Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-363/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

при секретарі Степановій Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем знаходилася у шлюбі з 03 липня 1998 року до 20 серпня 2008 року. За час проживання у шлюбі за спільною згодою подружжя в банках було отримано ряд кредитів на сімейні потреби. 11 червня 2008 року на ім»я позивача за згоди відповідача в Компаніївському відділені ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»було отримано кредит в сумі п'ять тисяч доларів США, кий витрачений для сімейних потреб. Зазначений кредит ОСОБА_1 виплатила самостійно 30 квітня 2009 року, участі у виконанні зобов»язань по сплаті боргу відповідач не приймав. Вважає, що кредитний договір в частині повернення коштів зобов'язаний виконувати і ОСОБА_2 Просить стягнути з відповідача 19 250 грн., що є 1/2 частину суми від сплачених нею коштів за зобов'язаннями по кредитному договору від 11.06.2008 року.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримала, суду пояснила, що 11 червня 2008 року отримавши кредит в розмірі 5 000 доларів США, того ж та наступного дня, з зазначених коштів погасила інші кредитні зобов'язання, а саме в ТОВ КБ «ПриватБанк»на ім'я ОСОБА_2 № 97156644 від 26 жовтня 2007 року, ТОВ КБ «Дельта»на ім'я ОСОБА_1 № 001-10016-261007 від 12 червня 2008 року та ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»на ім'я ОСОБА_1 від 11 червня 2008 року, всього на загальну суму 11 251 грн.

Крім того, відповідач за ці кошти придбав два дивана на загальну суму 4 350 грн. та сплатив борг фізичній особі в розмірі 3 000 грн. Крім того, за зазначені кредитні кошти повертались інші борги, доказів на підтвердження чого не існує.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 вимоги не визнали. Суду пояснили, що придбані два дивани залишились у користуванні позивача, крім того вони придбані за особисті кошти відповідача. Зазначив, що кредит у ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»позивач отримувала для оплати навчання її доньки, а куди вона витратила кошти йому невідомо.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка з відповідачем знаходилися у шлюбі з 3 липня 1998 року по 20 серпня 2008 року, дітей від шлюбу не мають (а.с. 6).

11 червня 2008 року між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014-095-83438, згідно якого позивач отримала кредит в сумі 5 000 доларів США. Поручителем за даним договором є -ОСОБА_2 Зобов'язання за кредитом в повному обсязі виконано ОСОБА_1 30 квітня 2009 року, що підтверджується довідкою (а.с. 23).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Сімейного Кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім»ї, то гроші інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України, договір укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором використано в інтересах сім»ї.

Позивач зазначила, що кредитні кошти були використані в інтересах та на потреби сім»ї.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного Суду від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»- при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім»ї.

Сторони визнали той факт, що в період шлюбу за спільною згодою подружжя в банках було отримано ряд кредитів на сімейні потреби, а саме в ТОВ КБ «ПриватБанк»на ім'я ОСОБА_2 № 97156644 від 26 жовтня 2007 року, ТОВ КБ «Дельта»на ім'я ОСОБА_1 № 001-10016-261007 від 12 червня 2008 року та ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»на ім'я ОСОБА_1 від 11 червня 2008 року.

Позивач пояснила, що після отримання кредиту 11 червня 2008 року в розмірі 5 000 доларів США, погасила кредитні зобов'язання перед іншими кредитними установами, в підтвердження чого надала квитанції, а саме:

Від 12 червня 2008 року ТОВ КБ «Дельта»- 3 593 грн.

Від 12 червня 2008 року ТОВ КБ «Дельта»- 3 553 грн.

Від 11 червня 2008 року КБ «Приватбанк»- 2 875 грн.

Від 11 червня 2008 року КБ «Приватбанк»- 1 230 грн.

Всього на загальну суму 11 251 грн.

Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За таких обставин вимоги щодо стягнення з відповідача суми кредитних зобов'язань в розмірі 5 625 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач зазначила, що інші кредитні кошти пішли на погашення боргових зобов'язань перед іншими фізичними особами та на покупку двох диванів, загальною вартістю 4 350 грн. та надала квитанцію про сплату 11 червня 2008 року 826 грн. у погашення кредиту у ТОВ «Банк русский стандарт».

Відповідач наголошує на тому, що дивани придбавав він особисто, не за кошти з отриманого кредиту. Зазначив, що дивани залишились у позивача, про що остання не заперечує, а про кредит у ТОВ «Банк русский стандарт»йому взагалі нічого не відомо.

Позивачем надана довідка, датована 25 червня 2012 року, видана ПП ОСОБА_5 про те, що 14 червня 2008 року позивач придбала два дивани.

Відповідач проти цього заперечує, наголошує, що він придбав диван за власні кошти, але доказів не надав. Вважає, що зазначену довідку неможна брати до уваги, оскільки вона видана після спливу 4 років з часу придбання товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надані докази на підтвердження наявності укладеного кредитного договору між ким-то із сторін та ТОВ «Банк русский стандарт».

Крім того, позивачем в судовому засіданні зазначено, що доказів про те, що інші кредитні кошти були витрачені на потреби сім»ї в неї немає.

За таких обставин вимоги щодо стягнення 13 625 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України. Підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі ст.ст. 61, 65, 70 СК України, керуючись ст.ст. 208-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 625 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з проголошення рішення апеляційної скарги

Суддя Компаніївського

районного суду

Кіровоградської області Н.Б. Варакіна