Провадження №3/2523/512/2012

Справа № 2523/546/2012

П О С Т А Н О В А

26 червня 2012 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Козак В.І.,

при секретарі Шаргородській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2

до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

30.04.2012 року о 18 год. 00 хв. в с. Рибці Чернігівського району по вул. Радянська, біля буд. 25 ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 24, державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху та в разі виникнення небезпеки для руху, не вжив заходів для зниження швидкості руху або до повної зупинки, безпечного об'їзду перешкоди, в наслідок чого здійснив наїзд на домашню птицю (гусей), після чого залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.10, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що він рухався по дорозі в с. Рибці на маленькій швидкості. Гуси лежали з лівого краю дороги, тому він об'їжджаючи яму на дорозі з правого боку був впевнений, що гуси йому не становлять ніякої перепони для руху. Раптом, коли він зрівнявся на дорозі з гусьми, на дорогу виїхали на велосипедах діти та погнали таким чином гусей прямо на його автомобіль. Коли він зупинився, то бачив, як один з гусей лежав за машиною, але ніяких слідів крові тощо на дорозі не було. Потім підійшов власник гусей ОСОБА_2 та, оскільки поспішав доставити свого сина на автобусну зупинку, він попросив ОСОБА_2 почекати і пообіцяв повернутися. Через деякий час він повернувся, але на дорозі вже нікого не було, тому він і попрямував додому. Вважає, що його вини у тому, що гуси полетіли на його автомобіль не має.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що його гуси випасалися на дворі неподалік від його будинку. Поряд з цим місцем є водойма, на котрій він разом з ОСОБА_3 та іншими ловили рибу. По дорозі проїхало дві дівчинки на велосипедах і злякали гусей, що були біля дороги, ОСОБА_1 рухався по дорозі і на швидкості в'їхав у гусей. Він вибіг на дорогу, ОСОБА_1 спочатку зупинився, а потім збирався від'їжджати, тому він вибіг на дорогу і став перед автомобілем. Він сказав ОСОБА_1, щоб той відшкодував йому шкоду за гусей, але той сказав, що гаразд і поїхав. Він сів у свій автомобіль і хотів наздогнати ОСОБА_1, але потім побачив, що останній повертаючись проїхав повз його дружину, що збирала пошкоджених гусей, і зник. Запам'ятавши номер автомобіля, наступного дня він подзвонив до ДАІ.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_2 та іншими перебував на рибалці неподалік від місця ДТП та бачив, як ОСОБА_1 в'їхав у гусей ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_4, котрий також з ОСОБА_2 був на ставку в момент ДТП, дав аналогічні пояснення та додав, що після наїзду на гусей автомобіль почав рухатись і він разом з ОСОБА_2 наздогнали автомобіль і перегородили йому дорогу, після чого той зупинився. Вони з ОСОБА_2 сказали, що викличуть ДАІ, на що водій авто сказав, визивайте, та поїхав.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5, котрий є сином ОСОБА_1, суду пояснив, що він їхав разом з батьком в автомобілі. В с. Рибці на зустрічній смузі по відношенню до їх смуги руху сиділи гуси. По дорозі їхали діти та налякали гусей, тому вони побігли в сторону їх автомобіля. Коли він оглянувся, побачив, що один гусак лежав на дорозі, батько зупинився. Потім батько розмовляв з чоловіками, що підійшли, та вони поїхали, бо брату необхідно було встигнути на автобус.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6, син ОСОБА_1, дав аналогічні пояснення та додав, що під час ДТП постраждав, як він бачив, один гусь.

Допитавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди, а за п. 12.1, 12.3 цих правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Статтями 122-4, 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 в скоєнні зазначених правопорушень підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 156854 від 04 травня 2012 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів, схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_9, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 травня 2012 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він не визнає вину у скоєнні зазначених у протоколі правопорушень, але із його пояснень фактично вбачається таке визнання. Зокрема, те, що він наїхав на гусей та залишив місце пригоди ОСОБА_1 не заперечував.

Не заслуговують на увагу пояснення ОСОБА_1 щодо порушень законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та вчиненні інших процесуальних дій, оскільки як вбачається з протоколу, ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу в день його складання, в той же день давав пояснення по суті справи. У судовому засіданні ОСОБА_1 також зазначив, що він був ознайомлений і з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього.

Також не заслуговують на увагу і свідчення ОСОБА_1 що він не вчиняв правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, оскільки він поїхав, бо поспішав посадити сина на автобус, оскільки законодавством не передбачено поважних причин залишення місця ДТП, хоча у судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що наїзд на гусей не є ДТП.

За таких обставин, суд вважає, що у судовому засіданні беззаперечно знайшло своє підтвердження скоєння ОСОБА_1 правопорушень, передбачених 122-4, 124 КУпАП.

Оскільки судом одночасно розглядається справа про вчинення ОСОБА_1 двох правопорушень, то суд, згідно ст. 36 КУпАП, вважає необхідним накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тому відносно нього необхідно застосувати стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, його відношення до скоєного, а саме, відсутність навіть розуміння про скоєння протиправного діяння, не кажучи про каяття у скоєному, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в межах санкції ст.122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі вісімнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 122-4, 124, 283, 284 п.1 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст.122-4 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 306 (триста шість) грн.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.І.Козак