АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження 22ц/2090/ 942/2012 р. Головуючий 1 інст. Ткаченко О.А.

Справа № 2025/2-9/11

Категорія: спадкові справи Доповідач Кіпенко І.С.

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2012р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,

при секретарі -Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 5 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа БТІ Лозівського району Харківської області про продовження строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2008року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа Лозівське бюро технічної інвентаризації про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на 1/6 частину будинку в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову зазначила, що восени 2007 року вона дізналася, про належність на праві власності її матері ОСОБА_2, 1/6частини житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 08.01.1971 року. Її мати склала заповіт на користь брата ОСОБА_3 тільки стосовно родинного будинку. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. не прийнявши спадщину по АДРЕСА_1, оскільки дана частина будинку не була включена до заповіту, він не знав про неї на момент смерті, тому заповідати своїм рідним не міг.

Відмову від спадщини матері позивачка не подавала і як дочка померлої є єдиною спадкоємицею першої черги, має право на спадкування за законом, оскільки інші спадкоємці померли.

До державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом не зверталась, оскільки проживала в гой час на Півночі та не знала про наявність у матері спірного спадкового майна, про смерть матері була повідомлена одразу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини вказані в уточненій позовній заяві.

Представник Лозівської міської ради Харківської області проти позову заперечувала посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_1 не вчинила жодної з дій, передбачених ЦК УРСР, що свідчать про прийняття спадщини, тому згідно ч.2 ст. 553 ЦК УРСР вважається такою, що відмовилась від спадщини.

Справу розглянуто за відсутності представника 3-ої особи у відповідності до поданої ним заяви.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 5 грудня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що мати позивачки, - ОСОБА_2 була власником 1/6частини житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 08.01.1971 року(т.1а.с.8-11,12)

Відповідно до статті 525 ЦК 1963 року, чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до статей 548,549 ЦК 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив з тих обставин, що після смерті ОСОБА_2 спадщину за заповітом, а також за законом прийняв її син ОСОБА_3, шляхом подачі до Лозівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що стало підставою для отримання ним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_2 та за законом на грошові вклади з відсотками. Цим ОСОБА_3 висловив свою волю на прийняття усієї спадщини після смерті матері, оскільки прийняття спадщини під умовою або з застереженнями не допускається (т.1 а.с. 121,123,124,243,244).

Отже законом, чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2. було визначено, що спадщина є належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, якщо він її прийняв. ЦК 1963 року не було встановлено граничного строку, за спливом якого спадкоємцеві не може бути видане свідоцтво про право на спадщину.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 5 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -