РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/4082/2012Головуючий суду першої інстанції:Сердюк О.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.
РІШЕННЯ
"20" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКуриленко О.С.
СуддівОнищенко Т.С., Сокола В.С.,
При секретаріУрденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Кримресоптторг» про стягнення сум, належних до виплати робітнику при звільненні, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року позов ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Кримресоптторг» про стягнення сум, належних до виплати робітнику при звільненні, задоволено частково.
ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду .
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не провів повного розрахунку з позивачкою та не виплатив їй компенсацію за невикористану відпустку.
Як встановлено судом першої інстанції спір виник з приводу трудових правовідносин, зокрема виплати розрахунку при звільненні працівника.
Строки розрахунку при звільненні встановлені ст.116 КЗпП України.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. встановлено ст.117 КЗпП України.
Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки передбачена ст.83 КЗпП України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала на підприємстві ВАТ «Кримресоптторг» на посаді бухгалтера з 17.07.2000р.
Наказом від 27.01.2012р. вона була звільнена з посади з 24.01.2012 р.
Будь-яких документів з приводу проведення повного розрахунку з позивачкою відповідачі не надали.
Суд першої інстанції правильно визначив кількість днів за які повинно бути проведено нарахування, але не зовсім правильно встановив середньоденний заробіток позивачки.
За обрахунками він становить не 59гр 02 коп., а 83гр.72 коп.
При перерахунку сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 4855гр. 76 коп., а компенсація за невикористану відпустку відповідно 5023гр.20 коп.
В загальному, висновки суду першої інстанції по справі є вірними, але в частині розрахунків та відмови у стягненні моральної шкоди позиція суду не відповідає встановленим по справі обставинам.
З урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині обрахунків стягуваної суми та стягнення моральної шкоди, яку колегія суддів вважає можливо стягнути з відповідача в розмірі 500гр.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ «Кримресоптторг» на користь ОСОБА_6 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5023 гр.20 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 4855гр.76 коп., та у відшкодування моральної шкоди 500гр., а всього 10378 гр.96 коп.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з ВАТ «Кримресоптторг» на користь держави судовий збір у сумі 321гр.90 коп. (214гр.60 коп. + 107 гр.30 коп.)
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: