутність у позивача права вимоги про виселення зі спірного приміщення через відсутність права власності на орендоване приміщення є також необгрунтованим, оскільки позивач передав в оренду відповідачеві спірне приміщення, реалізуючи надане йому власником орендованого майна право оперативного управління цим майном, яке передбачає наявність у носія цього права такого повноваження як розпорядження закріпленим за ним майном в межах, встановлених законом та власником майна.
Вказуючи на те, що місцевий господарський суд не вирішив клопотання відповідача про припинення провадження у справі окремим процесуальним документом, а зазначив про нього лише в рішенні, чим порушив імперативні вимоги процесуального закону, відповідач не довів, яким чином суд першої інстанції порушив норми процесуального права і які саме імперативні вимоги цих норм, та яким чином це призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 77, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відхилити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2008 р. у справі №11/338-04 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Постанову в повному обсязі складено 23.06.2008 р.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Лакіза В.В.