ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2008 р. Справа № 12/5-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - підприємець,
ОСОБА_2 (довіреність від 01.02.2008р.),
ОСОБА_3 (довіреність від 26.02.2008р.),
від відповідача: не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "17" березня 2008 р. у справі № 12/5-08 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Вінниця
до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м. Вінниця
про визнання недійсним п.9. договору №327 від 14.02.2006р. на перевезенняпасажирів на автобусному маршруті
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.03.08 року усправі №12/5-08 в задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання недійсним п.9. договору №327 від 14.02.2006р. на перевезення пасажирів на автобусному маршруті - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не повністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вказав, що в Законі Україні "Про автомобільний транспорт" та у Типовому договорі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці не вказано про обов`язковість перевізника витрачати власні кошти на утримання і розбудову транспортної інфраструктури міста.
На думку скаржника, чинним законодавством не передбачено цільового фінансування окремих статей витрат міських рад за особистий рахунок переможців конкурсу.
Скаржник вважає, що пункт 9.3 договору №327 від 14.02.06р. не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивач та його представники в засіданні суду підтримали доводи, які викладені в апеляційній скарзі, вважають рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти її доводів, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення позивача та його представників, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.11.05 № 2767 "Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі визначено основні засади проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі згідно з визначеним Переліком (додаток № 1 до рішення), в тому рахунку на маршруті № 56 (Барське шосе -Педучилище).
Умови проведення конкурсу та перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці опубліковано у «Вінницькій газеті»06.01.2006 р.
20.01.2006 р. позивач подав заяву для участі в конкурсі по маршруту № 327. Згідно поданих 23.01.2006 р. та 02.02.2006 р. пропозицій позивач пропонував щороку виділяти на розвиток транспортної інфраструктури міста 6600 грн.
14.02.2006 р. між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та СПДОСОБА_1, як переможцем конкурсу укладено договір № 327 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 56 (Барське шосе -Педучилище) загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці. Строк дії договору - з 14.02.2006 р. по 13.02.2013 р. В пункті 9.3 цього договору сторони обумовили, що перевізник щорічно здійснює перерахування в міський бюджет на розбудову транспортної інфраструктури міста кошти в сумі 6600 грн. протягом перших трьох місяців року.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", що діяла на момент виникнення даних правовідносин, визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на замовників перевезень автобусними маршрутами загального користування і зокрема: на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Для підготовки та проведення конкурсу замовник утворює конкурсний комітет, до складу якого включаються представники відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також організацій споживачів послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування.
Пунктом 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності.
Місцевим господарським судом встановлено, що рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.04.2004р. № 756, від 30.09.2004р. №1931, від 24.11.2005 р. 2767 затверджено: склад конкурсного комітету по проведенню конкурсів на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці; умови проведення конкурсу та перевезення пасажирів (додаток № 1 до рішення № 2767); перелік об'єктів конкурсу та розмір плати за участь в конкурсі (додаток №2 до рішення № 2767); доручено управлінню енергетики, транспорту та зв'язку міської ради за результатами конкурсів укласти договори на перевезення пасажирів з переможцями конкурсів.
У "Вінницькій газеті" за 06.01.2006 р. опубліковано оголошення про організацію та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці та умови проведення цього конкурсу.
Згідно п. 20 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 139, визначаючи переможця конкурсу, конкурсний комітет враховує:
- технічний стан рухомого складу;
- наявність виробничої бази або можливості для підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу;
- наявність резерву автобусів для заміни рухомого складу на автобусних маршрутах загального користування у разі виходу їх із ладу;
- умови для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв перед виїздом на маршрут;
- стаж роботи претендента на перевезення пасажирів;
- конкурсні пропозиції інших претендентів.
За наслідками проведеного конкурсу 14.02.2006 р. між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та переможцем конкурсуОСОБА_1 укладено договір № 327 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 56 (Барське шосе -Педучилище) загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці. В пункті 9.3 цього договору сторони обумовили, що перевізник щорічно здійснює перерахування в міський бюджет на розбудову транспортної інфраструктури міста кошти в сумі 6600 грн. протягом перших трьох місяців року.
Цей пункт був включений на підставі конкурсних пропозицій позивача, що підтверджується наданими відповідачем конкурсними пропозиціями позивача.
Пропозиція, щодо виділення 6600грн. на розвиток транспортної інфраструктури міста була подана підприємцем ОСОБА_1 власноручно.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України позивач за наявності заперечень щодо окремих умов договору мав можливість скласти протокол розбіжностей, зробивши відповідне застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надіслати відповідачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Натомість, договір підписано позивачем без будь-яких зауважень. Пункт 9.3 договору відповідає конкурсним пропозиціям позивача. Наведене свідчить, що на момент підписання договору сторони дійшли згоди по всіх умовах оскаржуваного договору.
Положення ст. 19 Конституції України та ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» не виключають внесення до договору за згодою сторін умов щодо участі у розбудові транспортної інфраструктури міста.
Крім того, апеляційна інстанція вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції, що постанови у інших справах не мають преюдиційного значення при вирішенні даної справи.
Наявність різних умов, узгоджених сторонами у пунктах 9.3 аналогічних договорів між відповідачем та іншими переможцями конкурсів на перевезення пасажирів, не може розцінюватись як зловживання монопольним становищем на ринку або неправомірне обмеженння конкуренції та недобросовісна конкуренція, і не свідчить про порушення ст.ст. 42,47 Господарського суду України.
Колегія суддів, вважає обгрунтованим і висновок місцевого господарського суду, що порушення відповідачем приписів розділу 4 договору, зменшення доходів позивача, зростання цін на паливо - мастильні матеріали та запчастини не є підставою для визнання оспорюваного пункту даного договору недійсним.
Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що твердження позивача про порушення відповідачем, умов договору та зменшення доходів останнього, не є підставою для визнання договору в цілому або в частині недійсним, оскільки є необгрунтованими.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо відмови в задовленні позовних вимог суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.08 року у справі 312/5-08 є законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 17 березня 2007року у справі №12/5-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу cуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Справу №12/5-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.
1- до справи
2,3- сторонам
4- в наряд