УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3856/2012Головуючий суду першої інстанції:Благодатна О.Ю.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

"13" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКуриленко О.С.

СуддівОнищенко Т.С., Сокола В.С.,

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання майна особистою власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання домоволодіння об'єктом права сумісної власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 квітня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 квітня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_7 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та припинити провадження по справі

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позивачка доказала що будинок АДРЕСА_1 було придбано нею за її власні кошти.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 суд виходив з недоведеності того, що спірний будинок є сумісною власністю подружжя.

Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка та підстави набуття такого встановлені ст..57 СК України.

Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності визначено в ст..59 СК України.

Підстави набуття права сумісної власності подружжя встановлено ст..60 СК України.

З матеріалів справи вбачається, що 8 червня 2006р. сторони по справі зареєстрували шлюб в Київському відділі РАЦС Сімферопольського МУЮ АР Крим за № 195.

12 жовтня 2006р. ОСОБА_6 за договором купівлі продажу придбала 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 у ОСОБА_8 і зареєструвала його в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на своє ім'я.

ОСОБА_7 дав нотаріально завірений дозвіл на купівлю ОСОБА_6 спірної частини будинку в цей же день.

З пояснень свідків у суді першої інстанції вбачається, що ОСОБА_6 фактично за свої кошти і для своїх потреб здійснила покупку частини спірного будинку.

Сам ОСОБА_7 не заперечував, що його дружина здійснила покупку 1/2 частини будинку за її особисті кошти, але вказав, що разом з батьком проводили там євроремонт і затратили також відповідні кошти і тому він вважає спірну нерухомість сумісно нажитим майном.

З наданих суду довідок по рахунку ОСОБА_6 в ПАО КБ ПриватБанк вбачається, що на депозитних валютних рахунках у неї з 2004р. по січень 2006р., до укладення шлюбу, перебувало понад 65000дол. США без нарахувань по депозитам.

Будь-яких доказів наявності відповідної суми грошей на час укладення договору купівлі-продажу нерухомості ОСОБА_7 суду не надав.

При встановлених обставинах висновок суду першої інстанції про те, що спірна частка будинку є особистою приватною власністю ОСОБА_6 відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.57 СК України.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст..213 ЦПК України і доводами апеляційної скарги не спростовується.

ОСОБА_7 не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом, якщо вважає, що має право на відшкодування витрат пов'язаних з ремонтом спірної будівлі.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів

Судді: