АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Міцнея В. Ф.

суддів: Литвинюк І.М., Заводян К.І.

секретаря Васильчук І.В.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника -ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа -служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон і на виготовлення проїзного документа дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон, за апеляційними скаргами ОСОБА_5 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 7 травня 2012 року та додаткове рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 травня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах яких діє ОСОБА_4, звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон та на виготовлення проїзного документа дитини. Вказували на те, що з 14 вересня 2003 року ОСОБА_1 і ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. З березня 2008 року подружніх відносин не підтримують і шлюб існує формально. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 березня 2009 року визначено місце проживання доньки ОСОБА_6 за місцем проживання ОСОБА_1 Вони неодноразово зверталися до відповідачки з проханням надати дозвіл на виїзд ОСОБА_6 за кордон на відпочинок у їх супроводі, однак вона постійно відмовляє їм в цьому, мотивуючи тим, що поїздка дитини за кордон може бути здійснена тільки за її присутності.

Посилаючись на ці обставини, просили надати дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини - ОСОБА_6 на відпочинок на строк до 15 діб в період з травня по серпень 2012 і 2013 років до Єгипту, Болгарії, Туреччини, Хорватії та країн Шенгенської групи у супроводі ОСОБА_1 або ОСОБА_2, або ОСОБА_3 та надати дозвіл на виготовлення проїзного документа дитини.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон. Вказувала на те, що 14 вересня 2003 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. З березня 2008 року вони не проживають разом як подружжя. Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням надати дозвіл на тимчасовий виїзд сина ОСОБА_7 в іі супроводі за кордон для відпочинку та оздоровлення. Однак відповідач відмовився надати такий дозвіл, мотивуючи тим, що виїзд дитини за кордон можливий лише за його присутності або присутності його батьків.

Вважаючи відмову відповідача у наданні дозволу на виїзд сина за кордон у її супроводі безпідставною та такою, що суперечить вимогам закону просила задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 7 травня 2012 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено: надано дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини - ОСОБА_6 на відпочинок на строк до 15 діб в період з травня по серпень 2012 і 2013 років до Єгипту, Болгарії, Туреччини у супроводі ОСОБА_1, або ОСОБА_2, або ОСОБА_3 та надано дозвіл на виготовлення проїзного документа дитини. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково: надано дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини - ОСОБА_7 для відпочинку та оздоровлення на строк до 15 діб в період з травня по серпень 2012 і 2013 років до Єгипту, Болгарії, Туреччини та країн Шенгенської групи у супроводі ОСОБА_5

Додатковим рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 травня 2012 року доповнено рішення суду від 7 травня 2012 року вказівкою про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини - ОСОБА_6 на відпочинок на строк до 15 діб в період з травня по серпень 2012 і 2013 років до Хорватії та країн Шенгенської групи у супроводі ОСОБА_1, або ОСОБА_2, або ОСОБА_3

В апеляційних скаргах ОСОБА_5 просить скасувати вказані рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вважає, що суд першої інстанції не з'ясував, чи може донька ОСОБА_6 за станом здоров'я виїхати до країн з іншими кліматичними умовами.

На думку апелянта, надання дозволу на виїзд доньки за кордон у супроводі кожного з позивачів може позбавити її можливості спілкування з дитиною у встановлені рішенням виконкому Чернівецької міської ради дні, а саме 2 та 4 суботу і неділю кожного місяця.

Також вважає, що суд безпідставно задовольнив вимогу позивачів про надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитини, оскільки такий документ виготовлено на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 травня 2011 року.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала вимоги апеляційної скарги.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник апеляційну скаргу не визнали, вважають, що рішення суду є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у скарзі доводи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, рішення суду від 7 травня 2012 року та додаткове рішення суду від 29 травня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої ОСОБА_6 у супроводі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитини підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог, а в решті -залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з 14 вересня 2003 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З березня 2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_5 проживають окремо, подружніх відносин не підтримують.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 березня 2009 року визначено місце проживання доньки ОСОБА_6 за місцем проживання ОСОБА_1, а сина ОСОБА_7 -за місцем проживання ОСОБА_5

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 відмовляється від надання дозволу на виїзд доньки ОСОБА_6 за кордон в супроводі ОСОБА_1 та його батьків.

Відповідно до ч.2 ст. Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі Закон № 3857-ХІІ) виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, може бути дозволено на підставі рішення суду у разі відсутності згоди одного з батьків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовна вимога ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд доньки ОСОБА_6 за кордон для оздоровлення та відпочинку у його супроводі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, висновок суду щодо необхідності надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої ОСОБА_6 у супроводі діда -ОСОБА_3 та баби -ОСОБА_2 не ґрунтується на законі.

Згідно з ч.3 ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі чи у супроводі осіб, які уповноважені ними.

У разі відсутності згоди одного з батьків виїзд дитини за кордон у відповідності до 2 ст.4 Закону № 3857-ХІ може бути дозволено на підставі рішення суду.

Враховуючи зазначені вимоги закону та заперечення ОСОБА_5 проти виїзду доньки за межі України у супроводі позивачів за первісним позовом, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд малолітньої ОСОБА_6 за кордон у супроводі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Висновку про необхідність надання позивачам дозволу на виготовлення проїзного документа дитини суд першої інстанції також дійшов з порушенням норм матеріального права.

За змістом ч.2 ст. 4 Закону № 3857-ХІІ у разі відсутності згоди одного з батьків питання про виїзд неповнолітнього за кордон вирішується судом за позовом іншого з батьків і при задоволенні такого позову судом ухвалюється рішення про дозвіл на виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон, а не про надання дозволу на виготовлення проїзного документа.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції від 7 травня 2012 року та додаткове рішення суду від 29 травня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України малолітньої ОСОБА_6 у супроводі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитини у відповідності до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 7 травня 2012 року та додаткове рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 травня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про надання дозволу на тимчасовий виїзд малолітньої ОСОБА_6 для відпочинку та оздоровлення до Єгипту, Болгарії, Туреччини, Хорватії та країн Шенгенської групи у супроводі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитини на ім'я ОСОБА_6 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа -служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд малолітньої ОСОБА_6 за межі України у супроводі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитини на ім'я ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 27 грн судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: