ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

м. Київ

 29.05.2008 р.                                                                                                     № 10/282 

 

За позовом

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньогоОСОБА_2

 

до	1. Київського міського військового комісаріату

 

2. Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

 

про	перерахунок пенсії

 

 

Суддя П.О. Ковзель

 

Секретар Сулім А.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови в перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії, визнати за ОСОБА_2 право на перерахунок розміру пенсійного забезпечення, з якого нараховувались аліменти, та розміру пенсії в разі втрати годувальника відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів України прийнятих у 1996-2003 роках; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат провести перерахунок розміру аліментів, виходячи з розміру перерахованої ОСОБА_2. пенсії і виплатити недоплачену суму аліментів за минулий час з урахуванням: з 01.09.1999 до 31.12.2002 -40% надбавки посадового окладу, введеної Указом Президента України від 14.07.1999 №847/99; з 01.01.2003 до 31.12.2004 -100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 №173; з 01.05.2003 до 31.12.2004 -90% надбавки, введеної Указом Президента України від 05.05.2003 №389/03; з 14.04.1998 по 31.08.2004 -щомісячної 33,3% премії, введеної Указом Президента України від 04.10.1996 №847/99, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829 і наказом Міністра оброни України від 05.03.2001 №75; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат провести перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника і виплатити недоплачену суму за минулий час з урахуванням: з 01.09.2004 -100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 №173, з 01.09.2004 -90% надбавки, введеної Указом Президента України від 05.05.2003 №389/03, з 01.09.2004 - 33,3% премії, Указом Президента України від 04.10.1996 №847/99, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829 і наказом Міністра оброни України від 05.03.2001 №75; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат надати довідку про зроблений перерахунок пенсії Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві для виплати недонарахованої суми.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у запереченні.

Київський міський військовий комісаріат явки свого представника у судове засідання не забезпечив, заперечення проти заявленого адміністративного позову до суду не надіслав, хоча  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.05.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04.06.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1., батько неповнолітньогоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 13.04.1998 звільнений з дійсної служби, прослуживши у Збройних Силах 25 років 6 місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. помер.

На момент смертіОСОБА_3. був платником аліментів за рішенням Харківського районного суду м. Києва від 31.03.1994 .№2-481 у розмірі 1/3 на користь Сідоренко Надії Іллівни.

З 01.09.2004 до 31.05.2008 ОСОБА_2 призначено пенсію в разі втрати годувальника у розмірі 30%, лист на виплату пенсії був виписаний на ОСОБА_1

На своє звернення до відповідача-2 щодо перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивач отримав лист Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.10.2007 №26876/12, яким позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4 Закону України „Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 5 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII від 09.04.1992 особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

На підставах, установлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначаються також пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці), а також звільненим зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, та членам їх сімей.

Згідно ч.3 ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначена редакція статті була змінена Законом України № 1769-IV від 15.06.2004 "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

У Прикінцевих положеннях цього Закону встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії. Особам, віднесеним в установленому законом порядку до ветеранів війни, відповідний статус яких їм надано за участь у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років і у війні з імперіалістичною Японією в серпні - вересні 1945 року, та особам, які брали участь в інших бойових діях, що передували згаданим війнам, а також дружинам загиблих (померлих) зазначених осіб раніше призначені пенсії перераховуються і виплачуються з 1 січня 2005 року у 100-відсотковому розмірі перерахованої пенсії.  У разі якщо внаслідок перерахунку за нормами цього Закону розмір пенсії або виплачуваної в період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2006 року її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Даний Закон набирав чинності з 1 січня 2005 року.

Згідно ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Як вбачається з витягу наказу командира Військової частини А-0914 від 13.04.1998 №66ОСОБА_3. звільнений у відставку у званні майора.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посилаючись на перелічені нижче нормативно-правові акти, якими змінювалися розміри основного і додаткового грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб:

- Указ Президента України „Про грошове забезпечення військовослужбовців” від 04.10.1996 №923/96 (втратив чинність згідно з Указом Президента України № 685/2000 від 16.05.2000);

- Постанова Кабінету Міністрів України „Про грошове забезпечення військово-службовців” від 22.05.2000  №829;

- Положення „Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України”, затверджене наказом Міністра оборони України №75 від 05.03.2001;

- Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України” від 14.07.1999 №847/99 (втратив чинність згідно з Указом Президента України № 173/2002 від 23.02.2002);

- Указ Президента України „Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ” від 23.02.2002  №173/2002 (втратив чинність згідно з Указом Президента України № 289/2002 від 22.03.2002);

- Указ Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу” від 23.02.2002  №389/2003 (втратив чинність згідно з Указом Президента України № 1234/2007 від 18.12.2007).

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України “Про внесення змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового  складу  органів  внутрішніх справ та деяких інших осіб” (в редакції, що діяла з 25.03.1996 до 01.01.2005) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

З аналізу викладеної норми видно, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, до 01.01.2005 не враховувались для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей.

Враховуючи викладене, а також те, що Указ Президента України „Про грошове забезпечення військовослужбовців” від 04.10.1996 №923/96 втратив чинність згідно з Указом Президента України № 685/2000 від 16.05.2000, позивач не має законних підстав для перерахунку пенсії в цій частині.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що всі інші наведені позивачем підзаконні нормативно-правові акти, крім Указу Президента України „Про грошове забезпечення військовослужбовців” від 04.10.1996 №923/96, були прийняті після звільнення ОСОБА_3 у відставку, а тому в цій частині позивач також не має права на перерахунок пенсії.

Частиною 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” визначено, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1.01.2005, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон № 1769-ІV, який набув чинності 1 січня 2005 р., не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 р., задоволенню не підлягають.

Також, Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп від 14.06.2007 визнано таким, що відповідає Конституції  України  (є конституційним), перше речення пункту 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового  складу  органів  внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 15.06.2004 №1769-ІV: “Встановити, що особи, яким раніше призначено пенсії  відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів  внутрішніх справ та деяких інших осіб”, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 01.01.2005, а з 01.01.2006 - 100 відсотків перерахованої пенсії”.

З огляду на викладене, вимоги позивача є безпідставними, оскільки свої доводи він обґрунтовує на документах, які на час звернення до суду втратили свою юридичну силу.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, та на спростування обставин, викладених відповідачем, суду не надав.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

 

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Суддя

П.О. Ковзель